Назначение Михо – ловушка для Зеленского

Жодного без прем'єри. Так вирішив президент, якого було обрано рік тому.

Річ у тому, що актор-комік із хриплуватим голосом вірить у свою геніальність.

Нагадаю, один актор-імператор уже існував. У Давньому Римі. Його звали Нерон.

Він (за однією із версій) навіть Рим спалив, щоб на тлі таких фантастичних декорацій декламувати вірші, присвячені загибелі Трої.

Послідовник Нерона готовий експериментувати з Україною, щоб довести, що кухарки і коміки можуть ефективно управляти країною.

Але за рік щось сталося. Куди подівся той хайповий, впевнений у собі (майже) мачо, який роздавав вироки і вимагав думаТИ? І чому ми бачимо зараз на екранах стомленого і дражливого хлопчика?

Чому комік змінив амплуа на трагічне? І чому на ролі другого плану йому потрібні харизматики?

Усі підсміюються з президента. Незрозуміле кадрове рішення. Тому що версія – Міхо потягне реформи – не витримує критики:

1) У нас бюджетний дефіцит складає 300 мільярдів гривень. Майже третина бюджету. Не до жиру. Нам потрібен сильний антикризовий менеджер. З одного боку, жорсткий. З іншого – комунікабельний. Тут не потрібні навички кидання в міністрів склянками. Істерити – сіяти паніку. Міхо надто емоційний для ролі кризового менеджера.

2) Сама посада віце-прем'єра з питань реформ надто буферна. Роль віце-прем'єра – координувати діяльність кількох міністерств. Якщо ж іде якась галузева реформа, за галузь відповідає міністр. Як координуватиме Міхо, наприклад, медичну реформу, де усе розписано і покроково визначено? Здійснюватиме функції контролю? Створюватиме госпітальні ради?

А координувати усі реформи і усі міністерства – не координувати нічого.

Він буде у якості завуча на уроці – п'яте колесо до возу.

3) Для впровадження реформ в економіці потрібні закони. Для проведення законів потрібно їх напрацювати, внести в комітети, продавити, внести в зал під куполом, продавити, підкріпити підзаконними актами, імплементувати. Для цього потрібні зв'язки з різними групами впливу і комунікативні навички. А не вміння плюватися і бігати по дахах.  

4) Адміністративно-територіальна реформа? Та ну. Щоб зробити інститут префектів, потрібні конституційні зміни. А голосів не вистачить. Просто ж укрупнити райони і зменшити повноваження районних рад не так і складно. Законом дозволити робити це КМУ – і вперед.

5) Реформа судової системи? Мабуть, найнеобхідніша. Бо саме можливості наших суддів грати в "чапаєва" замість шашок відлякують інвесторів найбільше, скільки б бізнес-няньок тут не обіцяли. Тут би зламати систему. Але це – років на п'ять мінімум. Тоді й призначайте його міністром юстиції. І хай як у приказці: бодалося теля з дубом.

Проміжний висновок: Міхо потрібен не для просування реформ. А для чого ж тоді?

Версія друга.

Сценаристам потрібен новий яскравий актор другого плану в новому сезоні про Зеленського. Скандали, кидання різними предметами та інші повороти, які відволікатимуть глядача від складних буднів.

Ця версія однозначно підтверджується попередніми сезонами річного серіалу. Так і є. Потрібне оновлення на сцені. Але все ж таки ця версія не є основною.

Ми бачимо, що Зеленського, якого купають у теплій ванні олігархи, насправді відтискають від прийняття рішень. Бо усі пропозиції від них – це лише вибір альтернатив, від кого брати кадри: від Ігоря Валерійовича, Ріната Леонідовича, Віктора Михайловича чи Арсена Борисовича.

А кадри вирішують усе.

Бо інші варіанти – лише Юзік і Кошовий.

Тому Зеленський слідом за призначенням на 200% свого прокурора матиме свої впливи в Генпрокуратурі, ДБР, а тепер і поставить харизматичного хлопця, який підсиджуватиме Шмигаля (читай – Ахметова).

І, як говорив класик, "отсель грозить мы будем шведу". У нашому випадку – Арсену Авакову. Бо про їхню "палку дружбу" відомо усім. 

Я думаю, що в команді Зеленського саме так і думають. Що фігура Саакашвілі слоном пройде по діагоналі шахівниці. Посилить позиції Зеленського. Міхо як можливість для більших кадрових рокіровок робитиме олігархів більш адекватними. І змусить думати про країну не лише як про город, де "а отам іще бурячки посію".

Володимир Олександрович думає, що таким рішенням він спіймає бога за бороду.

Але він зловить лише бороду Ігоря Валерійовича. Чому?

Згадайте "Міхо-майдан" 2017 року. Ще тоді Фейсбук ламало від повідомлень, що старий дружбан ІВК Сергій Курченко фінансував цей "вияв народної непокори". До речі, у лютому вже цього року тихо пройшла інформація, що експертиза підтвердила: опубліковані у грудні 2017 року Генпрокуратурою записи розмов біглого олігарха Курченка і Міхо є автентичними. Отак.

А ще згадайте такого собі Костянтина Кулика, який рік тому перед другим туром вдарив по Порошенку та Гонтарєвій явно в інтересах Коломойського. Тоді явний фейк наробив шуму. Проте головне, що слід згадати, – це те, що він і фабрикував, а потім і розвалював справу Саакашвілі.

Усі ці етюди були виконані на каналі "1+1". Нікого не нагадує?

А ще Кулик якраз напередодні своїх "викриттів", за словами Юрія Бутусова, відвідував у Ізраїлі Коломойського. Тож усе відбувалося в інтересах і Саакашвілі, і ІВК.

А ще (і цього було б досить) можливе призначення Саакашвілі хвалить Олександр Дубінський.

Ну, тут бороду Ігоря Валерійовича видно дуже чітко.

Так ось, я думаю, що ІВК підсунув Зеленському рішення, яке здається логічним.

А насправді президенту треба перечитати "Іліаду" Гомера, де троянці дружно і радісно тягнули у своє місто дерев'яного коня.

Бо з такими призначеннями вже дуже скоро наш Еней може поїхати в екзил.

І новий Нерон складатиме вірші про пожежу Трої.

Віктор Бобиренко, для УП

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.