Единая позиция парламента и президента сделает переговорные позиции Украины сильнее

"Не чіпайте президента, йому доручив досягнути миру народ України". Так можна зрозуміти відповідь народного обранця, голови комітету з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва Богдана Яременка парламентським фракціям "Голос" та "ЄС".  

Нагадаю, ми протягом тижня вимагали відповідей президента та уряду щодо позиції України в переговорах в нормандському форматі. 

Тим часом, президент встиг записати відеозвернення щодо перемовин з Росією, а міністр закордонних справ – пішов на канал 1+1. Проте жоден з них не зміг прийти до парламенту.

Шановний колега, дипломат, пише, що Верховна Рада отримала виключні пояснення і повинна... чекати щорічного послання Зеленського. Або писати закон про засади внутрішньої та зовнішньої політики.  

Це дещо спрощене розуміння ролі парламенту в міжнародних відносинах. І цим в мене кілька запитань до шановного колеги. І конструктивна пропозиція. 

Перше: чому колега не згадує, що в законі про засади внутрішньої та зовнішньої політики є цілий розділ, який дає право здійснювати парламентський контроль за дотриманням цих засад?

Чому досвідчений дипломат відмовляється від цього права сам і відмовляє фракціям, які представляють мільйони виборців? Народні депутати України представляють народ, і мають право на запитання, а не тільки на коментарі під відео зверненнями президента. 

Друге: чому він змінив свою позицію так різко цього року? Ще в 2015 році пан Богдан критикував президента (тоді його прізвище було Порошенко) за підписання угод, які порушували Конституцію. І аргументовано згадував про важливу роль парламенту в цьому процесі.

Якби президент тоді перед перемовинами порадився з парламентарями – може і угоди були би іншими? 

Третє: чому по всій країні відбуваються стихійні мітинги та протести через оголошення згоди на "формулу Штайнмаєра"? Це очевидно є свідченням того, що громадяни сприймають прийняті рішення неоднозначно.

Це корелює з даними соціологічних опитувань, які свідчать, що люди не готові йти на поступки суверенітету. Звідки переконаність, що команда Зеленського не припускається помилки? Тим більше що попередник таки припустився, а мав значно більше дипломатичного досвіду. 

Четверте: за президента Зеленського проголосували тринадцять з половиною мільйонів виборців. В питаннях, які стосуються долі суверенітету, інші виборці теж повинні мати свій голос.

Їх двадцять один з половиною мільйони. Чи не вважає колега, що вони теж мають бути почуті? А не тільки вузька група радників. 

Це дуже чемні і ввічливі питання. Бо я дуже хотіла би, щоб пан Яременко сприймав парламент як допомогу президенту у складних перемовинах в російським агресором. Бо виконання контрольної функції парламенту – це саме допомога, а не завада.

І пропонована нами тимчасова спеціальна комісія – це саме те місце, де парламент може допомогти президенту в непростих перемовинах з росіянами.

Тим більше, що пан Яременко вже повідомив, що вирішальне слово у прийнятті будь-яких змін до законодавства щодо Донбасу та Криму – за Верховною Радою. Додавши, при цьому, що треба буде зважати на позицію Росії.  

Саме тому готуватися треба зараз. І саме тому ми звернулися до керівництва парламенту.

Ви маєте продемонструвати лідерську позицію, довести, що ви є лідерами парламенту і лідерами парламентаризму в Україні. У тому числі – у виконанні покладених на парламент функцій у питаннях зовнішньої політики.

Спільна політична позиція парламенту та президента – це те, що зробить переговорні позиції України сильнішими. Саме цього ми прагнемо.

І дуже хочеться, щоб шановний дипломат Богдан Яременко був поруч. Ми в це віримо.