Кремлевские грабли для Зе имени Януковича: дежавю – 2013?

Знищення літака МАУ з ЗРК російського виробництва в Ірані, земельні пристрасті в Україні, коронавірус, Нові Санжари, сплеск агресивних дій Росії на сході України, заміна глави Офісу президента, відставка уряду відтіснили на узбіччя суспільної уваги тему оманського візиту Зеленського на Новий рік і його можливих таємних зустрічей з російськими посланцями від Путіна та певних залаштункових домовленостей.

Але немає нічого таємного, що не стало би явним. Або принаймі не проявились би контури невидимого раніше.

Інсайдерські джерела з вже відставленого Кабміну говорять про те, що Зеленському запропонували спокусливий план зі сценарію відомого фільму "Слуга народу", у якому президент Голобородько гордо "посилає МВФ".

В реальному житті сценарій дещо підкоригований і полягає в тому, щоб Україна відмовилась від співпраці з МФВ на користь… прямого кредитування з боку США. Називається і сума – 15 млрд дол. США.

Пропозиція прозвучала не з Москви. З вашингтонських навколовладних кіл. З невеликою додатковою умовою – українське розслідування "справи Джо Байдена" – головного конкурента Трампа від демократів на президентських виборах цього року. Мовляв, забезпечте ефективне розслідування і належний результат його – і Україна гарантовано отримає 15 млрд.

І ось тут згадується анекдот про Штірліца: "Штирлиц шел по улицам Берлина, и ничто не выдавало в нем советского разведчика: ни рация за спиной, ни волочащийся сзади парашют, ни болтающийся между ног маузер".

Цифра 15 млрд один до одного та ж сама, що Москва пропонувала Януковичу у грудні 2013-го року за відмову від підписання Угоди про асоціацію з ЄС та співпраці з МВФ. От вам і "рація за спиною".

Читайте також: Янукович "ліг" під Москву. Що взамін?

17 грудня Янукович навіть отримав 3 млрд під час свого останнього візиту до Москви, але це не врятувало його від катастрофи.

Невідомо хто і що отримав в Омані, але варто було би згадати давню істину античних часів: "Бійтесь данайців, що дари приносять".

Відомо, що МВФ – це не лише найдешевші у світі гроші. Співпраця з МВФ – ключ до набагато більших грошей: кредитів і інвестицій.

Україні потрібні гроші на будівництво інфраструктури, на енергоефективність, на розвиток промисловості.

Будь-які варіанти грошей без співпраці з МВФ – це складніше і дорожче для країни. Через спроби "пропетляти без МВФ" проходив, здається, кожен президент України. Результат незмінно був однаковим, а для Януковича закінчився Ростовом.

Але суть навіть не в цьому. Важко собі уявити, щоби США як ініціатор створення МВФ і його найбільший донор схвально би поставились до рішення України розірвати співпрацю з Фондом та ще й виділили при цьому 15 млрд дол. США.

Але легко собі уявити, хто б схвально поставився до рішення України розірвати співпрацю з МВФ. Звісно, Росія.

Зрозуміло, що США напряму не виділили би таких сум Україні. Зате з Москви би прозвучала заява про готовність надати 15 млрд "братской помощи". Варто, мовляв, тільки приїхати на 9 травня в Москву, пустити воду в Крим та ще й отримати за це десяток-другий українських полонених в якості бонусу… Ось вам і "парашут, що волочиться".

А ось і "маузер між ногами". Те, що можливо в Росії, де за вказівкою Кремля можуть зробити багато чого, нехтуючи і своїми законами і міжнародним правом, те неможливо у США.

Навіть теоретично важко уявити, що план "компромат в обмін на кредит" міг би спрацювати. Як би цього хтось не бажав у Білому домі чи в лобістських колах навколо нього за принципом "послуга за послугу", останнє слово було би не за ним.

Після гіпотетичної ініціативи з Білого дому щодо "надання прямого кредитування Україні", через певну бюрократичну процедуру в коридорах влади, ініціатор був би відправлений до МВФ як універсального механізму отримання американської допомоги...

Будь-яка спроба американського очільника виділити гроші в обмін на розслідування проти свого опонента у нинішніх умовах завершиться не лише скандалом, а й кримінальним переслідуванням його та залучених в такий проєкт осіб.

Якщо уявити собі, що Зеленський пристане на пропозицію і зініціює політично мотивоване розслідування проти Байдена, Україна буде втягнута у жорна американської політики і не зможе звідти вибратися.

Будь-які рухи, які можна трактувати як підтримку українською владою однієї чи іншої сторони президентських перегонів, є надзвичайно небезпечними для України. Політична боротьба в США – це жорстока і безкомпромісна м'ясорубка.

Немає нічого небезпечнішого для нашої держави, ніж зараз ставати на бік чи то республіканців, чи то демократів у їхній внутрішній боротьбі. Ця помилка була фатальною для Порошенка на виборах 2016-го, коли українська влада фактично підтримала демократів.

Зі, здавалося б, безневинної передачі знайдених журналістами даних про чорну бухгалтерію Партії регіонів в Москві швидко виростили "теорію змови", у якій саме Україна, а не Росія начебто масштабно втручалася у вибори, зламувала сервери і запускала дезінформаційні кампанії в соцмережах США.

Але, схоже на те, що, замінивши генпрокурора, "у Зеленського" збираються піти шляхом виконання оманських домовленостей в частині розслідування проти Байдена.

Те ж саме стосується озвученого президентом наміру позбавитися іноземців у наглядових радах українських держкомпаній. Це взагалі дуже поганий сигнал для підтримки України західними партнерами у той час, коли Росія продовжує агресію.

До речі, одним із членів наглядової ради "Нафтогазу" є Амос Хохштейн, який співпрацював з Байденом за часів його роботи в адміністрації Обами, де він обіймав офіційну посаду заступника помічника державного секретаря США та Спеціального уповноваженого  з міжнародних енергетичних питань.

Україні критично важливо зберегти підтримку обох американських партій. Це і військова допомога на сотні мільйонів доларів, і озброєння, і санкції проти Росії за окупацію і війну на Донбасі, і санкції проти Північного потоку 2. Це життєво важливі речі.

А бажаючим "халяви" на 15 млрд дол. США слід пам'ятати про те, що слідом за російським "разводом лохов", йде їх "кидок". І тоді лишається тільки один маршрут – на Ростов.

П.С.: Завданнями російської агентури впливу як в Україні, так і за її межами є створення прихованої системи "управління" владою чи як мінімум каналів замаскованого впливу на неї, а також трансформація суспільної думки і настроїв на користь Росії як сторони, що "завжди готова прийти на допомогу" чи то "братньому народу України", чи то США у "вирішенні глобальних проблем".

Найближчим часом побачимо наскільки це спрацює у новому пост-оманському сценарії "Україна без МВФ", що його пробують запустити лобісти Кремля на берегах Потомаку. Ну, а Сорос і "соросята", як завжди, будуть звинувачені у всьому.

Михайло Гончар, спеціально для УП

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.