Сократить нардепов до 300: аргументы власти и критика от оппозиции

Верховна Рада зробила крок до скорочення чисельності народних депутатів. 

4 лютого парламент 236 голосами попередньо схвалив проєкт змін до Конституції України щодо зменшення свого складу з 450 до 300 нардепів. 

Окрім того, законопроєкт №1017 закріплює в основному законі пропорційну систему на парламентських виборах та обов'язок для кандидата в нардепи володіти державною мовою. Ініціатор змін – президент Володимир Зеленський.

Чому саме 300 народних депутатів? У пояснювальній записці до законопроєкту відповіді на це запитання не знайти.

А от на словах у "Слузі народу" посилаються на результати всеукраїнського референдуму 2000 року, проголошеного президентом Леонідом Кучмою за "народною ініціативою" (хоча є підстави вважати, що його організували з метою дати тодішньому главі держави більше влади). 

Тоді 26,7 млн громадян (89,9%) проголосували за зменшення кількості нардепів з 450 до 300 осіб (це було одне з чотирьох запитань, винесених на референдум). 

Проте результатам народного волевиявлення не судилося бути втіленими у життя: їх не підтримала Верховна Рада. 

Варто зазначити, що референдум 2000 року критикували (в тому числі міжнародні інституції) як за формулювання запитань, так і за методи організації волевиявлення.

Незважаючи на недоліки референдуму-2000, чинна влада у своєму бажанні скоротити кількість нардепів апелює саме до результатів голосування 20-річної давнини.

"Можна по-різному відноситися до всеукраїнського референдуму за народною ініціативою 16 квітня 2000 року, але народ України сказав своє слово, що він хоче бачити в парламенті саме 300 народних депутатів. 

І тому ухваленням цього закону ми фактично імплементуємо волю українського народу, яка була висловлена на вільному всеукраїнському референдумі і яку ніхто на сьогоднішній день не поставив під сумнів", – заявив представник президента в Конституційному суді України, депутат від "Слуги народу" Федір Веніславський на засіданні ВРУ 4 лютого.

Колега Веніславського за фракцією, заступниця голови Комітету ВРУ з питань правової політики Ольга Совгиря водночас послалася на результати проведеної урядом оцінки наявного населення України.

"Є науково доведена формула, вона називається формула Таагепера і Шугарта, або "кубічного кореня", відповідно до якої при кількості населення в державі, яка на сьогодні приблизно дорівнює 37 мільйонів громадян, кількість парламентарів має становити 300, максимум 320 народних депутатів. Це теорія конституційного права. Це базові речі", – наголосила Совгиря.

Водночас нардепка згадала про висновок Венеціанської комісії №662/2012, згідно з яким "не передбачено жодної загальноприйнятої формули співвідношення між кількістю мандатів та чисельністю населення". Також Совгиря навела приклади Італії та Литви, де нещодавно зменшили кількість депутатів у парламентах.

Читайте також:

ПереЗЕвантаження. Як Зеленський розпускає Раду

Зелена книга. Що хоче змінити Зеленський в Конституції

Більше 90% українців хочуть зменшити кількість нардепів до 300

Майже всі опозиційні фракції та групи розкритикували запропоновані президентом зміни до Конституції. 

Критики знайшлися й у лавах "Слуги народу". Зокрема, лунали думки про популістичність ідеї скорочення кількості нардепів. Окрім того, "слуг" – членів Комітету з питань правової політики звинуватили у порушенні регламенту Верховної Ради.

Справа в тім, що КСУ хоч і визнав законопроєкт №1017 конституційним, проте висловив до нього низку застережень. У статті 150 регламенту зазначено: якщо Конституційний суд має застереження до законопроєкту, парламент повинен відправити його на доопрацювання. 

18 грудня 2019 року правовий комітет рекомендував ВРУ доопрацювати проєкт. Проте вже 13 січня комітет переглянув це рішення та ухвалив нове – рекомендувати попереднє схвалення. 

У підсумку законопроєкт №1017 був попередньо схвалений голосами лише двох фракцій – "Слуги народу" та "Опозиційної платформи – За життя". Ба більше, ОПЗЖ дала вирішальну кількість голосів – 35. Співголова фракції Юрій Бойко рішення підтримати ініціативу Зеленського пояснив так:

"Наша фракція вирішила підтримати цей законопроєкт, виходячи з двох причин. Перша: ми вважаємо, що пропорційна система повинна припинити політичну корупцію, в яку перетворилась мажоритарна система… А друга причина, чому ми підтримуємо цей законопроєкт… Тому що ми вважаємо, що те, що сьогодні діється на законодавчому рівні, це пряме порушення Конституції. 

Ми вважаємо, що сьогоднішня влада повинна відійти, тому що вона обманула людей… І ми вважаємо, що цей законопроєкт приблизить нас до зміни влади, і ми будемо за те, щоб він був прийнятий, а люди обрали нову владу, яка не буде їх обманювати".

Аби законопроєкт №1017 став законом, Верховна Рада повинна ще раз за нього проголосувати на наступній черговій сесії, тобто не раніше вересня 2020 року. Проте тоді вже знадобиться конституційна більшість – щонайменше 300 голосів. 

У разі остаточного ухвалення цих змін українці обиратимуть 300 депутатів до парламенту вже наступного, 10-го скликання.

Дмитро Черетун, спеціально для УП

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.