Дело активиста Михайлика: следствие на затяжной паузе

Минув рівно рік з того дня, як в німецькій клініці в Мюнхені прооперували одеського громадського діяча Олега Михайлика, на якого у вересні 2018-го був здійснений замах.

Проте ключовий речовий доказ – куля, яку дістали лікарі з легень потерпілого, досі перебуває в Німеччині.

Ще на початку літа через відсутність цього доказу одеська поліція призупинила слідство. Адже якщо через рік після злочину справу не розслідувати, її, відповідно до вимог закону, довелось би закрити.

Чому Німеччина досі не повернула кулю та чому слідство "зависло" на паузі, спробував розібратися Центр прав людини ZMINA.

Підозрювані у замаху на вбивство – на волі

Нагадаємо, у Михайлика стріляли 22 вересня просто в центрі Одеси неподалік будівлі обласного управління поліції. Цей злочин за резонансом, в тому числі міжнародним, та нахабністю рівнозначний нападу в Херсоні на активістку та керуючу справами міськвиконкому Катерину Гандзюк.

На щастя, Михайлику після перенесеної клінічної смерті вдалося вижити. Одеські лікарі його врятували, але от українські правоохоронці виявилася не в змозі виконати свою роботу – провести розслідування замаху.

У той час, як у справі Гандзюк бодай вже є вироки суду щодо виконавців нападу, хоч дуже лояльні, то тут – ніхто не покараний взагалі.

Усі троє підозрюваних у виконанні замаху на Михайлика перебувають на волі.

Одного відпустили навіть без особистого зобов'язання після двох місяців арешту, посилаючись на першу групу інвалідності.

Двох інших у червні 2019-го відправили під домашній арешт. Хоча такому лояльному запобіжному заходу здивувався навіть адвокат підозрюваних.

"Справа сиплеться. Тобто навіть щодо осіб, яких підозрюють у скоєнні особливо тяжкого злочину, де можливе лише тримання під вартою без альтернативи внесення застави (…)", – прокоментував тоді "Слідству.інфо" адвокат підозрюваних Володимир Поярков.

Ще перед звільненням один з підозрюваних вчинив спробу суїциду. За словами його адвоката, той зірвався через затягування розгляду справи в суді, де б урешті розглянули докази, які можуть довести, що на момент скоєння злочину підозрюваний був в іншому місці.

Сам Михайлик теж не вірить, що стріляли в нього саме ці особи, які раніше проходили у справі про розбої. На його думку, тут працював професійний кілер, який чітко прицілився. Але лише через перешкоду у вигляді кавуна в руках жертви, кілер, на переконання Михайлика, змінив намір стріляти в голову (яку прикривав кавун) і цілився у серце. Проте куля, пройшовши в тіло, змінила траєкторію руху і застрягла за кілька сантиметрів від серця.

Потерпілий переконаний, що затримали цих трьох громадян Грузії за кілька днів після нападу для "відводу очей", оскільки на той момент замах викликав резонанс та низку заяв від міжнародних організацій та дипломатичних установ. А сам президент Порошенко з борту літака на шляху до свого міжнародного візиту навіть зателефонував лікарю реанімації після жорсткої заяви посольства США.

Читайте також:

В Одесі стріляли у громадського активіста

Замах на активіст Олега Михайлика. Що сталося в Одесі і кому це вигідно?

Замах на Михайлика: Слідство розповіло про затриманих

Олег Михайлик: Нам важливо, щоб кулю після вилучення з легені не підмінили

Вистріл – як з гвинтівки, але серед доказів – пістолет

Наприкінці 2018 року справу Михайлика передали з Одеси в Київ до Головного слідчого управління Нацполіції. Проте через півроку справу повернули назад в Одеську поліцію, не довівши розслідування до якогось відчутного результату.

Одеські активісти, які пережили в 2017-2018 роках напади на себе, неодноразово заявляли про ймовірну причетність до цих злочинів саме місцевої поліції. А також до свідомого саботажу розслідування з боку поліції на догоду управителям міста, які, на думку потерпілих, причетні до замовлення переслідувань осіб, які активно виступають проти корупційних схем в одеській владі.

"Справу знов передали з Києва до Одеси, щоб зняти із себе всю відповідальність за провал і просто її "злити", – відреагував тоді на повернення слідства в Одесу Михайлик.

За ці півроку, поки справа перебувала в Києві, слідчі так і не змогли довести підозру трьом громадянам Грузії в обвинуваченні, щоб передати справу до суду.

Водночас врешті, після особистої зустрічі з тодішнім генпрокурором, вдалося провести перший слідчий експеримент. В результаті лише зросли аргументи на користь невинуватості офіційних підозрюваних.

Адже слідчим експериментом зокрема встановлено, що стріляли в Михайлика мінімум за два десятки метрів. Також стало відомо, що, найімовірніше, в жертву стріляли з гвинтівки з глушником, прицілюючись в силует, який швидко рухався. А здійснити такий постріл з такою точністю з пістолета вкрай складно, тим паче не професійним кілерам.

"Стріляли не менше, ніж за 20 метрів, і не більше, ніж 45 метрів. Кут пострілу був фактично паралельний горизонтальному, відстань від землі – 1,35-1,50 метрів, що говорить про те, що стріляли з вікна автомобіля з гвинтівки з глушником, оскільки пострілу не було чути. Адже з такого пістолета на таку відстань і так точно попасти дуже важко. Тому нам дали фальшивих підозрюваних, щоб призначити винних", – прокоментував після ознайомлення з експертизою адвокат Михайлика Вадим Оксюта.

Револьвер, знайдений в квартирі одного з підозрюваних на прасувальній дошці під жіночою білизною, фігурує в справі Михайлика як доказ їхньої причетності до замаху.

Згідно з текстом підозри трьом громадянам Грузії, за три місяці до нападу на Михайлика вони з цього ж револьвера влаштували стрілянину в одеському кафе. Варто зауважити, що справа з стріляниною біля кафе за участі вищезгаданих підозрюваних громадян Грузії теж не дійшла до суду, тобто її одеські слідчі не змогли розслідувати до кінця.

Куля, яку дістали з легень Михайлика, мала б значно допомогти слідству в розкриті злочину і шукати конкретну зброю відповідно до калібру кулі.

Проте вже рік цей ключовий речовий доказ перебуває у Німеччині.

"Без наявності зазначеного речового доказу – предмета, схожого на кулю – неможливе проведення всіх необхідних судових експертиз, без висновків яких завершити судове розслідування та прийняти остаточне законне рішення в даному кримінальному проваджені неможливо", – йдеться в ухвалі слідчого про призупинення слідства.

"Лише чекають на запит з України"

В цій же постанові уточнюється, що запит про надання міжнародної правової допомоги до міністерства юстиції Німеччини, зокрема і про передання до України кулі, не виконано в повному обсязі.

Мовляв, німці не реагують за запити з Києва про передачу речового доказу.

Центр прав людини ZMINA звернувся із запитом до посольства Німеччини, щоб там прокоментували цю дивну ситуацію.

Проте там відповіли, що не можуть коментувати ситуацію, оскільки "наразі триває розслідування".

Водночас, за словами Михайлика, ніхто в Німеччині не мав і не має наміру спеціально утримувати кулю в себе.

Більше того, в Німеччині в криміналістичному центрі "Munich forensic institute" за фінансування німецького уряду навіть провели первинну експертизу кулі, і ці всі документи теж готові передати в Україну.

"Я підтримую контакти з німецькою стороною. За моєю інформацією, банально Генпрокуратура ніяк не може зробити правильний запит в Німецьку прокуратуру, щоб кулю та експертизу передали за всіма процесуальними вимогами. В той час, там все давно готово. Лише чекають на запит з України, оформлений згідно з міжнародними стандартами", – розповів Михайлик.

Центр прав людини ZMINA звертався із запитом і в Нацполіцію України, і в Генпрокуратуру. Центр просив уточнити більш детально причину відсутності кулі в Україні та скільки запитів ГПУ надсилало в Німеччину, щоб врешті отримати цей речовий доказ.

Відповіді від обох відомств прийшли майже тотожні. Їхня суть – не можемо розголошувати матеріали досудового розслідування.

Олег Михайлик разом з адвокатом самі хотіли спробувати дізнатися, чи були такі запити в Німеччину взагалі і які саме. Для цього хотіли отримати доступ до матеріалів справи. Проте за півроку зробити їм цього не вдалося попри численні спроби.

Політична воля, якої не було і не з'явилась

Олег Михайлик мав великі сподівання, що зі зміною керівництва Генпрокурори розслідування замаху на нього пожвавиться. Особливо після своєї пресконференції у Києві із закликом до президента Зеленського. Та особистої телефонної розмови із заступником генпрокурора Віктором Чумаком.

Попередньому генпрокурору потерпілий не вірив після особистої зустрічі з Юрієм Луценком в листопаді 2018 року.

"Його не цікавило розслідування, а хвилювали якісь політичні мотиви і як завалити цю справу. Перше запитання при нашій зустрічі до мене було, чи збираюсь я балотуватися на міського голову Одеси, мовляв, йому про це повідомляють джерела.

Водночас, він мені сказав, що мер Одеси Труханов – бандит і має сидіти в тюрмі. Й дійсно, може, має відношення до замаху на мене, але що в них немає достатньо доказів для відкриття провадження проти Труханова.

Також запевняв, що слідство навіть має записи телефонних розмов одного з підозрюваних у замаху, з Галантерником (якого називають "сірим кардиналом" Одеси – УП), де вони обговорюють замах на мене. Тому у Луценка, за його словами, не було жодних сумнівів щодо причетності підозрюваних грузинів. І що? Де ті записи?" – обурювався Михайлик на пресконфереції влітку 2019-го.

Активіст тоді також розповідав, що Луценко наполегливо переконував його дістати кулю з легені у військовому госпіталі в Києві, а не їхати в Мюнхен, де німецький уряд пообіцяв повністю профінансувати операцію та навіть експертизу кулі.

Хоча перед тим Михайлик заявляв, що оперуватися за кордоном для нього принципово – щоб уникнути підміни тут кулі, яка є ключовим речовим доказом.

Додаткові сумніви щодо незацікавленості українських правоохоронців в об'єктивному слідстві в Михайлика з'явилися і після вимушеного перенесення операції в Мюнхені. Сталсоя це, оскільки Генпрокуратура не відправила в Німеччину міжнародно-правовий запит, необхідний для дотримання законних процедур, щоб долучити кулю до матеріалів справи.

Читайте також:

Активісту Михайлику дістали кулю з легень

Справа Олега Михайлика: "одеський рай", манікюрниця та нехтування ключовим доказом

Справу про замах на Михайлика повернули в Одесу, він киває в бік Луценка

Замах на активіста Михайлика: слідство в справі призупинили

Після зміни президента і генпрокурора Михайлик особисто звертався до президента Володимира Зеленського із закликом взяти під особистий контроль розслідування низки нападів на одеських активістів.

"Ми не просимо багато, а говоримо про те, що єдиний спосіб розслідування – це передати всі справи хоча б щодо Одеси до СБУ, об'єднати їх в одну, трактуючи їх як терористичний акт або створення організованого злочинного угруповання", – заявляв Михайлик.

Спільно з Українською Гельсінською спілкою з прав людини активіст подав позов до Європейського суду з прав людини "проти тих, хто фактично нічого не хоче робити або вже продав цю справу".

"Вже при новому керівництві Генпрокуратури виникла аналогічна ситуація з нерозумінням, що відбувається і чи відбувається взагалі. А саме нерозуміння з боку окремих посольств європейських країн, представники яких зі мною зв'язувалися за останні місяці, що саме і чи щось відбувається з розслідуванням у моїй справі", – зауважив Михайлик у коментарі.

Читайте також: Це тільки початок. Насильства будуть жорстокішими – Гандзюк та інші активісти про напади на себе

Нагадаємо, у 2018–2019 роках Одещина – один з лідерів у регіонах щодо нападів та переслідування активістів. Замовників по жодному злочину слідство не назвало.

Підчас медіамарафону президент Зеленський розповів, що просив міського голову Одеси Геннадія Труханова припинити переслідувати громадськість. Проте мер відповів, що, хоч і всі його і звинувачують у переслідуваннях, але доказів проти нього немає. Врешті Зеленський порадив незадоволеним на місцевих виборах просто обрати собі іншого голову.

Зрештою, коли вже за нової влади на посаді залишився той самий міністр внутрішніх справ, аз якого з'явився "список Гандзюк" з переліком 55 нерозкритих до кінця нападів на активістів, то сподівання на ефективне слідство в Україні у багатьох кануло в Лету.

Мар'яна П'єцух у співпраці з Центром інформації про права людини, спеціально для УП

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.