Изменение поведения украинцев и тренды на карантине

9-10 квітня цифрова агенція Postmen провела національне дослідження щодо зміни настроїв українців на карантині.

Було опитано 800 респондентів за репрезентативною вибіркою за статтю, віком, регіонами проживання і рівнем доходу.

Важливі інсайти:

Карантин змінив життя майже кожного українця – про це кажуть 92% опитаних респондентів.

Українці більш дисципліновано дотримуються карантину в регіонах з більшою кількістю хворих на коронавірус. Коли небезпека стукає в двері, люди починають діяти відповідально.

Велика різниця між змінами поведінки в місті і в селі. Епідемія – більш міський феномен. В селах значно менше змінились всі аспекти життя.

• У великих містах вполовину більше людей (+10% респондентів)  зазначають, що почали більше їсти на противагу жителям містечка чи села;
• У великих містах вполовину більше респондентів (+11%) відзначають, що почали більше спати в порівнянні з жителями села;
• Люди з великого міста значно частіше відзначають, що почали менше гуляти (на 12% більше респондентів, на 60% за тих, хто став менше гуляти на селі);
• Люди з великого міста значно частіше відзначають, що стали більше працювати (на 13% більше респондентів або на 65% за тих, хто більше працює серед жителів містечка чи села).

Різниця в зміні поведінки за віковими групами також суттєва і більше торкнулась молодого покоління. Наприклад, що старша вікова група, то більший показник "став менше працювати". Це показує, що молоді люди працюють на більш адаптивних роботах і в цей період робоче навантаження стало більшим, зокрема як наслідок зниження продуктивності через дистанційну роботу.

• Люди з низьким доходом стали менше працювати. Це свідчить про те, що спеціальності з низькою оплатою, які вимагали низьких навиків і кваліфікацій, скорочуються найсильніше і першими.

Витрати по різному сприймаються в залежності від віку. Найбільший розрив спостерігається в динаміці витрат домогосподарств між великими містами і містечками.

Люди у великих містах перестали витрачати на розваги/кафе/спортклуби. На противагу цьому необхідність закупити їжу, ліки і товари першої необхідності (за відсутності витрат на розваги) призвела до зростання загальних витрат у жителів малих населених пунктів.

Турбота про працівників і збереження робочих місць очолюють перелік дій компаній і брендів, які збільшують бажання купувати їхні товари і сервіси. Це може означати, що саме ці дії варто комунікувати активніше.

Підтримка армії і волонтерів в умовах пандемії залишається важливою соціальною активністю. Споживачі готові купувати активніше товари і сервіси брендів, які допомагають армії і в цей час.

Це може означати, що не лише допомога в боротьбі з коронавірусом, але й інші виклики мають бути зонами соціальної активності брендів і комунікуватись ними.

Продукти харчування в абсолютному топі росту покупок – 80,3% зазначили, що їхні витрати на продукти зросли. Це зона великих можливостей для рітейлу, але ще більша можливість для e-commerce. Для 19% українців онлайн-покупки вже стали більш бажаним способом закуповуватись.

Однак можливість купувати продукти онлайн поки що обмежена. Рітейлери лише починають адаптовуватись, логістика має дозволити і опрацювати бізнес-процеси для доставки продуктів.

У українців вкрай мало заощаджень. 60% респондентів стверджують, що їх або зовсім немає, або вистачить на місяць. Це означає, що повернення до економічної активності протягом місяця стає питанням виживання країни.

З покупок, які найбільша кількість українців відклали на майбутнє, – одяг, взуття і відпустки. Однак в зоні суттєвого зниження опинились всі великі покупки і навіть оплата комунальних послуг.

Світові тренди свідчать: що довше країна проводить на карантині, то більший відсоток населення починає відмовляти собі у товарах щоденного вжитку. В Україні цей тренд на початковій стадії, як і епідемія.

Якість і ціна – головні критерії здійснення покупок (77% і 69% українців відповідно). Раціональні міркування значно переважають емоційні фактори.

Легкість, гумор, крутизна – серед якостей, які найменш затребувані в комунікації брендів і ймовірно недоцільні, якщо не токсичні.

Найбільший страх українців – втрата робочого місця.

Смартфон стає головним медіа: приріст у користуванні у 70% українців в порівнянні з докарантинним періодом. Користування ТБ приросло у 18% українців. Решта медіа – майже без змін.

І головне – людям потрібні люди! Після карантину більшість українців мріє зустрітись з рідними і друзями.

Підтримуймо один одного, улюблені бренди і компанії, тих, кому важче, ніж нам, і все буде добре!

Ярослав Ведмідь, для УП

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.