Новые правила на дорогах и институт уголовных проступков

Про нововведення у правоохоронній діяльності. 

На одному з останніх засідань Комітету з питань правоохоронної діяльності ми розглядали важливі законопроєкти з нововведеннями, які потребують публічних обговорень.

Перше питання пов’язане з підвищенням безпеки дорожнього руху.

У новому законопроєкті є дуже цікаві й потрібні новації. От, наприклад, як зобов’язати усіх громадян, які йдуть поза населеним пунктом по дорозі, носити на одязі світловідбивачі. І це дуже важливо, тому що статистика аварій та загиблих лякає.

За 2019 рік у ДТП загинуло близько 3,5 тис. осіб, аварії стали причиною каліцтва і травм ще 32,7 тис. людей. Зафіксовано понад 160 тисяч ДТП, складено 115 тисяч протоколів щодо керування в стані алкогольного або наркотичного сп'яніння. І це тільки виявлених та задокументованих.

Та водночас є інновації, які потребують широкого громадського обговорення.

Одна з найбільш вагомих – це питання надання додаткових підстав поліції зупиняти автомобілі та перевіряти водіїв на стан алкогольного сп’яніння.

Це питання є дискусійним. Його проблемність полягає в тому, чи не буде поліція зловживати цим додатковим пунктом зупинки.

На сьогодні поліція може зупинити водія тільки у разі порушень правил дорожнього руху і цей новий пункт може стати для поліції додатковим відкритим шлюзом.

Одним із компромісних варіантів, як уникнути цих проблем, і який ми розглядаємо – це обмежити використання цього пункту винятково для перевірки алкогольного стану водія. Тобто не дозволити відкривати капот чи перевіряти інші порушення дорожнього руху.

Я думаю, дискусія щодо цього питання ще відбудеться як у парламенті, так і в межах громадських обговорень. Тому я дуже прошу всіх, якщо у вас є думки, як можна коректніше та ефективніше побороти цю проблему, будь ласка, напишіть.

Друге важливе питання, яке ми обговорювали – це запровадження інституту кримінальних проступків. Справжня революція в кримінальному праві.

Що це за інститут?

З 1 липня 2020 року всі кримінальні правопорушення будуть поділені на дві частини: злочини, які розслідуються слідчими в загальному порядку, і кримінальні проступки (значитимуться в Кримінальному кодексі), які розслідуватимуть дізнавачі, тобто необов’язково слідчі. Для їхнього розслідування буде особлива пришвидшена, спрощена процедура.

Наголошу, що під кримінальними проступками розуміються лише ті правопорушення, за вчинення яких передбачене основне покарання у вигляді штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або інше покарання, не пов’язане з позбавленням волі.

Фактично, це дасть можливість розвантажити слідчих, щоб вони займалися винятково розслідуванням злочинів.

А дізнавачі зможуть швидше і за простішим механізмом розслідувати і передавати в суд дрібні кримінальні правопорушення, приміром, прості крадіжки.

І не потрібно буде використовувати увесь механізм розслідування, як це є зараз.

Тому що на сьогодні, якщо ви зловили за руку крадія, все одно треба провести цілу низку слідчих дій та довготривалих експертиз для того, щоб цю справу передати до суду. І це, незважаючи на те, що людина визнала свою вину і є відеозаписи вчинення злочину.

У підсумку, навіть по очевидним злочинам слідство триває місяці, а потерпілі не розуміють, чому поліція проявляє бездіяльність.

Коли запрацюють кримінальні проступки, як ми це передбачаємо, докази збиратимуться впродовж декількох днів і справа одразу передаватиметься до суду. І вже за місяць може бути вирок. Потерпілі відчуватимуть, що держава піклується про них, швидко відреагувавши на проблему, а крадій отримає відповідне покарання, наприклад, штраф.

Комітет постійно тримає на контролі запровадження інституту кримінальних проступків та підготовку органів правопорядку до цього.

Вже розглянутий урядовий законопроєкт, яким передбачено внесення змін до понад 200 законів.

Офіс генерального прокурора оголосив тендер на зміни в Єдиному реєстрі досудових розслідувань (ЄРДР) для того, щоб переробити його для роботи по проступках.

Ця робота має бути завершена до травня місяця цього року. Я передбачаю, що не пізніше червня ми маємо прийняти всі необхідні законопроєкти для того, щоб з липня місяця цей закон запрацював на повну силу.

Денис Монастирський, для УП

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.