"Зеленый свет" судебной реформе: законопроект 3711

22 червня на офіційному порталі Верховної Ради України з’явився текст президентського законопроєкту, що має "розблокувати" судову реформу України. 

Що ж пропонує президент та його команда у законопроєкті, який був визначений як невідкладний? Давайте коротко про головні аспекти та особливості. 

1. Зосередження максимальних повноважень у руках Вищої ради правосуддя. 

Якщо раніше ми могли чітко розмежувати компетенції Вищої кваліфікаційної комісії (далі – Комісія) і Вищої ради правосуддя в контексті процесу добору на посаду судді, то нині виглядає, що Комісія перетворюється на підконтрольний орган Вищої ради правосуддя (далі – ВРП). Фігурально. Адже новим законопроєктом пропонується, що порядок складення відбіркового та кваліфікаційного іспитів, методика оцінювання їхніх результатів для кандидатів на посаду судді, порядок та методика проведення кваліфікаційного оцінювання суддів — все затверджуватиметься Вищою радою правосуддя. Навіть форма та зміст заяви кандидата на посаду судді має бути затверджена за погодженням з ВРП. 

За текстом проєкту виглядає, що Вищій кваліфікаційній комісії відвели роль статиста та виконавця у процесі добору та оцінювання суддів.

Про реформування складу самої ВРП мови не йде. А тому виглядає, що і про якісні зміни у судовій системі – також. Детальніше з цього приводу можна прочитати тут. 

Читайте також: Чергова "судова реформа" Зеленського: імітація і консервування проблем

2. Запропоновано оновлений механізм формування Конкурсної комісії для добору членів Комісії.

Незмінним залишається формування складу Комісії на конкурсній основі. І знову ми бачимо невидиму (чи то дуже навіть видиму) руку Вищої ради правосуддя, адже саме вони затверджуватимуть склад Конкурсної комісії, що складатиметься з трьох міжнародних експертів і трьох осіб з числа суддів або суддів у відставці, запропонованих Радою суддів України. 

Схоже ми вже бачили в попередніх пропозиціях Офісу президента. Нагадаємо, що тоді ця схема не спрацювала через те, що Вища рада правосуддя всіляко блокувала процес формування Конкурсної комісії, встановлюючи штучні обмеження для міжнародних експертів. Про це ми писали раніше. 

Проте нинішній законопроєкт "працює на випередження" і зазначає, що "у разі якщо суб'єкти формування конкурсної комісії у визначений цим Законом строк не запропонували осіб до складу конкурсної комісії чи запропонували недостатню кількість осіб для формування повноважного складу конкурсної комісії, таких осіб протягом п'ятнадцяти днів пропонує Уповноважений Верховної Ради України з прав людини".

Безвідносно до особи Омбудсмана та цього інституту як такого лише акцентуємо увагу на тому, що нинішня Уповноважена "засвітилась" у 2019 році у так званих "плівках Вовка" сумнозвісного Окружного адміністративного суду міста Києва. І саме у скандалі щодо призначення члена Комісії за квотою Уповноваженого, адже Вовк ймовірно намагався домовитись щодо "своєї" кандидатури. І не безуспішно. Відому цитату щодо цього наводити не будемо, але впевнені ви її пам’ятаєте. 

3. Верховний Суд України vs Верховний Суд. 

Чотири роки українці жили в умовах існування "двох Верховних судів", коли Верховний Суд вже запрацював, а Верховний суд України (далі - ВСУ) досі мав у своєму штаті суддів. 

Після рішення КСУ відкритим залишалось питання: що буде із суддями "недореформованого" ВСУ? Варіантів звучало багато, та Офіс Президента зупинився на тому, що вони просто зараховуються до штату суддів Верховного Суду у відповідні касаційні суди. Але вони мають протягом року пройти кваліфікаційне оцінювання. Особливості порядку та методології кваліфікаційного оцінювання таких суддів, затверджуються Вищою радою правосуддя. І одразу виникає кілька застережень:

• Перше для цих суддів буде якась особлива методика та процедура кваліфікаційного оцінювання, відмінна від інших суддів? Яким чином це відбуватиметься? 
• Друге, але власне вже озвучене — це вплив ВРП. Нереформованої, скандальної ВРП. 

До речі,  таке "зарахування" також сприятиме і поповненню лав недоброчесних суддів Верховного Суду.  Суддею Верховного Суду стане, наприклад, Віктор Школяров, що вже має негативний висновок Громадської ради доброчесності. Основні причини висновку – зазначення недостовірних відомостей у декларації доброчесності. 

Висновки

Якщо законопроєкт буде прийнято в тому вигляді, в якому він є зараз, то ми отримаємо ситуацію, коли Вища рада правосуддя, що лише продемонструвала підтримку кругової поруки в судовій системі та небажання до якісних змін, отримає ще більше повноважень. Навряд це сприятиме підвищенню довіри до судової системи в Україні. Можливо слід починати реформу саме з ВРП? 

Зазначений законопроєкт ще не пройшов навіть перше читання, проте він був визначений Президентом як невідкладний. Існує ймовірність, що окремі його положення ще зазнаватимуть змін у процесі обговорення у Парламенті (але це не точно).  Кампанія ЧЕСНО. Фільтруй суд! і надалі стежитиме за рухом законопроєкту в парламенті й інформуватиме про найважливіше. 

Людмила Слива, для УП

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.