Последующие шаги в системе государственных закупок лекарств

У 2018-му році МОЗ України утворило Державне підприємство "Медичні закупівлі України" як стратегічну закупівельну організацію в сфері охорони здоров'я. 

Уже минулого року ДП успішно провело закупівлі на замовлення Центру громадського здоров'я МОЗ України за кошти Глобального фонду. Очікувана вартість складала 94 млн грн, фактична – 58 млн грн. 38% коштів було зекономлено. 

У 2020-му році ДП має розпочати закупівлі медичних препаратів за кошти державного бюджету. 

Цю функцію останні 5 років виконували спеціалізовані (міжнародні) організації. 

Незважаючи на те, що в 2015 році запровадження закупівель через міжнародників передбачалось як тимчасовий захід, сьогодні деякі зацікавлені та просто небайдужі громадяни ставлять собі питання щодо обґрунтованості переходу цієї функції до національного закупівельника.

Для продуктивної дискусії маємо зробити крок назад і зрозуміти стратегію держави в соціальній функції забезпечення пацієнтів ліками. Вона має кілька вимірів.

Вимір 1. Суспільна цінність

Маємо погодитись щодо цілей. Почнемо з очевидної:

• Лікування пацієнтів, що захворіли. 

Право людей на життя, право на якісне життя – фундаментальні цінності сучасного суспільства.

Зафіксували. Йдемо далі. Більшість публічних політик, на відміну від бізнесу, так чи інакше переслідують/зачіпають кілька цілей. Інші складові доцільності забезпечення людей ліками можуть бути такими:

• Страхування перед невизначеністю. 

Люди хочуть бути впевненими, що отримають ліки безкоштовно у певних (поширених та/або складних) випадках захворювання. 

Така впевненість позбавляє їх необхідності додатково витрачати кошти на страхування проти невизначеності (відкладання коштів з рахунок урізання споживання, економія на "чорний" день). 

• Боротьба з бідністю. 

Люди, коли захворіли, та їхні близькі наражаються на ризик витрат, неспівставно більших, ніж доходи. 

Бідність – вельми негативне явище через цілу низку причин. Забезпечення людей дороговартісними ліками в таких випадках – прямий і безпосередній крок до запобігання бідності. 

• Наявність вибору. 

Право обирати – цінність, що шанується більшістю сучасних суспільств. При нагоді система має надати вибір. Лише за відсутності такої можливості пропонується безальтернативність. 

Тож що ми маємо станом на сьогодні? Маємо розуміння, що по кожній з цілей вище необхідно поставити планові показники. Зокрема, сформулювати, скільки пацієнтів минулого року отримало ліки вчасно за державними програмами. Відповідно до цього розробити плановий показник по збільшенню. 

Можна рахувати від протилежного – скільки пацієнтів не отримали ліки вчасно за державними програмами, а мали б. Відповідно до цього визначити показник по зменшенню. 

Ця робота має бути проведена, бо інакше неможливо говорити про стратегію подальшого розвитку державних закупівель. 

ДП "Медзакупівлі України" вже в цьому році почне збір інформації по реальному рівню покриття пацієнтів препаратами за державними програмами для того, щоб сформулювати відповідні цілі на наступні роки. 

Далі. 

Необхідно синхронізувати реформу системи охорони здоров'я, що запущена міністерством та виконується НСЗУ, із державними закупівлями та поставками ліків. 

Громадянин України має отримати чітке розуміння, на що він може розраховувати у випадку захворювання, а також не бути змушеним продавати все майно в разі необхідності лікування. 

Реформа системи охорони здоров'я має на меті надання чітких гарантій пацієнту. Ці гарантії мають поширюватись і на медичну послугу, і на препарати, що потрібні для її надання. 

Така синхронізація має відбутись принаймні в частині пріоритетного забезпечення законтрактованих лікарень препаратами. Дана робота вже де-факто розпочалась між НСЗУ і ДП. Проте реальна взаємодія стане можливою лише в частині тих закупівель, які виконуватиме ДП. 

І останнє. 

Частина препаратів з централізованих закупівель, які приймаються амбулаторно, де є конкуренція між кількома виробниками, має перейти в програму реімбурсації. 

Держава має компенсувати певну вартість за спожитий лікарський засіб, а в разі бажання пацієнта отримати більш дорогий препарат – споживач має могти скористатись вибором і, доплативши, отримати обраний ним препарат. 

Для формування якісної рекомендації щодо включення препаратів у програму реімбурсації, щодо ціноутворення ДП має набути відповідну експертизу в результаті закупівель. 

Вимір 2. Стейкхолдери

Маємо враховувати не тільки реципієнтів державної послуги, але й тих, хто її, цю послугу, авторизує та робить можливою. Так, йдеться про платників податків. 

Уповноважуючи уряд, колективний платник податків, як правило, формує кілька запитів, включно з такими:

- запит на ефективність. 

Цілі, вказані вище, мають досягатись максимально економним шляхом. Дійсно, колективний платник податків зацікавлений не тільки в досягненні цілей, але й найменшому використанні при цьому фінансових, адміністративних та інших публічних ресурсів. 

- запит на справедливість. 

У сучасному розумінні справедливість тлумачиться як суспільна домовленість щодо базових прав і благ, що мають бути доступні кожному. Збільшення благ має відбуватись лише на підставі реалізації принципу рівності можливостей, коли найбільш спроможний заслужено отримує більше. 

- запит на прозорість. 

Сучасний колективний платник податків ясно усвідомлює, що саме він авторизує уряд на ті чи інші дії та сплачує йому за це. Ніхто в публічній площині не може діяти приховано від суспільства, якщо не йдеться про надзвичайні обставини. 

Щодо ефективності закупівель спеціалізованими організаціями, то однозначним плюсом є економія на препаратах, що склала близько 40% від коштів, що виділялись останні роки на закупівлі. 

Водночас опоненти міжнародних закупівель вказують на той факт, що такий показник економії почасти сформований порівнянням вартості генеричних препаратів із оригінаторами. Також умови співробітництва з міжнародними організаціями не завжди є зручними для уряду, оскільки вимагають від останнього передоплати. 

У будь-якому разі ефективність (не плутати з економією) має вираховуватись відносно результату. Оскільки наразі цілі несформовані (ми не знаємо, скільки пацієнтів отримало ліки, скільки потребувало і не отримало, а отже, які показники плануємо), складно говорити про поточний рівень ефективності виконання програми. 

Щодо справедливості. 

Для такої незаможної країни, як Україна сьогодні, щорічні комісійні платежі міжнародним закупівельним організаціям у кілька сотень мільйонів гривень , безумовно, є фактором, який може викликати питання в колективного платника податків щодо розпорядження його грішми: чи дійсно закупівельні послуги мають бути настільки коштовними, а відповідні винагороди працівникам організацій настільки високими, коли йдеться про гроші українського платника податків. 

ДП Медзакупівлі України не отримуватиме комісійну винагороду за закупівлі, проте буде утримуватись у межах погоджених МОЗ України бюджету, що в рази, а то й на порядок економніше за виплату винагороду міжнародникам. 

І про прозорість. Усі закупівлі ДП "Медзакупівлі України" будуть проводитись виключно в межах системи Prozorro для державних програм, згідно закону "Про публічні закупівлі". 

Вимір 3. Спроможність

Це найочевидніший для будь-якого менеджера вимір. 

Тут мають значення люди та їхня мотивація/кваліфікація, процеси планування, виробництва, рівень їхньої автоматизації, системи оцінки якості та контролю.

У закупівлях також особливе значення мають антикорупційні політики та відповідне суворе дотримання та виконання відповідних приписів. 

Ми в ДП "Медзакупівлі" вдячні тим спеціалізованим організаціям, які відповідально ставляться до взятих на себе зобов'язань розвивати національного закупівельника. Така підтримка дозволила нам оцінити наявні та напрацювати власні процедури по всіх ключових процесах. 

Ми також серйозно ставимось до дотримання високих стандартів у запобіганні корупції та конфлікту інтересів. У межах підприємства працює антикорупційна політика та заходи з запобігання конфлікту інтересів та захисту викривачів. 

Замість післямови

Рішення щодо передачі закупівель міжнародним організаціям ухвалювалось за результатами 2014 року за певних обставин: 

• активної фази війни України проти РФ, 
• слабкої гривні, 
• відсутності ефективної національної закупівельної платформи 
• та корупції в системі. 

Ці обставини об'єктивно ускладнювали участь іноземних виробників у державних закупівлях. Рішення щодо передачі закупівель міжнародним організаціям було адекватним обставинам. 

До аутсорсу закупівель часто звертаються найменш спроможні уряди країн третього світу. Саме такою об'єктивно була ситуація п'ять років тому і в Україні.

Станом на початок 2020 року лінію фронту стабілізовано (дякуємо нашим ЗСУ та волонтерам). Гривня є серед найміцніших валют світу за результатами минулого року. Існує ефективна система публічних закупівель Prozorro та відповідне законодавство, у тому числі антикорупційне. 

Статутом ДП "Медзакупівлі України" передбачене створення наглядової ради, яка має стати додатковим запобіжником від корупції. Відповідний процес з її формуванню навесні запускатиметься МОЗом України. 

Наразі ми чекаємо на ухвалення в другому читанні законопроєктів, які мають надати нам такі самі регуляторні переваги при закупівлі, що їх мають спеціалізовані організації. 

Водночас сьогодні нагальною є потреба в справжній стратегії щодо забезпечення людей необхідними для лікування препаратами.

І маємо розуміти, що стратегія – це не просто розширення фокусу з короткої перспективи на довгу. Усі 38 напрямів у межах програми державних закупівель мають бути переосмислені: частина передана в програму медичних гарантів НСЗУ, частина – в реімбурсацію. 

По тій частині, що лишиться в централізованих закупівлях, маємо переконатись, що з року в рік наша ефективність зростатиме. 

Арсен Жумаділов, спеціально для УП

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.