Как получить компенсацию за нарушение авторского права на произведение в Интернете. Обновленный алгоритм действий

Минуло два роки з дати публікації статті "Як стягнути компенсацію за порушення авторського права на твір в Інтернеті?", в якій наводиться алгоритм дій із захисту авторського права на твір.

У зв'язку з тим, що це питання хвилює тисячі авторів, спадкоємців, видавців та інших осіб, авторські права яких порушуються, настав час внести корективи в запропонований алгоритм дій за результатами його застосування в реальній справі, в якій мені довелося бути одним з представників позивача.

Слід зазначити, що боротися з піратами в білих комірцях складно, проте не безнадійно, про що можна судити з нашої справи №757/53177/17-ц.

06 листопада 2019 р. Київський апеляційний суд затвердив мирову угоду між видавцем і громадянином Ф., відповідно до якої відповідач зобов'язується не відтворювати та не розповсюджувати 8 (вісім) підручників, майнові права на які належать видавництву, та сплатити 250 000 (двісті п'ятдесят тисяч) грн 00 коп.

Складно повірити, але кошти були перераховані видавництву протягом 10 днів з дати затвердження мирової угоди Київським апеляційним судом.

Зупинимось на алгоритмі захисту авторського права на твір із змінами, які внесені за результатами розгляду справи №757/53177/17-ц.

Перш за все особі, яка планує подати позов, треба упевнитися в наявності у себе майнових прав на твір на дату виявлення порушення.

Автори, спадкоємці, видавці та інші особи є належним позивачем, тобто особою, яка має право подати до суду позов про стягнення компенсації, якщо на дату виявлення порушення майнові права на твір належать позивачу, що підтверджується відповідними документами.

Автор може підтвердити в суді наявність майнових прав на твір свідоцтвом про реєстрацію авторського права на твір або договором замовлення (ст. 1112 ЦКУ), відповідно до якого майнові права на твір належать автору. Якщо, звичайно, майнові права на твір на момент виявлення правопорушення не передані іншій особі за договором про передачу (відчуження) майнових прав (ст. 1113 ЦКУ).

Якщо у автора відсутні документи, які підтверджують наявність авторського права на твір, то слід подати заяву про реєстрацію авторського права на твір до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України.

Слід зазначити, що реєстрація авторського права на твір може бути здійснена автором у будь-який час, а спадкоємцями – протягом 70 років після смерті автора.

У зв'язку з тим, що деякі твори можуть бути службовими, тобто створеними в період праці автора за наймом, то перед подачею позову до суду автору і роботодавцю слід перевірити наявність у позивача майнових прав на службовий твір, скориставшись онлайн-тестом "Уточнення особи, якій належать майнові права на службовий твір".

Позивачем може бути суб'єкт господарювання, наприклад, видавець, який отримав (1) майнові права на твір за договором про передачу (відчуження) майнових прав або (2) виключні права на використання твору (виключну ліцензію) за ліцензійним договором або договором замовлення.

У наш час не рідкісні випадки смерті автора до закінчення терміну дії ліцензійного договору або договору замовлення. В цьому випадку у позивача неминуче виникає питання.

Чи є ліцензійний договір дійсним після смерті автора, якщо термін його дії не закінчився?

Від відповіді на це питання залежить статус позивача: належний чи неналежний позивач у справі.

Для отримання відповіді на це питання необхідно скористатися онлайн-тестом "Уточнення терміну дії авторського договору після смерті автора".

Перейдемо до фіксації доказів порушення майнових прав на твір.

Слід зазначити, що вебсторінки, збережені в Інтернет-архіві, приймаються судами як доказ у цивільних, господарських, кримінальних і адміністративних справах.

Другим доказом порушення майнових прав на твір є відео процесу огляду вебсторінки з неправомірно розміщених твором.

Для самостійного виготовлення такого відео можна використовувати програми запису відео з екрану, наприклад, Camtasia Studio 9.

Запис треба починати в пошуку твору в браузері з подальшим фіксацією переходу на вебсторінку з контрафактним твором. В процесі запису фіксуються зміст твору, контактні дані та інша інформація, яка дозволяє ідентифікувати місце порушення, порушника і твір, права на який порушуються.

Для підтвердження часу здійснення запису слід в процесі запису перейти на загальновідомий вебсайт, наприклад, на вебсайт газети Верховної ради України "Голос України", і зафіксувати дату публікації на цьому вебсайті останнього матеріалу. Така фіксація інформації на загальновідомому вебсайті дозволить довести в суді час та дату відеозапису.

Процес запису повинен бути безперервним.

У випадку, якщо самостійно здійснити відеозапис складно, то слід звернутися до Департаменту "Центр компетенції" Консорціуму "Український центр підтримки номерів і адрес", який зробить за позивача цю роботу. 

Настав час отримати інформацію про порушника авторського права на твір, яким може бути власник вебсайту, реєстрант доменного імені, отримувач послуг хостингу.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про авторське право і суміжні права" власником вебсайту є особа, яка є власником облікового запису і встановлює порядок і умови використання сайту. За відсутності доказів іншого власником вебсайту вважається реєстрант відповідного доменного імені, по якому здійснюється доступ до вебсайту, і (або) отримувач послуг хостингу.

Якщо на вебсайті відсутня інформація про його власника, то відповідачем за позовом буде реєстрант доменного імені і (або) отримувач послуг хостингу.

Для пошуку реєстранта доменного імені слід скористатися WHOIS-сервісом.

У випадку, якщо дані про реєстранта закриті, слід звернутися до Центру компетенції, який може надати інформацію про реєстратора доменного імені, реєстранта доменного імені, власника вебсайту й іншу корисну інформацію.

Слід зазначити, що дані, отримані від Центру компетенції, приймаються судами як докази. Перевірено особисто.

Перейдемо до ціни позову, тобто до суми компенсації, яка може бути стягнута судом з порушника майнових прав на твір.

Визначання розміру компенсації здійснюється відповідно до пункту г) ч. 2 статті 52 Закону України "Про про авторське право і суміжні права".

Слід зазначити, що неправомірне використання твору в Інтернеті здійснюється двома способами, а саме (1) твір відтворюється шляхом запису для тимчасового або постійного зберігання в цифровій формі на вебсайті і (2) доводиться до відома публіки таким чином, що її представники можуть здійснити доступ до твору з будь-якого місця і в будь-який час за власним вибором.

Судова практика в Україні підтверджує правомірність стягнення з відповідача компенсацію за кожен самостійний спосіб неправомірного використання твору.

Детальніше про розрахунок компенсації – в статті "Авторське право: як розрахувати розмір компенсації по-новому?".

На останок зупинимося на представництві в суді.

У зв'язку з тим, що не кожна особа, авторські права якої порушені, може самостійно захищатися в суді, доводиться залучати адвоката, від якого всі радощі і печалі, оскільки від професіоналізму адвоката залежить результат справи в суді.

При виборі адвоката слід звернути увагу не тільки на наявність практичного досвіду захисту авторського права в суді, що має підтверджуватися судовими рішеннями, але й на наявність освіти в сфері інтелектуальної власності.

Слід зазначити, що справи щодо захисту авторського права програються в суді в основному через непрофесіоналізм адвокатів, що беруться не за свою справу.

У зв'язку з тим, що судові витрати у справах щодо захисту авторських прав не кожному позивачу по карману, необхідно зупиниться на джерелах фінансування судового процесу.

Останнім часом набули поширення сервіси, що дозволяють знайти інвесторів, які фінансують судовий процес в обмін на відсоток від суми позову, наприклад, американські платформи LexShares, Trial Funder, Mighty. В Україні також з'явився сервіс OpenLex з фінансування судових процесів.

Володимир Коноваленко, для УП

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.