На что рассчитывать пострадавшим от чрезвычайных ситуаций

Повені на Західній Україні завдали значної шкоди багатьом місцевим мешканцям, деякі,  внаслідок руйнування житла,  залишилися фактично на вулиці.  В аналогічній ситуації опинилися й жителі багатоповерхівки в Києві внаслідок вибуху побутового газу. На сьогоднішній день для постраждалих вкрай актуальним є питання відшкодування збитків, завданих внаслідок трагічних  подій. Чи можуть громадяни розраховувати на підтримку з боку держави в подібних ситуаціях?

Зразу скажемо: можуть. Але їм доведеться стикнутися з певною бюрократичною процедурою, адже мова йде про бюджетні кошти.

В законодавстві стихійні лиха, аварії або інші небезпечні події, що призвели до виникнення загрози життю або здоров'ю населення, завдання значних матеріальних збитків, неможливості проживання на такій території, провадження на ній господарської діяльності, розглядаються як надзвичайна ситуація (ст. 2 Кодексу цивільного захисту).

Питання, пов’язані з відшкодуванням збитків та ліквідацією наслідків надзвичайних ситуацій, вирішують органи державної влади та місцевого самоврядування. На регіональному рівні – це місцеві державні адміністрації або місцеві ради.

По-перше, постраждалому потрібно звернутися до місцевих органів влади з паспортом або документом, що його замінює, для отримання довідки про визнання особи постраждалою від надзвичайної ситуації. Саме ця довідка є підставою для вирішення питань забезпечення житлом, відшкодування матеріальних збитків та надання іншої необхідної допомоги (відповідно до Порядку відшкодування шкоди особам, які постраждали від надзвичайних обставин, затвердженого постановою КМУ від 05.10.1992 № 562). 

Якщо паспорт чи документ, що його замінює, відсутній (наприклад, втрачений внаслідок надзвичайної ситуації), потерпілому слід звернутися до правоохоронних органів за місцем проживання для отримання письмового підтвердження особи.

По-друге, після отримання довідки постраждалому слід подати письмову заяву до місцевих органів влади, де коротко описати події, що відбулися, та попередньо визначити розмір збитків. За можливості додати до заяви фото, відео, показання сусідів тощо.

Після отримання такої заяви місцеві органи влади повинні направити на місце події спеціально створену комісію у справах осіб, які постраждали від надзвичайних ситуацій. За наслідками виїзду комісії складається акт обстеження, де зазначаються обставини завдання збитків, їхні види та розмір, загальний майновий стан постраждалих та інші дані.

Заходи соціального захисту та відшкодування матеріальних збитків постраждалим включають:

• виплату матеріальної допомоги (компенсації);
• забезпечення житлом, працевлаштування;
• надання безоплатної медичної, психологічної, гуманітарної та іншої допомоги.

Ці заходи здійснюються за рахунок коштів державного та місцевого бюджету, коштів осіб, винних у виникненні надзвичайної ситуації, добровільних пожертвувань та інших джерел.

До речі, відповідно до розпорядження КМУ від 25.06.2020 р. № 777-р, з резервного фонду державного бюджету вже виділено 754 млн. грн. для здійснення першочергових (невідкладних) заходів з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації, яка виникла в червні 2020 р. на Закарпатті.

Якщо житло стало непридатним для проживання внаслідок надзвичайної ситуації, то згідно ст. 86 Кодексу цивільного захисту місцеві органи влади забезпечують житлом постраждалих шляхом:

• надання житлових приміщень з фонду житла для тимчасового проживання;
• позачергового надання житла, збудованого за замовленням місцевих органів влади та суб’єктів господарювання;
• будівництва житлових будинків для постраждалих;
• закупівлі квартир або житлових будинків.

Слід враховувати, що постраждалі, які отримали грошову компенсацію за зруйновану або пошкоджену квартиру (житловий будинок), житлом за рахунок держави не забезпечуються. Розмір компенсації за таке житло визначається за показниками опосередкованої вартості спорудження житла у регіонах України відповідно до місцезнаходження такого майна.

Якщо збитки завдані внаслідок неправомірних дій (бездіяльності) органів державної влади або місцевого самоврядування, фізичних або юридичних осіб (наприклад, як у ситуації із вибухом побутового газу), то в такому випадку за результатами проведеного правоохоронними органами розслідування мають встановити винних осіб. З цих осіб можливо стягнути збитки, які не були відшкодовані державою. Наприклад, за майно, що знаходилося в квартирі.

У разі відсутності згоди щодо питань, пов’язаних із відшкодуванням збитків, постраждалі можуть звернутися до суду.

Слід зазначити, що  у більш вигідному становищі опинилися ті громадяни, які застрахували своє майно: в такому випадку завдану шкоду їм швидше компенсує страхова компанія в сумі, яка залежить від умов договору страхування.

Катерина Науменко, для УП

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.