Контролируемая независимость нового председателя НАПК. Система сдержек и противовесов

Ми довго на це чекали, і от нарешті! 15-го січня Кабінет міністрів представив Олександра Новікова на посаду голови Національного агентства з питань запобігання корупції.

Хочеться видихнути з полегшенням, але усі ми прекрасно розуміємо, що це не завершення, а тільки початок, і важко сказати, куди саме заведе нас це призначення.

Після призначення Олександр Новіков має стати одним із двигунів у запобіганні корупції в Україні. Саме він відповідатиме за оновлення процесу перевірки електронних декларацій, формування антикорупційної стратегії та перевірку звітування політичних партій. І, звісно, це вимагатиме особливих заходів контролю.

У свою чергу, голова НАЗК Новіков наголосив: "Роль НАЗК – унеможливити перебування на держслужбі осіб, які використовують у своїй діяльності корупційні практики й незаконно збагачуються. Головне – це сформувати нульову толерантність на держслужбі до корупційних практик".

Під час конкурсу ми з колегами багато розповідали про виклики, які постануть перед майбутнім очільником НАЗК, пояснювали, як зміниться робота Агентства після переведення його на одноосібне керування.

А журналісти, представники громадськості та просто знайомі часто реагували скептично: "А що робити, коли новий голова знову виявиться неефективним?"

Ще до роботи в цій конкурсній комісії мене, як і інших членів, теж цікавило це питання.

Тим паче, що українці мають обґрунтовані проблеми з довірою до державних інституцій та посадовців.

Саме тому ще до початку конкурсу ми наполягали на максимальній публікації документів від претендентів, а всі співбесіди транслювалися онлайн.

А ще ми просили громадськість ділитися з нами інформацією – анонімно чи публічно – про кандидатів. І це працювало. Зрештою просто на співбесіді ми ставили запитання всім претендентам, тож їхні відповіді можна побачити й почути.

Ми націлювалися, щоб обрати найбільш перспективну людину. Але спрогнозувати, якими будуть результати, складно.

Чітку відповідь на запитання "Які запобіжники є від неефективності та зловживань керівника?" дає законодавство.

Поруч із гарантіями незалежності голови НАЗК прописані й засоби контролю за його діяльністю.

У законі України "Про запобігання корупції" зазначено декілька видів контролю за головою НАЗК.

Засоби контролю за діяльністю голови НАЗК:

1. По-перше, раз на два роки Рахункова палата має проводити спеціальний аудит всіх фінансових операцій Агентства. Серед них – оплата праці співробітників НАЗК, видатки інституції тощо.
2. Другий вид контролю – через Громадську Раду. Саме вона й буде аналізувати ситуацію з незалежністю й ефективністю роботи НАЗК, а також братиме участь у розробці антикорупційної стратегії та проєктів нормативно-правових актів.
3. І третій вид контролю – зовнішній аудит, який також має проводитися що два роки. Членами комісії з цього аудиту мають стати представники міжнародних партнерів України. Їх, як і у випадку з Конкурсною комісією з відбору голови, також має обирати Кабінет міністрів.

В яких випадках припиняються повноваження голови НАЗК:

• призначення або обрання на іншу посаду;
• неможливість виконувати обов'язки за станом здоров'я;
• досягнення 65 років;
• рішення суду про недієздатність голови або обвинувальний вирок суду;
• припинення громадянства України;
• відставка;
• наявність висновку незалежного аудиту про неефективність діяльності.

Останній пункт є для нас чи не найцікавішим, адже це вказує, наскільки важливими для Агентства та його очільника стануть високі показники ефективності незалежної перевірки. Така собі додаткова мотивація працювати краще.

Як бачимо, у теорії ми маємо систему стримань і противаг.

Законотворці передбачили достатньо можливостей контролю за роботою голови НАЗК.

Лишається сподіватися, що новий очільник Агентства цілком зможе скористатися своєю незалежністю, а громадськість – максимально скористається засобами контролю за цією незалежністю.

Катерина Риженко, спеціально для УП

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.