Публичная акция в эпоху карантина

17 квітня я провів одиночний пікет під будівлею Офісу президента України з вимогою внести в список на обмін з Російською Федерацією українського політв'язня Олега Чабана.

Зробив це як громадянин та як адвокат Олега Чабана.

Особливість цього пікету – в тому, що він був проведений в умовах карантинних обмежень, введених за постановою Кабінету міністрів України.  

На що передусім звернути увагу, вирушаючи на публічну акцію?

Серед великої кількості існуючих обмежень особливу увагу при підготовці до публічної акції в умовах карантину слід звертати на:

• заборону проведення масових заходів;
• заборону перебувати на вулиці без документів, що посвідчують особу, громадянство або спеціальний статус;
• заборону перебувати в громадських місцях без засобів індивідуального захисту;
• заборону переміщення групою осіб у кількості більше ніж дві особи.

Після введення карантину політики, громадські діячі, адвокати та юристи висловили чимало різних думок щодо конституційності карантинних обмежень, зокрема і заборони проведення масових заходів.

Перше

Законодавство не містить визначення, що таке масовий захід, отже і кваліфікувати будь-який захід в умовах карантину саме як масовий для Нацполіції не так вже й просто.

Відповідно це матиме в подальшому беззаперечний вплив і на оцінку судом зібраних поліцейськими доказів, і на остаточне рішення у справі про адміністративне правопорушення.

Штрафи за порушення правил щодо карантину, визначених постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 року, становлять від 17 до 34 тис. грн.

Законодавство України не містить також і чіткого визначення терміну "мирне зібрання", а перелік форм мирних зібрань, наведений у ст. 39 Конституції України, не є вичерпним.

Безумовно, пікет є однією з форм мирного заходу, право на яке забезпечується ст. 39 Конституції України.

При підготовці до пікету я керувався, крім Конституції, Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, Міжнародним пактом про громадянські і політичні права. Мені у нагоді також могли стати керівні принципи зі свободи мирних зібрань Організації з безпеки і співробітництва в Європі, в яких вказано, що зібрання – це свідома та тимчасова присутність у публічному місці групи осіб з метою вираження спільних інтересів.

Так, цей текст про одиночний пікет, але перед будівлею Офісу президента я був присутній не один.

Зі мною на необхідній соціальній дистанції була ще одна людина, яка проводила відеофіксацію. Це при проведенні одиночних пікетів є частою практикою. Але саме це може в умовах карантину нести в собі загрозу складення протоколу про адміністративне правопорушення за ст. 44-3 "Порушення правил щодо карантину людей" КУпАП.  

Можливим варіантом незаконної протидії працівників поліції могло бути складення на відеофіксатора протоколу з підстав визнання цієї людини другим учасником пікету.

Існувала така загроза і стосовно мене, адже під час проведення пікету 17 квітня до мене неодноразово підходили незнайомі люди, які проводили фото- та відеозйомку.

Слід зазначити, що важливим при проведенні одиночного пікету є необхідність розуміння, хто саме проводить цей пікет.

Моєю ідентифікуючою ознакою був плакат з вимогою заходу.  

Гіпотетично внаслідок силових дій з боку поліцейських цей плакат міг бути відібраним. Для такого випадку я мав при собі ще один плакат з вже підготовленим текстом.  

Разом з тим на випадок силового зривання поліцейськими захисної маски, я мав при собі дві запасних.

Звісно, в мене був і паспорт громадянина України, а також посвідчення адвоката, копія договору про надання правової допомоги та оригінал ордеру адвоката. Останній є документом, що підтверджував мої повноваження і надавав можливість вести розмову по суті вимог пікету навіть з президентом України.

Друге

Обмеження реалізації права на мирне зібрання може встановлюватися судом. Відповідно до закону це стаття 39 Конституції України.

Як відомо, обмеження масових заходів встановлені не законом, а постановою Кабінету Міністрів України. Це ставить під сумнів перспективу бути покараним за порушення правил карантину в частині порушення заборони на проведення масових заходів.

Якщо ставити питання в розрізі заборони проведення масового заходу за рішенням суду, то цілком зрозуміло, що для прийняття рішення судом, потрібне звернення до суду, а для цього органи влади мають знати про проведення акції, про конкретну дату, час, організатора заходу, місце проведення акції.

Передувати цьому має повідомлення про проведення заходу від організаторів.

В Україні передбачено адміністративну відповідальність за ст. 185-1 КУпАП за порушення порядку повідомлення про проведення мітингів, демонстрацій та зборів. Покарання для організатора може бути у вигляді штрафу до 1700 грн або виправних робіт до двох місяців, або адміністративного арешту до 15 діб.

Судова практика по м. Києву за 2018, 2019 та 2020 роки є однозначною – жодного притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 185-1 КУпАП.

Причина прозаїчна – в Україні немає встановленого законом порядку повідомлення органів влади про проведення мирних зібрань.

Таким чином, за відсутності відповідного закону про проведення мітингів та демонстрацій (і на час карантину також) повідомляти органи влади не обов'язково.

Саме з цих підстав я не надсилав повідомлення про проведення акції.

Разом із цим, навіть попри відсутність законодавчого регулювання порядку повідомлення органів влади про проведення мирного зібрання, теоретичні загрози залишаються.  

Одна з таких загроз полягає в можливості бути затриманим працівниками поліції в порядку адміністративного затримання до 3-х годин з підстав порушення порядку організації і проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій, що передбачено ст. 262 КУпАП.  

Зі сторони поліцейських можуть бути й інші порушення закону, в залежності від кожної конкретної ситуації.

В такому і подібних випадках слід реагувати заявами про вчинення кримінальних правопорушень за статтею 340 КК України "Незаконне перешкоджання організації або проведенню зборів, мітингів, походів і демонстрацій" або за статтею 371 КК України "Завідомо незаконні затримання, привід, домашній арешт або тримання під вартою", або за статтею 365 КК України "Перевищення влади або службових повноважень працівником правоохоронного органу".

Під час проведення одиночного пікету 17 квітня до таких дій я також був готовий, для чого паралельно проводився відеозапис мого пікету.

***

На час карантину публічні акції можуть і цілком прогнозовано будуть проводитися, а перспектива притягнення людей до адміністративної відповідальності за порушення правил щодо карантину людей є досить примарною. 

Ще одним фактором, який слід враховувати, є провальна для Національної поліції статистика результатів судового розгляду складених ними протоколів за порушення правил карантину.

Юрій Білоус, для УП

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.