Стратегия неопределенности: почему главная проблема Зеленского – не коммуникации

Затяжна реакція президента на нові факти щодо катастрофи українського літака в Ірані – це ознака того, що влада не тільки не знає, що робити в таких ситуаціях, але й не має чого сказати суспільству.

Початок року став для світу дуже тривожним. 3 січня американська авіація в Багдаді вбила іранського генерала Касема Сулеймані. Він був однією з найвпливовіших фігур Близького Сходу та "терористом №1 у світі" за визначенням Трампа. 

Іран пообіцяв помститися, і відповідь не забарилася. Уночі 8 січня авіабази США в Іраку обстріляли ракетами. Американці були готовими до обстрілів і, за їхніми словами, ніхто не постраждав. Зараз ми можемо стверджувати, що це не так.

Тієї ночі катастрофа спіткала літак Boeing-737 української авіакомпанії "Міжнародні авіалінії України", що мав виконати рейс PS752 за маршрутом Тегеран-Київ. Літак розбився неподалік іранської столиці за кілька хвилин після вильоту. На борту були 176 осіб. Усі 167 пасажирів та 9 членів екіпажу загинули. 

У цей час український президент Володимир Зеленський перебував неподалік, з "робочим візитом" в Омані. Скільки зусиль витратили піарники президента на те, щоб показати, як "народний президент" лишився відпочивати в Україні, в Буковелі, а все дарма. 

Коли Зеленського спіймали в дорогезному готелі у столиці Оману Маскаті, геніям комунікації нашвидкуруч довелося вигадувати легенду. Вирішили діяти за принципом "чим нереальніше, тим легше у це повірити". Володимир Зеленський начебто відправився в Оман з офіційним робочим візитом, налагоджувати торгові зв'язки. 

Навіть з'явилося фото з оманським міністром. От тільки в оманських ЗМІ про зустріч нічого не знали, а султан Оману взагалі був у вкрай важкому становищі, тому про які переговори може йти мова? 

Це повна комунікаційна катастрофа. Для чого брехати?

Проблема не в комунікаціях, проблема в тому, що Зеленському просто немає що сказати.

"Робочий візит" довелося відкласти. Зранку 8 січня після катастрофи в Тегерані Офіс президента заявив, що Володимир Зеленський терміново перериває поїздку до Оману і летить до Києва. 

Дістатися до України президент зміг лише через 18 годин, попри те, що летів чартерним рейсом, ціна якого стартує від 60 тисяч доларів. Близько 3 ночі 9 січня, майже через добу після трагедії, президент збирає нараду щодо катастрофи літака. 

Надзвичайно показово, що на цій нараді були відсутні глави СБУ Іван Баканов та голова ОП Андрій Богдан, який координує дії силових структур при президенті, та міністр інфраструктури Владислав Криклій. Тобто усі найважливіші в цій ситуації люди. Воно й не дивно. Раніше Баканова помітили на відпочинку на курорті Куршевель. Не переривати ж йому відпочинок, правда? 

Станом на 9 січня українська позиція щодо обставин катастрофи залишалась взагалі незрозумілою. Українське посольство в Ірані через кілька годин після трагедії опублікувало заяву про те, що літак розбився внаслідок аварії двигуна через технічні причини, а версію теракту виключають. Згодом це повідомлення видалили, але у своєму відеозверненні Зеленський, по суті, більш стримано повторював цю тезу.

Протягом дня почали з'являтися заяви з різних джерел про те, що український літак насправді збила іранська ракета. The New York Times публікує матеріал, у якому називає цю інформацію перевіреною. Bellingcat публікують відео, де зображене ймовірне попадання ракети в наш літак. 

Увечері спочатку Дональд Трамп натякнув на те, що літак збили ракетою. Згодом прем'єр-міністр Канади Джастін Трюдо зібрав брифінг, на якому прямим текстом заявив, що літак збила ракета. Його слова підтвердив британський прем'єр Борис Джонсон. Усі вони посилалися на дані власних спецслужб. 

Що в цей час робить український президент? 

Нічого. Просто мовчить. 

Реакція Зеленського з'явилася на особистій сторінці у Facebook аж о 9-ій ранку 10 січня: "Версія про влучання ракети в літак не виключається, але станом на сьогодні не є підтвердженою. Враховуючи останні заяви лідерів держав у ЗМІ, ми закликаємо всіх міжнародних партнерів – передусім уряди США, Канади та Великої Британії – надати дані та докази, які стосуються катастрофи, у розпорядження комісії з розслідування причин". 

Така заява Зеленського могла б з'явитися через 10 хв після брифінгу Джастіна Трюдо, а не через 10 годин. 

Жодного брифінгу. Жодних відповідей на запитання. Жодного вигляду, що ми "тримаємо руку на пульсі". 

Жодної комунікації про те, що ми робимо все для того, щоб з'ясувати що відбувається. 

Жодного плану дій. 

Повна безпорадність і байдужість. 

Зеленський демонструє свою найбільшу проблему: йому немає чого сказати. 

Справа ж не тільки в тому, як він та його команда говорять з суспільством у цій та інших ситуаціях. Справжня проблема полягає у тому, що вони насправді й не знають, що сказати цьому суспільству. 

Це досі незнайома для "медійних профі" аудиторія. Зеленський не володіє ситуацією, а лише реагує на ті виклики, які виникають. У його команди відсутня стратегія, особливо щодо зовнішньої політики. Тому кожна ситуація вимагає окремої реакції, а це, відповідно, вимагає часу. Часу, якого часто немає. 

Коментуючи заяву Зеленського, в телеграм-каналах, які пов'язують з Офісом президента, почали розганяти ідею про тиск на Україну зі сторони посольства США та української діаспори в Канаді (!), і закликають не довіряти "будь-якій інформації з інтернету". Це вони, очевидно, про офіційні заяви глав Канади, США і Британії, які базуються на даних розвідки кожної з країн. 

Звичайно, щоб отримати дані від української розвідки, Зеленському довелося б полетіти до Куршавелю, а взяти білети туди у сезон зовсім непросто!

Читайте також:

Авіакатастрофа літака МАУ в Ірані. Все, що відомо

Літак МАУ збила іранська ракета виробництва РФ – джерела у спецслужбах США

Іран визнав, що збив український літак

Україна мала докази збиття літака МАУ ще до заяв інших країн – Данілов

Катастрофа літака у Тегерані: Зеленський розповів, що має зробити Іран

Від Ірану до Росії. 10 нападів військових на літаки – шанси на покарання й компенсацію

Зеленський не розуміє усієї важливості ситуації, а тому ризикує поглибити проблему. Що ми збираємося робити після того, як з'явилися неспростовні факти, що літак таки збила іранська ракета? 

Серед загиблих є наші громадяни, вони мають розуміти, що держава зробить все заради того, щоб відстояти їхню безпеку і забезпечити справедливість. 

Окрім того, ця катастрофа є частиною ширшого геополітичного конфлікту і має надзвичайну міжнародну важливість. Позиція України може вплинути як на імідж держави, так і на відносини з нашими союзниками, насамперед із США, Канадою, Великою Британією.

Згадаймо приклад збитого російськими терористами над Донбасом літака MH17. Непримиренна позиція України від самого початку розслідування стала одним з ключових факторів того, що Росії не вдалося зам'яти цей злочин. 

Натомість, нещодавнє звільнення Цемаха, ключового свідка у цій справі, у рамках обміну полоненими за ініціативи Зеленського, стало ще одним аргументом для пом'якшення політики щодо Росії. 

Від позиції України напряму залежить її суб'єктність, і це не можна просто проігнорувати, сховавши голову в пісок. 

Потрібно займати позицію. Потрібно говорити, комунікувати і просувати свою ідею. Але її нема.

Що ми маємо наразі як проміжні підсумки? 

• чому про збиття українського літака ракетою ми дізнаємося від канадського прем'єра? Це абсолютний комунікаційний провал команди президента. Що недивно на тлі того цирку, який вони влаштували з "оманським візитом" Зе;
• ідейний вакуум – Зеленський і його команда просто не мають чого сказати суспільству і не вміють цього робити;
• які чіткі кроки та план пропонує нам президент у цій складній ситуації? Просто ще одним роликом тут не обійдешся. Зеленський досі не розуміє, що він уже не глава "95 кварталу", а 40-мільйонної країни? Тут не буває дублів і прем'єр. Це прямий ефір 24/7;
• ключові люди, що відповідають за силові структури, та профільні міністри дозволяють просто ігнорувати термінові наради та не виконувати свої обов'язки, надаючи перевагу відпочинку на дорогих курортах. Навіщо вони нам тоді потрібні? 

Українська влада демонструє повну безпомічність у цій ситуації. Вони не знають, що робити і як про це говорити з суспільством. Від чого лише продовжують поглиблювати відчуття сорому. Зеленський сміливо може повертатися в Оман. Користі від нього тут не більше. 

П.С.: Президент Володимир Зеленський звернувся до українців щодо катастрофи літака МАУ у Тегерані лише 11-го січня. Краще пізно, ніж ніколи?

Олексій Гончаренко, спеціально для УП

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.