Год после избрания Зеленского: кто исполняет обещания президента?

Майже рік тому новообраний президент Зеленський виступив в парламенті з інаугураційною промовою. Він говорив про речі, важливі для кожного. Зокрема він сказав, що "кожен з нас є президентом".

Ми думали, що це така метафора. Виявилося інакше. Кожен з нас змушений був працювати та домагатися того, щоб обіцянки Зеленського були виконані. 

"Кожен з нас – президент" насправді означало "кожен з нас має працювати замість президента". І часто результати ми отримували  всупереч бажанню самого Зеленського чи його команди. Дивіться самі.  

Президент Зеленський говорив про припинення вогню на Донбасі.

В результаті на Сході стріляють досі. Команда президента досі не має плану дій щодо Донбасу та Криму, натомість такий план розробила команда "Голосу" – стратегію холодної деокупації. 

При підготовці до зустрічі у "нормандському форматі" ми так і не почули від Зеленського чітко означених червоних ліній у перемовинах з Росією. Натомість їх сформували представники громадськості та проукраїнських опозиційних партій, зокрема "Голосу". 

Так, президент потім великою мірою повторював їх у своїй риториці, проте давайте чесно визнаємо – не він їх формував. 

Але у чому точно є його відповідальність, то це у дотриманні означених суспільством червоних ліній. І з цим завданням президент справляється посередньо. 

Процесом керує голова Офісу президента Андрій Єрмак, котрий демонструє вражаючу здатність домовлятись з Путіним про те, що вигідно Путіну. 

У результаті замість обміну "всіх на всіх" ми віддаємо всіх, кого попросить Москва, а отримуємо – кого захоче Москва віддати. 

У російських казематах залишається більше 200 наших заручників. Натомість головного – повного та всеохопного припинення вогню – як не було, так і нема. А саме це обіцяв президент. 

 "Я не розумію наш уряд, який тільки розводить руками й каже: ми нічого не можемо зробити", – казав новообраний президент Зеленський про уряд рік тому.

А потім, вже будучи президентом, Зеленський за 6 місяців відправив у відставку свій перший уряд, бо той не зміг виконати обіцянок президента. Винним в усьому був оголошений старий уряд, а президент сформував новий. 

Чи справляється новосформований уряд з поточною ситуацією? Давайте уважно подивимось. Зараз, в час епідемії, уряд не в стані зробити критично важливе: запровадити масове тестування, забезпечити захист лікарів та контроль над інфікованими людьми, щоб попередити розповсюдження хвороби. 

Зеленський змінив трьох міністрів, а ситуація кращою не стала. І ключові управлінські рішення, котрі мав би приймати уряд, розробляє та приймає парламент, насамперед з ініціативи опозиційних депутатів. 

"Ми збудуємо країну інших можливостей, де всі рівні перед законом, де є чесні та прозорі правила гри", – казав Зеленський рік тому.

В результаті в ДБР ведуть справу проти активістів Майдану, а глава Офісу президента Єрмак так і не пішов на політичну самоізоляцію  після звинувачень його брата в корупції.

Натомість ми маємо депутатів "Слуги народу", які подають 16 тисяч правок в закон, який має захищає всіх нас від апетитів Коломойського. І ми досі не можемо цей закон ухвалити та отримати так необхідні гроші від МВФ.

Інші ініціативи від президента та представників його команди теж зовсім не завжди дотягують до рівня наданих політичних обіцянок. 

Президент пообіцяв створити можливості для малого та середнього бізнесу. Але за підняття лімітів для ФОПів Рада проголосувала тому, що депутатка від "Голосу" Галина Васильченко подала та відстояла ці правки. 

Те саме стосується захисту малих і середніх фермерів. Версія закону, подана першим урядом президента, захищала можливості передусім для агрохолдингів. Натомість тільки через активну позицію депутатів, зокрема від "Голосу", вдалось прийняти закон, котрий створює можливості для малих та середніх фермерів.

Президент Зеленський закликав українців повертатися розбудовувати країну.

В результаті заробітчани повернулися лише через карантин. Ми не отримали ані інвестиційного буму, ані притоку робочої сили. Навіть "інвестиційна няня" не допомогла. Обіцяні кредити 5-7-9 так і не запрацювали. Новий уряд вже півтора місяці працює без програми дій уряду. 

Коли прийшов час зміни бюджету, то уряд не спромігся сформулювати єдиний підхід, як переформатувати бюджет так, щоб допомогти економіці вийти з економічного спаду. Такий план натомість запропонував Володимир Цабаль від "Голосу". Щоправда, уряд не дослухався до його порад. 

Що ж, вже за кілька місяців ми побачимо, чи спрацює тактика уряду. Поки що ж МВФ оновив макропрогноз для України. На жаль, у гіршу сторону: прогнозується падіння економіки на 7,7%.

Рік тому президент Зеленський вимагав скасувати депутатську недоторканність.

В результаті недоторканність скасували в Конституції, але спеціальними змінами до закону фактично її залишили. 

"Торкнутися" депутата може тепер одна-єдина особа – Генеральний прокурор України. Який ще минулого року був "на 100 відстоків свій", а тепер своя – на 1000.

Зате ми ухвалили фейковий закон про імпічмент. Який насправді не дає можливості депутатам цей імпічмент провести.

Рік тому Зеленський вимагав ухвалити закон про незаконне збагачення.

Щоправда, законопроект від депутатської фракції був дуже вже поблажливим до осіб, які не можуть пояснити свої статки. У результаті нашим депутатам від "Голосу" довелось боротись і в комітеті, і в залі, щоб написати закон, який не давав би можливість величезній кількості корупціонерів просто втекти від відповідальності.

В соціальній сфері президент Зеленський пишається тим, що добровольці отримали статус учасника бойових дій.

Це сталося тому, що наша Леся Василенко (та інші колеги з опозиційних фракцій) написали відповідний закон і домоглися його ухвалення. Це спільна робота всіх політичних сил. 

* * *

Цей список можна було би продовжувати. Тому що весь цей рік і справді кожен з нас працював президентом, інколи навіть більше за самого президента. Щоб люди отримали те, чого вони очікували – справжні зміни. 

Вони отримали значно менше, ніж їм обіцяли. Бо команда Зеленського багато в чому перейняла звички попередників – і колишніх, як Порошенко, і дуже колишніх, як Янукович. 

І за звичкою обіцяє те, що неможливо було реалізувати, а те, що було можливим, – на те часто не вистачає чи політичної волі, чи професійного рівня. 

Виявилось, що керувати країною – це не те саме, що грати роль президента у серіалі. Країну змінюють не відеозвернення з Тесли, а реальна щоденна робота тисяч людей. І ця робота має продовжуватись. 

Президенту треба навчитись у неї включатись і робити це з розумінням власних повноважень та визнаючи роботу інших.

Інна Совсун, для УП

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.