Какие изменения вносятся в Конституцию – для централизации или дестабилизации?
Проєкт змін до Конституції щодо централізації влади та дестабілізації України під час війни. Погодьтеся, так було б чесніше.
На вітрині президентського законопроєкту №2598 – децентралізація, але всередині – багато протилежних речей, які ми, за задумом авторів, маємо швиденько придбати по акції разом з кількома справді корисними.
Звісно, якщо винести на вітрину весь справжній зміст, це ніхто не купить. Але давайте глянемо, що саме ми з вами побачили б на вітрині, якби нас не намагались обдурити.
Узурпація влади президентською вертикаллю
Автори законопроєкту №2598 пропонують запровадити повну централізацію, без всяких там "де-".
Суть пропозицій – дати главі держави право зупиняти повноваження обраних мерів та місцевих рад без рішення суду. Звісно, "за наявності порушення Конституції чи ризиків безпеці". Але майже кожне гуманітарне рішення місцевих рад можна прив'язати до конституційних прав на доступну освіту чи безкоштовну медицину. Або будь-що інше притягнути за вуха.
Тобто, якщо раніше тільки голови обласних і районних держадміністрацій були вертикаллю президента, то тепер Зеленський чи його наступник матиме всі важелі для прямого шантажу будь-якого міста чи містечка, будь-якої громади в разі нелояльності до політики команди влади. Звісно, якщо ці небезпечні зміни буде прийнято.
Впровадження нового феодального ладу
Пропонується впровадити поняття "префект" – це такий собі наглядач за дотриманням законності у прийнятих рішеннях органами місцевого самоврядування.
Чи він потрібен? Можливо. Дійсно, широкі повноваження віддаються місцевому самоврядуванню, і попервах точно буде багато помилок. За дотриманням законодавства, направду, потрібен нагляд.
Але є великий ризик створити новий феодальний лад, якщо в Конституції не буде чітко прописано вичерпних повноважень префектів. Важливе слово – "вичерпних", бо в нову редакцію Конституції президент закладає префекту дуже розмиту норму: "здійснює інші повноваження, визначені законами України".
Що це означає? Що монобільшість може додати префекту будь-які інші, практично безлімітні повноваження одним лише голосуванням у 226 голосів.
Читайте також:
Округи та префекти. Як в Україні можуть з'явитися "смотрящіє" від Зеленського
Комітет місцевого самоврядування завернув "децентралізацію" Зеленського
(Де)централізація? Чим небезпечні зміни в Конституцію, запропоновані Зеленським
Підготовка до федералізації
Поняття "область" законопроєкт №2598 залишає, але вичерпний перелік областей Президент пропонує з Конституції прибрати.
Тобто у той же день, коли така редакція Конституції набуде чинності, монобільшість може задля політичної доцільності об'єднати окремі райони Донецької та Луганської області в одну. Для цього вистачить лише 226 голосів, адже конституційний запобіжник у 300 голосів буде знято.
На неодноразові запитання "Навіщо?" представники Зе!команди лише заспокоюють, що "ліквідовувати області не будемо". Але ми, у фракції "Голос", давно пропускаємо кожен закон через так званий "фільтр Януковича": моделюємо, чи хотіли б ми такий закон за умови правління Проффесора та уряду на чолі з Азаровим.
Закони і, тим більше, Конституція – це не тимчасові правила і не іграшка. Це – основа формування держави як інституції, і їх не можна креслити під кожну нову владу. Яка б вона хороша не була. Бо завтра прийдуть інші й матимуть розв'язані руки для зловживань та узурпації, як це вже було.
Конституцію не дарма називають Основним законом. Це – найважливіша угода між народом та державою як інституцією. Наприклад, конституція Сполучених Штатів отримала лише 27 поправок-доповнень за понад 230 років з дня прийняття. Тоді як у нас монобільшість за перші чотири місяці роботи парламенту вже вісім (!) разів ініціювала зміни до головного закону держави.
Послаблення національної безпеки під час війни
Чому небезпечно змінювати Конституцію в часи війни? Питання риторичне.
Насправді під час воєнного стану прямо заборонено змінювати Основний закон. Але, коли писали закон про воєнний стан, ще не могли уявити, що гібридна війна може тривати роками, будучи не оголошеною.
Ситуативні зміни у структурі держави, впроваджені на вимогу країни-агресора під час війни, – це щонайменше гра на стороні агресора. І ці аргументи Зе!команда справедливо ігнорує, бо ні пояснити, ні виправдатись тут неможливо – можна тільки спробувати відмовчатись, сподіваючись, що це пройде непоміченим.
Але ж ми з вами помітили, правда?
* * *
Тому нам недостатньо вітринної мішури, ми не сприймемо найгарнішим чином прикрашену зраду (справжню, без лапок).
І сподіваємось, що президент дослухається до справедливих зауважень громадськості, місцевого самоврядування, експертів і депутатського корпусу. Зніме ініційовані зміни до Конституції з розгляду та переподасть їх, забравши всі небезпечні моменти. Аби в січні без жодних застережень ми всіма фракціями могли підтримати дійсно потрібні для країни зміни і створили передумови для ефективного завершення процесу децентралізації в Україні.
Роман Лозинський, спеціально для УП
Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.