Что может пойти не так при обновлении НАПК?

На початку жовтня депутати ухвалили закон, який перезавантажує Національне агентство з питань запобігання корупції. На нього більше двох років чекали громадськість та міжнародні партнери. Адже на практиці робота НАЗК за усіма напрямами фактично була провальною,  а модель НАЗК показала свою неефективність.

Що тепер буде з цим органом? Найперше – конкурсний відбір нового голови агентства. Його обере комісія з шести осіб, визначених урядом: трьох з них призначать за пропозиціями міжнародних організацій та донорів. 

Для рішення потрібні чотири голоси, з яких обов'язково три – саме від міжнародних експертів. До слова, модель із вирішальною роллю останніх позитивно зарекомендувала себе у доборі суддів Вищого антикорупційного суду. 

Проте ризики у процесі оновлення, який буде запущений вже цьогоріч, залишаються. Для їхнього уникнення в більшості випадків може допомогти лише належна увага з боку громадськості та міжнародних партнерів, які стежать за виконанням Україною зобов'язань. 

Тож, щоб попередити черговий "забіг граблями", необхідно нині зрозуміти, де на оновлення НАЗК можуть очікувати пастки.

Ризик 1. Кваліфікованість та доброчесність конкурсної комісії

Склад конкурсної комісії з обрання членів НАЗК періоду 2015-2017 років  формувався із відверто сумнівних представників. Згадайте, наприклад, гучний скандал із посадовцем Адміністрації президента Олексієм Горащенковим. Його працівники НАЗК називали куратором від влади, а він у цей же час продовжував обирати керівництво агентства. 

Новий закон дозволяє частково зменшити ризик некомпетентної та недоброчесної конкурсної комісії завдяки двом важливим змінам. По-перше, половина комісії визначається за пропозиціями міжнародних партнерів України. По-друге, членами конкурсної комісії більше не зможуть бути чиновники.

Закон визначає, що членами комісії мають бути особи з бездоганною репутацією та досвідом в антикорупційній сфері. Тепер важливо забезпечити, щоб члени комісії, делеговані урядом, повністю відповідали цим критеріям.

Ризик 2. Формування нової комісії

За новим законом, уряд має здійснити конкурс на обрання голови НАЗК протягом двох місяців, а у випадку дострокового припинення повноважень очільника конкурсна комісія має сформуватися за два тижні. 

Втім, будь-які механізми впливу на дотримання Кабміном цих строків відсутні. Також процес може затягнутися, якщо до складу комісії спробують включити недостатньо кваліфікованих або недоброчесних осіб.

Ризик 3. Оцінювання кандидатів 

Нова редакція закону передбачає, що критерії та методика оцінки кандидатів визначаються комісією і обов'язково оприлюднюються. 

Однак наразі ми не можемо передбачити, які стандарти будуть затверджені і як їх застосують на практиці, зокрема, члени комісії, визначені урядом. 

Так, під час обрання трьох останніх членів НАЗК критерії оцінювання кандидатів просто ігнорувались. Усі попередні конкурси до агентства призвели не до обрання найкращих кандидатів, а до політичних компромісів, які спричинили провал НАЗК.

Важливо простежити, аби визначені критерії зрештою дозволяли максимально об'єктивно оцінити відповідність кандидатів на посаду голови НАЗК. Рішення комісії щодо призначення голови НАЗК мусить бути обов'язково обґрунтованим. Якщо виявиться, що жоден із кандидатів не відповідає визначеним вимогам до голови агентства, комісія має провести повторний конкурс.

Без вмотивованості рішень можна легко отримати закиди в упередженості комісії та її необ'єктивності, а в гіршому випадку ще й судові позови з оскарженням рішень комісії.

Ризик 4. Тривалість конкурсу 

Існує ймовірність, що делеговані урядом члени комісії матимуть можливість штучно затягувати конкурс, на який відведено 60 днів, оскільки для рекомендації на призначення головою НАЗК кандидату потрібно отримати не менше чотирьох голосів, принаймні один з яких має дати член комісії за урядовою квотою. 

Скористатися затримкою зможе тимчасовий керівник агентства – і не факт, що він втілюватиме добрі наміри. Так само затримка може виникнути на етапі призначення Кабміном голови НАЗК.

Водночас двох місяців може виявитись замало для ретельного аналізу та оцінки усіх кандидатів, якщо виявиться багато охочих очолити антикорупційний орган.

Ризик 5. Тимчасовий очільник НАЗК

Щойно закон набере чинності, уряд матиме п'ять днів на призначення в.о. голови НАЗК, який працюватиме до призначення нового очільника агентства за результатами конкурсу. 

Цей тимчасовий керівник отримує можливість серйозно впливати на організацію роботи НАЗК – від визначення структури органу до призначення та звільнення працівників агентства. Поки триватиме конкурсний відбір, він може серйозно змінити агентство. Наприклад, може суттєво побільшати сумнівних службовців у апараті НАЗК. 

Оскільки усю політичну відповідальність за стан справ у НАЗК протягом конкурсного відбору нестиме Кабмін, він мусить призначити тимчасовим керівником агентства визнаного фахівця у сфері антикорупційної політики.

Звісно, перераховані ризики є переліком лише ймовірних пасток в оновленні агентства. Проте нехай цей список послужить дороговказом для громадськості – в яких моментах варто бути особливо прискіпливими. А причетним до конкурсу ще раз нагадає: за ними стежать, у повній готовності активно реагувати на порушення.

Антон Марчук, спеціально для УП

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.