Грабли коррупционеров: 6 историй про неудачные взятки НАБУ и САП

Корупція в України є надзвичайно поширеною. Вона пронизала собою все: від поборів у школах та лікарнях до хабарів у Верховній Раді України та Офісі президента. 

Такі масштаби можна пояснити дуже просто — відсутністю невідворотності покарання, а також впевненістю потенційних корупціонерів у тому, що все можна "вирішити" за гроші. Вони вірять у свою безкарність, а за хабар у їхньому розумінні можна закрити будь-яку справу. 

Для подолання цієї проблеми у 2015 році були створені спеціалізовані антикорупційні органи — Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП). До них ще можна додати Вищий антикорупційний суд (ВАКС), який розпочав свою роботу у 2019 році. Основним завданням усіх цих інституцій в тій чи іншій мірі є боротьба із "топкорупцією" та забезпечення невідворотності покарання. 

Проте навіть знаючи про невдалі спроби "вирішити" питання з НАБУ чи САП, нові хабародавці все одно сподіваються на те, що у їхньому випадку все буде якось по-іншому. А питання тільки у ціні та надійності посередників. Ось приклади, які показують, що вони помиляються.

10 тисяч доларів за посаду в НАБУ

У 2016 році НАБУ та САП затримали прокурора Генеральної прокуратури України, який намагався за хабар працевлаштуватися на керівну посаду до підрозділу детективів. "Рядовая посада – 5. Если это будет на керівника – 10" – саме такі кошти згідно з відеозаписами негласних слідчих (розшукових) дій він пропонував членам конкурсної комісії. 

Затримання відбулося за активного сприяння члена "Автомайдану" Олексія Гриценка, який на той час входив до складу Ради громадського контролю при НАБУ.  Наразі ця справа слухається у Вищому антикорупційному суді. Нещодавно відбувся допит самого Гриценка. І є великі шанси на те, що вже цього року у ній буде поставлено крапку.

100 тисяч доларів за закриття справи про зловживання

У 2019 році детективи НАБУ розслідували зловживання на державному підприємстві "Гутянське лісове господарство". За версією слідства, директор лісгоспу продавав необліковану деревину за цінами, які були в кілька разів нижчі, ніж ціни, за якими їх потім перепродавали фірми, підконтрольні директору. 

За вирішення питання із закриттям кримінального провадження він запропонував старшому детективу Бюро 100 тисяч доларів США. Наприкінці жовтня 2019 року НАБУ та САП викрили та затримали директора "на гарячому" під час передачі хабара. 17 червня 2020 року прокурори скерували обвинувальний акт до Вищого антикорупційного суду.

300 тисяч доларів США за закриття справи про хабар

Детективи НАБУ розслідували провадження щодо вимагання суддями Кіровського районного суду м. Дніпра 30 тисяч доларів за рішення у кримінальній справі. Тодішній голова суду Геннадій Підберезний та його колега Наталія Овчаренко вийшли на керівника САП Назара Холодницького і намагалися дати йому хабар за закриття кримінального провадження. Загальна сума неправомірної вигоди становила 300 тисяч доларів. Холодницький звернувся з заявою до Генпрокуратури. Підберезного і Овчаренко затримали в кабінеті Холодницького під час передачі частини хабара у розмірі 50 тисяч доларів. 

У квітні 2018 року справу передали до Шевченківського районного суду Києва.  Її розгляд досі триває. Згідно з даними сайту Кіровського районного суду м.Дніпропетровська суддя Підберезний не відсторонений і досі здійснює правосуддя. У нього на розгляді навіть є декілька справ щодо хабарництва службових осіб. Обвинувачений у хабарництві суддя судить інших осіб, обвинувачених у хабарництві…

500 тисяч доларів за зняття арешту з рахунків 

Детективи НАБУ розслідували справу про заволодіння 92 млн грн з бюджету міста Одеси. За версією слідства, корупційна схема полягала у придбанні Одеською мерією будівлі збанкрутілого заводу "Краян" за завищеною ціною. У грудні 2016 року НАБУ та САП ініціювали накладення арешту на кошти, сплачені із місцевого бюджету. 

В обмін на зняття арешту з рахунків приватного товариства, задіяного у корупційній схемі, депутат Одеської обласної ради та його ймовірний спільник запропонували детективу НАБУ півмільйона доларів. У січні 2018 року особам, які запропонували хабар детективу, оголосили підозри. У листопаді 2018 року справу передали в Печерський районний суд Києва. Розгляд дотепер триває.

800 тисяч доларів за передачу справи із НАБУ до Нацполіції

Детективи НАБУ розслідували корупційні схеми щодо розмитнення імпортних товарів за заниженою вартістю, в результаті яких державі заподіяно більше 77 млн грн збитків.  У листопаді 2017 року один із фігурантів справи запропонував через посередника керівнику Головного підрозділу детективів НАБУ Андрію Калужинському 800 тисяч доларів за зміну правової кваліфікації. Йшлося про заміну ст. 364 Кримінального кодексу України ("Зловживання службовим становищем") на ст. 358 КК України ("Підробка документів"). Наслідком цього мала б стати зміна підслідності та передача справи до поліції, де її вже могли б успішно "закрити". 

Однак Калужинський повідомив про пропозицію неправомірної вигоди і цей факт був задокументований. У липні 2018 року обвинувальний акт стосовно особи, яка намагалася надати хабар, був скерований до Печерського районного суду міста Києва. Розгляд досі триває. Що цікаво, суддею у справі є Світлана Смик, яка також розглядає попередню справу про 500 тисяч доларів хабара за зняття арешту з рахунків приватного підприємства.

5 млн доларів за закриття справи щодо рефінансування банку

Найсвіжіша спроба за гроші "вирішити питання" із НАБУ та САП мала місце у червні цього року. За закриття кримінального провадження пропонували 6 млн доларів. З них 5 млн передбачалися за закриття справи і ще 1 млн доларів за послуги посередника.  

Мова йде про провадження щодо заволодіння коштами стабілізаційного кредиту Нацбанку (у розмірі 800 млн грн), який видавався "Реалбанку" олігарха Сергія Курченка. За версією слідства до цієї схеми був причетний ексміністр екології часів Януковича Микола Злочевський. За задумом хабародавців, ймовірно пов’язаних із Злочевським, провадження мало бути закрите до 14 червня, бо саме тоді він святкує день народження. Під час передачі хабара зловмисників було затримано.  

Цікаві деталі про цю справу повідомив у інтерв’ю директор НАБУ Артем Ситник: "Один підозрюваний консультувався з представником релігійної організації щодо того, чи схвалює Бог такі дії. Інша підозрювана консультувалась з ворожкою, як карти вказують, чи можна давати хабар".

Вищий антикорупційний суд визначив усім трьом підозрюваним запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою застави. Ось і виходить, що хотіли дати 5 млн доларів хабара і закрити справу до дня народження Злочевського, а вийшло, що отримали підозри, а загальна сума альтернативних застав склала майже чверть мільярда гривень:

• керівнику групи компаній, афільованих з Миколою Злочевським: 40,358 млн грн;
• першому заступнику начальника ГУ ДПС у м. Києві: 84,08 млн грн;
• колишній керівниці одного з департаментів ДФС України: 120,024 млн грн.

Висновок

Як можна побачити, в історії НАБУ та САП є вже чимало випадків, коли фігурантам корупційних розслідувань не вдалося закрити справи за хабарі, хоча їхні розміри сягали зарплати детективів за декілька десятків років. 

Звичайно можна згадати про журналістське розслідування щодо можливої причетності співробітників НАБУ до покривання корупції в оборонній сфері, претензії громадськості до САП щодо ймовірного "злиття" окремих справ чи про визнання Директора НАБУ винним у вчиненні адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією (отримання подарунку у вигляді оплаченого відпочинку на 25 тисяч грн). 

Але факт залишається фактом: за 5 років роботи НАБУ та САП не було жодного випадку, коли детектива чи прокурора затримали б на вимаганні чи одержанні неправомірної вигоди. Натомість спроби "вирішити" питання закінчуються для хабародавців лише новими кримінальними справами.

Вадим Валько, для УП

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.