Как Верховная Рада голосовала за Европу
Конвенція Тромсе – більшості українців ця назва нічого не скаже. Йдеться про Конвенцію Ради Європи про доступ до офіційних документів, яку Україна підписала 12 квітня 2018 року у місті Тромсе (Норвегія).
Це дуже важливий документ для відкритого демократичного суспільства.
Кожен громадянин повинен мати право доступу до публічної інформації, тобто на отримання відповідей на запити до державних органів або місцевої влади. Та як не дивно, в Європі досі не існувало єдиного системного документа, який служив би фундаментом для такого права людини.
Конвенцію Тромсе розробили ще у 2009 році. Відтоді її підписали 17 європейських країн, але вона досі не могла набути чинності. Справа в тому, що для цього його мали ратифікувати парламенти принаймні 10 країн-підписантів. Останнім часом склалася майже анекдотична ситуація: конвенцію ратифікували 9 країн, не вистачало лише одного парламентського голосування!
Я дуже тішуся, що таке голосування 20 травня провели саме ми. Верховна Рада ухвалила відповідний законопроєкт №0032, поданий Президентом Володимиром Зеленським.
Натисканням зелених кнопок ми в прямому сенсі зрушили з місця загальноєвропейський процес – великий і важливий. Україна продемонструвала свою здатність до повноцінної участі у виробленні міжнародних стандартів доступу до офіційних документів.
Щоб остаточно подолати комплекс меншовартості, притаманний багатьом українцям, скажу ще одну важливу річ. Україна пішла навіть далі, ніж ця Конвенція. Наш закон "Про доступ до публічної інформації", згідно з дослідженням Centre for Law and Democracy та Access Info, досі входить до першої десятки в Європі.
Підкреслю: ратифікація Конвенції не покладає на нашу державу жодного фінансового навантаження. Але водночас дозволяє нам поділитися своїми найкращими практиками та бути чемпіонами щодо питання доступу до публічних даних на міжнародній арені.
Читайте також: Порядок денний у сфері медіа для нового парламенту
Після певних процедурних формальностей Конвенція, нарешті, набере сили. Тоді у Європі запрацює декілька міжнародних органів для обміну інформацією та вироблення чіткіших стандартів.
При Раді Європи буде створено два органи: Нарада сторін-підписантів та Міжнародна рада експертів. Ці структури мають забезпечити ефективну роботу міжнародного документа. Вони проводитимуть моніторингові дослідження, аналіз законодавства, даватимуть рекомендації на рівні Ради Європи.
Ну а що ж означає право на доступ до публічної інформації для пересічного українця? Будь-яка людина має право отримати, наприклад, копію рішень про виділення земельних ділянок чи про розподіл бюджетних коштів на медицину. Причому на всіх рівнях – починаючи від сільської ради, закінчуючи міністерством.
Інформація може бути викладена на вебсайті відповідного органу або подаватися у відповідь на запит. При цьому автор запиту не повинен пояснювати, навіщо йому потрібні дані, які він хоче отримати.
Громадяни можуть дізнатися, як працює держава або органи місцевого самоврядування. Зробити висновки про ефективність, про наявність чи відсутність зловживань. Відмовити чиновники не мають права: Конвенція Тромсе є зобов'язальним документом. Країни-підписанти зобов'язані виконувати базові стандарти, прописані в цьому документі.
Європа зробила важливий крок у напрямку демократії. І зробила це саме завдяки Україні.
Євгенія Кравчук, для УП
Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.