Рано радоваться, или Почему карантин может длиться до середины лета

Рожеві окуляри б'ються склом всередину

Народна мудрість сучасних реалій

14 квітня під час брифінгу глава Міністерства охорони здоров'я Максим Степанов заявив, що питання послаблення карантину буде розглядатися після Великодня. 

Більшість українців сприйняли цю заяву надто буквально. Уже зараз у соцмережах почалося активне обговорювання планів відпочинку на квітневі та травневі свята.  

Здається, що люди до кінця так і не усвідомили всю небезпеку передчасного зняття карантинних обмежень. Тож хочу розвінчати сподівання деяких "радикальних" оптимістів і роз'яснити, чому карантин все-таки може затягнутися аж до літа.

Великодні ризики

Напередодні весняних свят народ традиційно починає "оживати" та планувати свій відпочинок. Для українців Великдень – це одне із найважливіших християнських свят. Для глибоко релігійних людей інфікування коронавірусом не таке страшне, як порушення священних традиції. Особливо це стосується жителів українських сіл, де відвідування церкви й освячення пасок – непорушний ритуал. Паралельно, на жаль, саме в сільській місцевості люди не так активно цікавляться новими технологіями і користуються засобами мас-медіа та зі скептицизмом ставляться до наукових доказів. Отже, впливати на них логічними аргументами часом неефективно.

Нагадаю, у Вербну неділю на Рівненщині стався сумний казус. Попри карантинні обмеження парафіяни все одно пішли освячувати вербу до собору та, звісно ж, не дотримувалися рекомендованої дистанції. І це не єдиний приклад масового порушення обмежень. У Чернівцях також була зафіксована аналогічна подія.

А тепер уявіть собі, що відбуватиметься на Великдень. Очікувано, що правила карантину будуть порушуватися ще з більшим ентузіазмом.

Незабаром після Великодня почнеться поминальний тиждень (проводи). І знову очікуємо масові скупчення родичів, які будуть з'їжджатися з усіх куточків країни. 

А з урахуванням того, що інкубаційний період захворювання може тривати до двох тижнів (у деяких випадках – до трьох), це загрожуватиме ще більшою кількістю інфікувань, які припадуть саме на травневі свята.

Тож про яке квітневе послаблення карантину може йти мова? Впевнений, що той же Степанов чудово усвідомлює всі ризики і рівень реальної небезпеки через передчасне зняття обмежень, але "в лоб" казати про це громадянам не ризикує, передчуваючи бурхливу негативну реакцію.

Травневі гуляння

Із травневими святами ситуація не менш небезпечна. 

Імперське і радянське минуле українців завжди нагадує про себе, особливо напередодні так званої "маївки". Ця традиція перекочувала до нас із дореволюційної Росії, коли були популярні нелегальні збори представників революційно налаштованого робочого класу. 

Саме з ініціативи місцевих соціал-демократів в 1890 році відбулася перша маївка на українській землі, а саме у Львові. Тож ця традиція травневих гулянь так само міцно вкоренилася у свідомості українців, як і святкування Нового Року.

У деяких людей початок травня асоціюється із зустріччю весни, остаточним переходом від зими до літа. Тож навіть ті, хто заперечує взаємозв'язок травневих святкувань із російською традицією,  все одно масово збираються, щоби відсвяткувати остаточний прихід теплої пори року.

І що ми бачимо за фактом? Потенційно інфіковані під час Великодня люди йдуть і заражають один одного на маївку, а потім і на святкування Дня Перемоги над нацизмом у Другій Світовій. Тобто це буде замкнуте коло масових заражень і безглуздих смертей. Саме цей період, з початку і до кінця травня, може бути піком епідемії в Україні.

Після Дня Перемоги відраховуємо ще 2-3 тижні на інкубаційний період. І тут уже починається червень і, на жаль, захворюваність може не знизитися. Адже ми будемо дізнаватися про нові офіційно підтверджені випадки інфікування тих, хто "вдало" погуляв на травневі свята.

Звичайно, представники МОЗ передчувають травневий пік епідемії і можливе ускладнення ситуації з коронавірусом, тож очікуємо особливих застережень перед Великоднем та після нього. А ще краще тимчасово запровадити такі превентивні заходи, які нещодавно були введені в Сумах. Там взагалі заборонили відвідувати церкви і освячувати паски на Великдень. І це єдине правильне рішення!

Чорнобильські наслідки

Щодо ситуації в Чорнобилі. Можливо, для когось взаємозв'язок між чорнобильською пожежею та продовженням карантину здається малоймовірним, але ж наслідки цієї події можуть бути непередбачуваними для нас уже зараз.

15 квітня МОЗ раптом інформує українців про небезпеку перебування на вулиці зранку через підвищений рівень радіації. Хоча до цього, під час та після пожежі, дані були зовсім протилежні. Нібито горіння Рудого лісу не спричинило жодного підвищення радіаційного випромінювання ані на території Чорнобилю, ані на території суміжних областей, зокрема Київської. Що насправді дуже дивно. Адже під час вибуху 1986 року саме Рудий ліс ввібрав у себе найбільшу частку небезпечної радіації. 

До того ж, попіл після пожежи є не менш токсичним, а розповсюджуватися він може й на територію сусідніх областей. Зокрема в столиці жителі деяких районів уже кажуть про погіршення стану повітря. Рівень забруднення лівого берега Києва порівнюється з забрудненням у Пекіні до спалаху епідемії. А це дійсно жахає.

На жаль, попри старання аварійно-рятувальних служб та допомогу дощу в гасінні пожежі, стало відомо про новий спалаху лісовій зоні Чорнобилю.

16 квітня, представник Державного агентства України з управління зоною відчуження, Ярослав Ємельяненко, повідомив у соцмережах про сильну бурю, яка спрямовує вітер на північ, у зону Прип'яті.

А там, не забуваймо, відбувся найсильніший викид радіації. Тож горіння радіоактивного сухостою та дерев може спричинити справжню природну катастрофу. І вже під загрозою будуть не тільки окремі області України, а й наш північний сусід – Білорусь, відстань від якої до Прип'яті менше 10 км.

Тож цілком можливо, що всю цю ситуацію із небезпекою розповсюдження радіції МОЗ також врахує. Невідомо, скільки часу радіоактивні частки будуть в повітрі. І це буде ще одна причина передчасно не послаблювати карантин до літа.

Пожежі, погіршення екологічного стану довкілля та COVID-19 – це подвійний удар по дихальній системі людини. Чи є причини так ризикувати саме зараз або варто безпечно відсидітися вдома?

Як бачимо, інкубаційний період захворювання в сукупності з порушеннями правил ізоляції на квітнево-травневі святами може призвести до піку епідемії наприкінці весни-початку літа. 

Тож українцям не варто чекати на послаблення карантинних обмежень найближчим часом. Можливо, навіть навпаки – влада вдасться до більш радикальних превентивних заходів, наприклад, комендантської години.

І це буде вірне рішення. 

Олег Петровець, для УП

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.