Беззащитные защитники: на сколько хватит масок и костюмов врачам в регионах?

Днями у МОЗ заявили, що кожен п'ятий інфікований коронавірусом в Україні – медичний працівник. Звісно, цю цифру можна пояснити частішим тестуванням саме цієї категорії, тож вона не є досконало репрезентативною. 

Однак такі дані точно свідчать про те, що персонал лікарень є очевидною групою ризику, а через надзвичайну важливість цієї роботи нині – однією з пріоритетних груп захисту. 

На рівні заяв у владі це справді визнають. Наприкінці березня президент Володимир Зеленський подякував медпрацівникам, порівнявши їхній внесок до загальної безпеки зі службою бійців на фронті: "Вони фактично перебувають на новій "передовій" і ведуть боротьбу з невидимим ворогом – коронавірусною інфекцією". 

Учора ж в Офісі Президента повідомили, що лікарі зараз забезпечені на чотири тижні наперед. Проте, на основі яких даних там зробили ці розрахунки, – не зрозуміло.

Ще більше питань викликає те, яким чином ведеться облік та розподіл так званої гуманітарної допомоги, привезеної до України спецрейсами. На жаль, відповідальне міністерство не публікує в себе на сайті таких розподілів.

Інші доступні публічні дані, поки вказують, що захист самих лікарів нині перебуває приблизно на тому ж рівні, що й захист добровольців на Донбасі в 2014 році – тоді, коли вся країна скидалася на амуніцію військовим й самотужки возила постачання в зону бойових дій.

Для цього варто лише подивитися інформацію з кількох регіональних лікарень – вона вражає. Вражає критичною незабезпеченістю працівників навіть елементарними окулярами чи багаторазовими масками – рідко де цих засобів вистачає більше, ніж на день.

Дані у регіонах

Неналежна забезпеченість засобами індивідуального захисту – одна з найбільших причин того, чому число інфікованих медпрацівників зростає. І нині дуже важко встановити, які ж саме заклади потребують цього захисту найбільше, оскільки у профільних установах інформацією або не оперують, або ж не відкривають. 

Хоча це могло б допомогти не лише державним органам для ефективності захисту медперсоналу, а й волонтерам, які би знали, куди і в яких кількостях цілеспрямовано організовувати допомогу. 

Щодо загальної інформації, то, згідно з відповіддю на запит Центру протидії корупції від Центру громадського здоров'я (ЦГЗ), станом на 27 квітня в Україні вже були інфіковані 1749 медичних працівників, ще 4030 медичних працівникам було встановлено підозру на COVID-19. 

В антилідери вирвалися Буковина, Тернопільщина, Рівненщина, Вінниччина, Кіровоградська та Івано-Франківська області, а також Київ. 

Ситуація в областях: критична

За допомогою карти медичного забезпечення порталі YouControl  наразі можна перевірити рівень забезпеченості закладів охорони здоров'я необхідними засобами. І хоча щодо багатьох лікарень інформація відсутня, навіть доступні дані змушують бити на сполох.

Візьмемо, до прикладу, Чернівецьку обласну клінічну лікарню. 

Буковина на сьогодні лідирує за кількістю хворих медичних працівників, а от рівень забезпеченості засобами захисту тут чи не найнижчий серед лікарень, дані про які маємо в мережі: ЗІЗ вистачить лише на 1,5 дні. 

І якщо з антисептиками ситуація не критична, то з костюмами, халатами, масками й окулярами вона коливається в межах 0-2 днів. Так, це означає, що цих обов'язкових для лікарів та медсестер засобів вистачить тільки на два дні максимум.

У Хотинській ЦРЛ, де підтверджено 52 випадки захворювання, засобів теж ледве вистачить на два дні, а от масок та халатів взагалі не набереться й на один день.

Тривожна ситуація й на Волині. В обласній клінічній лікарні, де зараз зареєстрована найбільша кількість захворілих медпрацівників (17), дані YouControl показують, що одноразових масок, респіраторів й костюмів біозахисту вистачить на один день, а от багаторазових масок й захисту для очей немає зовсім. 

Сукупно ЗІЗ вистачить трохи більше, ніж на пів дня.

Невтішні дані й щодо Івано-Франківської міської клінічної лікарні №1, у якій підтверджено COVID-19 у 10 медичних працівників: халатів та костюмів вистачить на два дні. Як і у волинському закладі, зовсім відсутній захист для очей та багаторазові маски.

Ще один антирекордсмен на Прикарпатті – це Рожнятівська центральна районна лікарня, у якій зафіксовано 4 випадки захворювання, а от засобів індивідуального захисту вистачить трохи більше, ніж на добу.

Такі цифри викликають занепокоєння та примушують брати ситуацію в руки волонтерів. 

При цьому важливо, що МОЗ – як профільний регулятор – мав би вжити всіх заходів, аби інформація про забезпечення засобами захисту лікарів своєчасно та об'єктивно відображалася онлайн та передбачала постачання не лише з боку держави, а й волонтерів. Це дозволило б нам усім об'єктивно оцінювати потреби та розподіляти ресурси.

Водночас викликає сумніви поведінка чиновників МОЗ у закупівлях. 

Читайте також:

Що залишилось за кадром суперечки МОЗ та держпідприємства "Медзакупівлі України"

Як відомо, нещодавно навколо міністерства виник скандал з приводу закупівлі захисних комбінезонів для лікарів. Раптово це відомство вирішило закупити такі костюми в обхід спеціально утвореного підприємства за вдвічі більшою ціною, ніж могло би придбати їх в українського виробника. 

29 квітня ж стало відомо, що ці новозакуплені ЗІЗ, які везуть до нас із Китаю, ще й затримуються на 10 днів. Доти частина лікарів, очевидно, і надалі залишатиметься на передовій без повного захисту.

Олена Щербан, для УП

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.