Как НАПК теперь будет проверять декларации?

Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) розпочало вже три сотні перевірок декларацій топпосадовців. Такі перевірки – один з основних елементів контролю статків посадовців, тому надважливо, аби сама процедура була коректною та прозорою. Ключовим документом, який визначає процедуру, є нещодавно затверджений НАЗК новий Порядок проведення контролю і перевірки декларацій.

Попередній був затверджений 2017 року, після публічного конфлікту між Агентством та Мін'юстом, але до його змісту виникали серйозні зауваження. 

Восени 2019 року парламент перезавантажив НАЗК і низку процедур на законодавчому рівні. Це дозволило змінити підходи до перевірок декларацій на підзаконному рівні. Що ж змінилося у перевірці декларацій? Ми бачимо як ряд позитивних змін, так і деякі недоліки.

Як декларації потраплятимуть на повну перевірку? Підстави для початку повної перевірки визначаються законом. Однак тепер НАЗК отримало право визначати порядок відбору декларацій для повних перевірок та черговість їх проведення на основі оцінки ризиків. Нещодавно НАЗК затвердило цей документ і він є не менш важливим для ефективної перевірки декларацій.

Спочатку будуть проводитись повторні перевірки (якщо щодо раніше перевіреної декларації виявлено нову інформацію), далі – декларації високопосадовців, наступні – декларації з високими ризиками, виявленими автоматизовано, за ними – декларації за зверненнями громадськості і правоохоронців, а також за результатами моніторингу способу життя службовців. При цьому у порядку передбачено одночасний відбір декларацій із різних черг за визначеними квотами.

Однак є деякі і негативні нюанси. У порівнянні з тією версією документа, яка обговорювалась з громадськістю, НАЗК суттєво збільшило кількість посадовців, чиї декларації мають бути обов'язково перевірені. Збільшення таких перевірок лише за критерієм посад, вочевидь, зменшить кількість декларацій з інших черг і навіть обов'язкові квоти не дозволять зробити розподіл більш пропорційним.

Читайте також: Білі плями на антикорупційній карті Зеленського

Також у затвердженому агентством порядку передбачена можливість одночасно з початком перевірки декларації розпочинати перевірку ще і попередньо поданої. Але проблема з тим, що така особливість стосується лише високопосадовців, а не усіх декларантів, що у подальшому може бути використано у судових процесах. Незрозуміло, хто у НАЗК і яким чином вирішуватиме питання про необхідність перевірки попередньої декларації, що також створює ризики неоднакових підходів щодо перевірки різних декларантів. 

Процедура початку повної перевірки значно спрощується і забиратиме менше часу. Раніше для її початку потрібно було дочекатись засідання НАЗК, на якому збиралось керівництво і вирішувало, чи взагалі варто починати повну перевірку. Наприклад, попереднє керівництво НАЗК відмовилося проводити повну перевірку декларацій скандального судді Артура Ємельянова, дружина якого володіє елітною нерухомістю за кордоном. Також уникнув такої перевірки колишній головний УДОшник Валерій Гелетей, родину якого журналісти фіксували на незадекларованому авто.

Тепер декларація за наявності підстав для її повної перевірки одразу буде автоматизовано розподілятись між тими службовцями НАЗК, які уповноважені проводити такі перевірки. Нововведення зменшить ризики зловживань на хід перевірки. Крім того, новий Порядок не передбачає обов'язкового інформування чиновника про початок перевірки.

Новий Порядок дозволить розв'язати проблему зі строками перевірки декларацій. 96% перевірок декларацій раніше завершувались поза межами встановлених строків для її проведення, що стало підставою для скасування у судах багатьох рішень НАЗК. Новий порядок відчутно збільшує строки проведення повних перевірок – з 60 до 120 днів, із можливістю продовжити цей строк ще на 60 днів за наявності підстав. 

Як перевірятимуть точність оцінки задекларованих активів, тобто вказану у декларації вартість майна. Раніше процедура передбачала лише порівняння зазначеної вартості із вказаною у правовстановлюючих документах, хоча часто в останніх – відверто занижена вартість.

Тепер же НАЗК порівнюватиме задекларовану вартість із ринковими цінами, а також, як і раніше, зможе користуватись допомогою залучених спеціалістів та експертів. Тепер бажаючих задекларувати вартість люксової автівки у 149 000 грн має суттєво поменшати. Або ж суттєво побільшає тих, кого зможуть за такі ігри з цифрами покарати.

НАЗК зможе використовувати більше джерел інформації під час перевірки. Агентство зможе використовувати дані, отримані під час попередніх перевірок. Також буде можливість використання інформації, отриманої від правоохоронців, що точно матиме значення при проведенні повних перевірок за запитом слідчих чи прокурорів, які розслідують незаконне збагачення чи незадеклароване майно посадовців – такі запити, до прикладу, неодноразово направляли до Агентства детективи НАБУ.

Можливість повторної перевірки. Якщо в НАЗК з'явиться нова інформація, яка не використовувалась під час попередньої перевірки, вони зможуть провести повторну. Наприклад, НАЗК провело перевірку і не виявило ознак правопорушень, а пізніше детективи НАБУ під час розслідування виявили нову інформацію, яка свідчить про незадекларовані активи посадовця. За цією інформацією НАЗК може провести повторну перевірку саме в частині нововиявленої інформації.

Результати перевірок – без сотні погоджень "згори". Завершуватись повна перевірка декларацій має складенням довідки тим службовцем НАЗК, який її провів. Її повинен буде погодити безпосередній керівник і лише у виняткових випадках погодженнями будуть займатись керівники вищого рівня. Такий підхід є простішим за той, що був раніше. Тоді члени НАЗК мали розглядати проєкти рішень щодо абсолютно кожної проведеної повної перевірки, через це про належний аналіз запропонованих висновків та їх співставлення із матеріалами проведеної перевірки немає чого й казати.

Залишається сподіватись на те, що нові правила перевірки дозволять досягти відчутно кращих результатів у виявленні необґрунтованих статків чи незадекларованого майна у  деклараціях посадовців, а суспільство нарешті побачить, що декларації можуть бути дієвим інструментом у забезпеченні доброчесної поведінки службовців та виявленні тих, хто використовує державні посади для особистого збагачення.

Олена Щербан, для УП

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.