Что будет политически влиять на Украину в 2020 году?
2020-ий рік обіцяє бути надзвичайно цікавим та складним в політичному та економічному плані. І для цього наявні свої передумови.
Усі виклики умовно можна буде розділити на два табори.
Зовнішні виклики
Світова економічна криза – може все ж таки статись у 2020 році, за прогнозами багатьох світових експертів. Однією із найбільших причин є торгівельна війна США та Китаю, але не тільки.
Ми, відверто кажучи, до потрясінь не готові, оскільки останні кілька років тільки в них і живемо. Тому для нас це буде надзвичайне випробування.
Білорусь
Можлива анексія Білорусі – Російською Федерацією. Що збільшить протяжність кордону з агресором та поставить під удар не тільки місто Київ, але й країни Балтії та Польщу.
Олександр Лукашенко, замість того, щоб продумати план захисту країни та готуватись до його втілення, торгується сьогодні за посаду прем'єр-міністра в РФ. Де останні йому підігрують, але не для того, щоб надати пост, а просто щоб втягнути в гру. І окупувати країну. У той час як нинішній президент буде торгуватись за віртуальне крісло.
Вибори в США
Україна уже стала однією із центральних тем гонки. В силу того, що є два бачення втручання у попередню кампанію, наразі можуть бути активності, котрі вплинуть на стан справ в Україні.
Враховуючи стратегічне партнерство наших країн, для української влади та деяких політиканів, котрі шукають власну політичну вигоду та можливість уникнення відповідальності за корупцію, важливо буде не нашкодити цим відносинам. Зберегти партнерство з обома партіями та не програти, адже про нові здобутки не йдеться.
Європа
Для України буде важливою робота над заморозкою "Північного потоку-2", спільно зі США та деякими країнами ЄС. Збереження санкцій.
Також Росія буде пробувати дискредитувати безвіз для українців. Тому уже потрібно готуватись до протидії.
Окремо потрібно виділити напрямок ПАРЄ, де нам потрібно буде повномасштабно протистояти повернутій російській делегації. І не через самоізоляцію, а через дипломатичні перемоги.
Росія
РФ намагатиметься розіграти стару карту про мир, дружбу і дешевий газ, не відпускаючи Крим та торгуючи Донбасом.
Окрім виборів в Україні, РФ також буде намагатися втручатись у кампанії в США, політичну ситуацію в Німеччині, Британії, військові операції на Близькому Сході та можливі нові активності на півночі Європи.
Внутрішні виклики
Донбас
Донбас може бути реінтегрований уже в 2020 році, хоч процес легким і не можна буде вважати. Адже процес швидкої інтеграції несе ризики федералізації всієї країни. А на деокупацію українських територій явно не буде погоджуватись Росія.
Крим
Крим наразі більше спрацьовує стратегія Путіна – замовчування проблеми. Тому для офіційного Києва потрібно піднімати питання якомога гучніше та робити токсичним для Росії утримання наших територій. Якщо цього не робити, злам поколінь виявиться критичним.
Перепис населення
Перепис населення може стати чорним дзеркалом правління української влади, попередніх каденцій. Та емоційним подразником влади теперішньої. Котра буде на цьому спекулювати, граючи на емоціях, включивши стару добру платівку про попередників.
Проте перепис – це позитивне явище, котре надасть українцям розуміння, скільки нас залишилось, які ми, хто ми і так далі. Паралельно, може, і мертві душі повикреслюють зі списків на отримання пенсій та виборчих списків.
Курс гривні до долара
Це закладена криза, котра може призвести до неспівмірного стрибка курсу долара до гривні.
Кабмін
Кабінет міністрів уже довів свою недієздатність, і в 100% складі може піти у відставку, уже на травневі свята міністри зможуть планувати довгі відпустки.
Подейкують, що надто сильно на посаду прем'єра хочуть Аваков, Хорошковський та ще не озвучені ставленики Коломойського.
Місцеві вибори
Місцеві вибори можуть пройти разом із окупованими територіями, але є ризик, що реалізація даного плану за московським сценарієм призведе до легалізації сепаратистських груп під українським прапором.
Але й розрив поглиблювати не можна. Через що необхідно генерувати власні сценарії повернення територій.
Парламентські вибори
Безліч експертів заговорили про можливі парламентські вибори уже у 2020-му. Причому уже прогнозуючи конкретні дати, орієнтовані на серпень-вересень поточного року. У якості головного мотиву такого рішення наводять неслухняність парламенту та монобільшості перед президентом.
Але якщо говорити відверто і менш романтично, як це зазвичай буває у тих, хто більше вірить у те, що їм потрібно, ніж у те, що буде, варто сказати: що Зеленський і команда – майстри політичних маніпуляцій та легкої провокативної брехні.
Щоб пояснити логіку даних пліток, варто тільки згадати аналогічні історії: "Зеленський йде в президенти, не щоб перемогти, а щоб розкачати рейтинг перед парламентськими", "Коломойський робить ставку на Тимошенко, Зеленський – це парламентська історія", "Зеленський – президент, а Тимошенко – прем'єр" і багато іншого.
Що найцікавіше, медійні сценаристи обігрують старих досвідчених політиків, навіть у такій закостенілій площині, як пліткарство.
Тому, якщо говорити без емоцій та сентиментів, а виключно цинічно та прагматично, легенда про перевибори створена для залякування власних депутатів та встановлення системи контролю й управління монофракцією.
Так свого часу робив і Порошенко, залякуючи депутатів тим, що, мовляв, Саакашвілі очолить список і поведе БПП на вибори, уже без неслухняних персонажів. Паралельно збирав кримінальні справи на колег і уже через пів року, очолив парламент. Ось таке політичне лідерство Банкової, швидше за все, розігрується і сьогодні.
Проте виключати даний сценарій не варто, адже в країні надзвичайно велика кількість нереалізованих політично важковаговиків, котрі прагнуть реваншу. Серед них і Петро Порошенко, і Віктор Медведчук, і та ж Юлія Тимошенко, і Рінат Ахметов, який, втративши звичне представництво у законодавчій та виконавчій владі, перетворюється на колекціонера медіаактивів, котрі мають компенсувати впливи.
Можливо, у 2020 році запрацює ринок землі, приймуть закон про подвійне громадянство, легалізують азартні ігри, реформують митницю та, як результат, нас чекатиме економічний ріст. Проте поточна більшість поки що не довела великі реформи до реалізації і залишається все ще на етапі обіцянок.
Микола Давидюк, спеціально для УП
Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.