Реформа СБУ как индикатор для Зеленского на отстаивание национальных интересов

Так склалося, що довгоочікувана реформа СБУ стала можливою за президента, який схиляється до політики малоросійства. Нехтує питаннями національних інтересів та державної безпеки, аби припинити війну на сході країни.

А враховуючи "компетентність" та нетерплячість Зеленського в питаннях державного управління, напрошується висновок про несхильність відстоювати позицію в затяжних процесах з непростими опонентами.

Схоже, це проявилося і в питанні реформи СБУ.

Зрозуміло, що заяви (ще кандидата в президенти) реформувати Службу мали на меті насамперед сподобатися електорату. Тільки тепер, замість дотримання слова, з огляду на зміст законопроєкту, схоже, Зеленський намагається сподобатися вже прихильникам старого СБУ.

Оскільки невластиві функції залишаються, президентська залежність Служби повністю не усувається, парламентський контроль не запроваджується. А все, що пропонується, разом з демілітаризацією служби і її скороченням до 15 000 протягом 7 років, не повинно різко змінити цей ресурс впливу Зеленського протягом каденції. 

До речі, навіть не вирішується питання нормального формування кадрового та керівного складу відомства.

І, схоже, така позиція по відомству обумовлена не лише тривіальними причинами, а й бажанням припинити війну на сході нашої держави без настання негативних (юридично) наслідків для себе та  команди. 

Наприклад, у разі проведення місцевих виборів в окремих районах Донецької та Луганської областей без відновлення нами повного контролю над кордоном, або реалізації останнього рішення у Мінську щодо консультативної ради з подальшою перспективою. Оскільки це передбачатиме посування національних інтересів, продукуючи загрози для державної безпеки. А це предмет відання Служби.

Тому недоцільно реформувати відомство, яке забезпечує вплив президента і мало б перевіряти дії його команди на предмет державної зради. В замін ініціювання залишити управління "К", слідство та надати СБУ додаткові повноваження.

Однак реалізація таких кроків потребуватиме заходів для своєї легалізації. Тому особливої уваги заслуговують запропоновані зміни до закону про національну безпеку. 

Пропонується визначити низку базових понять: об'єкти національної безпеки, національні цінності, інтереси, цілі тощо. А з цим і зміни до визначень державної та національної безпеки. 

У якості визначення державної безпеки пропонується замінити стан захищеності суверенітету, територіальної цілісності, конституційного ладу на стан самозбереження фундаментальних національних цінностей та інтересів з пріоритетними національними цілями.

Якщо спрощено: міняти стан захищеності на стан самозбереження.

Можливо, на перший погляд це здається незначним. Однак це може зіграти важливу роль для легалізації зусиль, яких команда Зеленського докладає для замирення війни з РФ на сході України. Оскільки так відбувається зниження нижньої межі стану державної безпеки. 

Адже питання самозбереження логічно виникає, коли йдеться про те, що зазнаються значні втрати, або є ризик бути знищеними взагалі. Натомість захищеність не передбачає уникнення чи подолання загроз. Переводячи питання до необхідності запроваджувати військовий стан. Звідси й менша потреба враховувати національні інтереси, щоб, продовжуючи політику малоросійства, уникати ризику бути обвинуваченим у державній зраді.

Це як умовно міняти 3% ризику небезпеки на 30% і казати, що це одне і те ж саме.

Вирвавшись з орбіти військово-політичного впливу Росії, ми так і не змогли забезпечити надійного безпекового середовища. А враховуючи непідконтрольність територій Донбасу зі значною кількістю злочинних елементів, ворожо налаштованим до України населенням, а також загальну недієвість сил безпеки та прокуратури, судів, маємо ситуацію залежності від зовнішньої підтримки.

І хоча може здатися, що ми таки долаємо загрози, то це здебільшого за рахунок наявності п'ятої колони на чолі з Медведчуком, а тепер і дружньої команди Зеленського, які дають шанс Росії повернути Україну до її зони впливу без агресивніших військових дій. Та підтримки західних партнерів. 

В іншому разі нас би очікував інший рівень загроз, зокрема для сьогоднішньої СБУ.

Однак такий стан речей з позиції національних інтересів слід вирішувати не замиренням війни з агресором, а формуванням суб'єктності. А реформа СБУ, за призначенням, покликана сприяти зміцненню держави шляхом перетворення на професійну спецслужбу без інституційно-корупційних ризиків та заангажованості. 

І хоча складно знайти людину, якій не набридло чути про потребу реформувати СБУ, а тим більше доцільність створення спецслужби. Це питання є актуальним для держави, яка хоче мати не умовний суверенітет і безпечний простір, а тим більше реалізовувати якісь амбіції.

Адже неможливо побудувати нормальну державу без сил безпеки, які здатні відслідковувати небезпечних суб'єктів, попереджати сепаратизм, тероризм, захищати інформаційний простір та демократичний лад. А не підтримувати корумповані схеми у сферах економіки, митниці тощо зі створенням періодичних сюжетів про "значні" результати. 

Саме тому ідеї, які просуваються Зеленським у законопроєкті, слугують хорошим ідентифікатором рівня турботи про безпеку державу. 

Схоже, там не розуміють що суверенітет – це не милість сильнішого, а наявність сили. А одним з ресурсів для цього є спецслужби, з професійними кадрами, ефективним менеджментом, сучасною матеріально-технічною базою та достатнім обсягом повноважень. І, апріорі, орієнтацією на забезпечення виключно національних інтересів. 

Законопроєкт Зеленського № 3196 потребує суттєвого доопрацювання не лише в частині ліквідації зайвих функцій, запровадження повноцінного парламентського контролю, а й суттєвого покращення питань регулювання набору та проходження служби, прозорого формування керівного складу та наявності достатнього обсягу повноважень Служби для попередження загроз.

Слід розуміти, що ліквідація функції слідства змінюватиме обсяг повноважень Служби. Вирішенням цієї ситуації може бути надання позакримінально-процесуальних повноважень на збір інформації (з дотриманням прав осіб) та реагування. 

Це можуть бути певні рекомендації, застереження тощо, які б сприяли, наприклад, органам місцевого самоврядування діяти відповідно до національних інтересів або попереджати виникнення загроз держбезпеці.

Додаткового урегулювання потребують питання застосування службовцями спецзасобів, техніки, зброї, які обмежуються лише загальними формулювання без окреслення випадків та загроз, при яких і в якій мірі можна їх застосовувати.

Але, щоб працювала інституція, яка навіть матиме оптимальне законодавче регулювання, потрібне якісне кадрове забезпечення відомства. Тому підняте, але не деталізоване питання атестації кадрів СБУ слід уточнювати в перехідних положеннях. Щоб залишити професійних кадрів і забезпечити відсів непридатних до чесної та інтелектуальної праці.

Реформа СБУ – складне питання, яке можливо вирішити лише з системним підходом та комплексом заходів, які зачіпатимуть сектор безпеки. Однак вирішення цього питання у жодному разі не повинно послаблювати державну безпеку чи бути використаним для попередження претензій до безпекових рішень перших осіб.

Віталій Цокур, голова організації Осяжний Обрій, для УП

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.