Пять лет НАБУ: результаты и проблемы
16 квітня виповнюється п'ять років із дня створення Національного антикорупційного бюро України (НАБУ). З цього дня у 2015 році в Україні розпочався новий відлік боротьби з корупцією.
З одного боку, стартувавши "з нуля", детективи НАБУ продемонстрували хороші результати, якщо за критерій оцінки взяти кількість завершених розслідувань та рівень посад підозрюваних чи обвинувачених у цих справах осіб.
З іншого, масових обвинувальних вироків у справах "топкорупції" поки немає.
Проте детективи не ухвалюють вироки. Їхня робота полягає у проведенні якісного досудового розслідування.
Прокурори в свою чергу повинні здійснювати процесуальне керівництво та підтримувати державне обвинувачення у суді. А от безпосередній розгляд справ та ухвалення кінцевих вироків (обвинувальних або виправдувальних) – це уже робота суду.
Детективи
Детектив – достатньо нова посада в системі органів правопорядку, яка поєднує в собі оперативні та слідчі функції. У перший рік роботи Бюро призначило 70 детективів, і вже у грудні 2015 року вони зареєстрували перше кримінальне провадження. На кінець 2019 року штат Головного підрозділу детективів заповнено на 98 %, а увесь штат НАБУ – на 95 %.
Менше ніж за п'ять років роботи детективи НАБУ завершили дві з половиною сотні розслідувань, понад 550 осіб отримали підозри, а обвинуваченими з них стали 438 осіб (станом на кінець 2019 року).
Чи не вперше в історії України на лаві підсудних опинились народні депутати, міністри та їхні заступники, працівники Офісу президента, керівники державних підприємств та органів державної влади (ДФС, НАЗК, Рахункової палати, Держаудитслужби тощо).
До суду передано більше 40 справ щодо професійних суддів за корупційні злочини та злочини у сфері службової діяльності.
Також детективи НАБУ продовжують розслідування справ щодо підприємств, які були або є підконтрольними найвпливовішим українським олігархам (наприклад справи щодо "Укрнафти", "Приватбанку" чи "Роттердам+").
У провадженнях, що вже скеровані до суду, встановлено збитків на 10,18 млрд грн, а загальний обсяг збитків у всіх справах, які розслідуються детективами, за попередніми оцінками може перевищувати 200 млрд грн.
Щоправда, обсяг відшкодування збитків на кінець 2019 року становив всього 601,59 млн грн, що пояснюється відсутністю вироків у більшості справ.
На можливість відшкодування коштів державними підприємствами також негативно вплинуло рішення Конституційного суду України, яким НАБУ позбавили права подавати позови з метою анулювання незаконних угод.
Наприклад, у 2019 році юристи Бюро домоглися анулювання двох незаконних угод на понад 2 млрд грн, а загалом завдяки позовам НАБУ держава змогла розраховувати на повернення 8,36 млрд грн.
Серед позитивних моментів варто відзначити повернення незаконного збагачення та впровадження цивільної конфіскації незаконних активів, надання детективам права на автономне прослуховування та повного доступу до реєстру майнових декларацій, прийняття закону щодо викривачів корупції, підвищення координації та налагодження співпраці НАБУ із Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою (САП).
Відзначити треба і високий рівень доброчесності переважної більшості працівників Бюро. Жоден детектив за час своєї роботи не був затриманий на вимаганні чи отриманні неправомірної вигоди, хоча розміри хабарів, які пропонували детективам за припинення розслідувань, сягали суми у 800 тисяч доларів США.
Саме тому НАБУ залишається одним із небагатьох органів правопорядку, до якого є хоча б мінімальний рівень довіри. Однак працівники Бюро повинні постійно доводити суспільству свою незалежність та спроможність досягати реальних результатів, а також демонструвати швидку та адекватну реакцію на усі зовнішні та внутрішні виклики.
Водночас не можна не згадати про минулорічне розслідування журналістів програми "Наші гроші з Денисом Бігусом" щодо можливої участі декількох співробітників НАБУ у покриванні корупції в оборонній сфері або визнання Директора НАБУ винним у вчиненні адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією. Ці ситуації завдали дуже відчутного удару по суспільній довірі до інституції.
Прокурори
Роботу детективів неможливо оцінювати відокремлено від діяльності прокурорів САП. Штатним розписом САП передбачено 60 посад, більшість із яких є посадами прокурорів.
Нещодавно було оголошено конкурс на 11 вакансій, однак через поширення коронавірусу співбесіди перенесли. Без призначення нових людей прокурорам все частіше доведеться обирати, на яке засідання їм йти, а щодо якого просити суд про відкладення.
В середньому прокурори щомісяця направляли до суду 5-6 кримінальних проваджень. З березня 2016 року по березень 2020 року було скеровано 263 кримінальні провадження: у 2016 році – 47, у 2017 році – 61, у 2018 році – 68, у 2019 році – 69 (із них 23 до ВАКС) та за три місяці 2020 року – 18 (усі до ВАКС).
У цих справах ухвалено 32 обвинувальні вироки, що набрали законної сили, при цьому більшість із них (29) на підставі угод про визнання винуватості. Як правило, суди обмежувалися призначенням умовних покарань та штрафів.
Ще 15 справ завершилися закриттям кримінальних проваджень (у зв'язку із закінченням строків давності, дійовим каяттям тощо). З усіма цими справами ви можете ознайомитися за посиланням.
Також є кримінальні провадження, де вироки чи ухвали законної сили не набрали, тому що вони оскаржуються в апеляційному порядку.
Водночас у відносинах НАБУ та САП не все було гладко. Не можна пройти повз оприлюднені НАБУ на початку 2018 року записи розмов керівника САП, зроблені в його кабінеті.
Директор НАБУ Артем Ситник навіть звертався зі скаргою на дії Назара Холодницького до КДКП, в результаті чого керівнику САП було оголошено догану. Також громадськість має питання до САП щодо ймовірного "злиття" окремих справ.
Незважаючи на великий обсяг проробленої роботи, поки що жодна резонансна справа не завершилася реальним обвинувальним вироком. Головною причиною є те, що загальні суди, які розглядали справи у 2016-2019 роках, не могли забезпечити їх швидкий та неупереджений розгляд, внаслідок чого більшість проваджень "зависала".
Результат судового моніторингу, який проводила Рада громадського контролю НАБУ разом із організаціями-партнерами, продемонстрував, що близько 49% судових засідань не відбулося. При цьому більшість із них – через неможливість суддів зібрати колегію (відпустки, відрядження, лікарняні суддів чи їх участь у розгляді інших справ). Для вирішення цієї проблем було створено Вищий антикорупційний суд (ВАКС).
Вищий антикорупційний суд
За час своєї роботи ВАКС як судом першої інстанції ухвалено лише три вироки. Водночас на розгляді наразі перебуває більше 175 кримінальних проваджень.
У восьми кримінальних провадженнях щодо декларування недостовірної інформації строки давності закінчуються навесні 2020 року і, скоріше за все вони будуть закриті (повністю або в частині), а обвинувачені – звільнені від відповідальності.
За перші півроку роботи Апеляційна палата ВАКС отримала 6 скарг на вироки суду першої інстанції. Судом розглянуто три апеляційні скарги (50%). На апеляційному розгляді залишаються ще три кримінальні справи з постановленими двома виправдувальними вироками судами першої інстанції.
Як можна побачити, темпи розгляду справ про корупційні злочини, підслідні НАБУ, хоч і зросли, проте не кардинально, а завантаженість суддів ВАКС все одно є достатньо високою, що не дозволить у найближчий час ухвалити багато вироків.
Крім того, не всі справи НАБУ та САП розглядаються суддями ВАКС. У загальних місцевих судах продовжується розгляд дев'яти кримінальних проваджень через їхню непідсудність Антикорупційному суду.
Підсумок
Показники роботи як детективів НАБУ, так і прокурорів САП загалом є задовільними. Хоча рівень суспільної довіри до цих інституцій не можна назвати надто високим. Без вироків та повернення мільярдних збитків до державного бюджету ця ситуація навряд змінитися.
Крім того, навіть на п'ятий рік діяльності НАБУ та САП не всі громадяни знають, що ухвалення кінцевих судових рішень залежить від суду, а у антикорупційній сфері все ще залишається багато проблем. Окремі з них потребують якнайшвидшого вирішення:
- тривалий судовий розгляд завершених розслідувань та відсутність кінцевих судових рішень у переважній більшості справ;
- низькі обсяги відшкодованих збитків;
- відсутність щорічної незалежної оцінки (аудиту) ефективності діяльності НАБУ, а також чітко визначеної методології, організаційної та матеріально-технічної основи, принципів та критеріїв проведення такого аудиту;
- проблеми із проведення експертиз в окремих провадженнях та здійснення тиску на незалежних експертів;
- ризик політизації діяльності НАБУ та САП та втручання у їхню діяльність;
- спроби окремих народних депутатів України звільнити керівництво НАБУ у незаконний спосіб;
- питання до САП щодо "злиття" окремих справ;
- відсутність реального зняття депутатської недоторканності;
- питання відповідності порядку призначення та звільнення з посади директора НАБУ нормам Конституції;
- збереження частини "правок Лозового" до Кримінального процесуального кодексу України, зокрема щодо обмеження строків досудового розслідування та збереження норми про можливість скасування повідомлення про підозру за ухвалою слідчого судді.
Вадим Валько, для УП
Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.