Президенты меняются. Струковщина в судах forever?

Володимир Зеленський оголошує флешмоб: закликає казати рішуче "Ні!" корупції та викривати корупційні практики, що я зробила ще в 2015 році.

Потерпаю дотепер.

Мстить мені голова суду Олександр Струков, бо я "проти колективу всього пішла".

Нещодавно я не пройшла співбесіди в конкурсі з обрання членів Вищої ради правосуддя за квотою президента.

Не без старань Струкова. Він надіслав комісії цинічно брехливу кляузу, яку всупереч Закону досі приховує від мене.

Лист Струкова вдалося отримати тільки після звернення до Офісу президента України:

"Обліко аморале"

Прикриваючись думкою колективу та посилаючись на "багаторічний досвід на посаді судді (понад 33 роки), у тому числі і на адміністративних посадах", голова суду визначив, що я не відповідаю "високим вимогам для обіймання посади члена Вищої ради правосуддя".

Та й суддею не може бути "особа з такими моральними, професійними та особистісними якостями".

Як твердить Струков, я не користуюся повагою й авторитетом у колективі й суспільстві, не маю необхідного життєвого й трудового досвіду, не наділена жодними чеснотами, не спілкуюся "ні з ким з колективу суду та з колег усієї області".

Спростовувати обвинувачення новоявленого "морального авторитету", озброєного невідь якою "соціологію", легко. Мовою документів.

З рішення Ради суддів України № 44 від 7 вересня 2017 року

Дещиця вимушеного самопіару

Струков запропонував комісії пильніше придивитися до "інформаційного образу "так званого викривача", створеного деякими представниками ЗМІ та близькими до Гольник Л.В. активістами".

Дарма, що деякі ЗМІ – практично всі загальноукраїнські та багато регіональних теле- та радіоканалів. Писали про мене, брали інтерв'ю, зверталися за коментарями найтиражніші та найвідоміші друковані й електронні видання України.

За кордоном про мою історію розповідали New York Times, Vice News Tonight на каналі HBO, Süddeutsche Zeitung, Deutsche Welle, сайт аналітичного центру Atlantic Council.

Близькими до мене "активістами", "основне завдання яких – дискредитація судової влади України", є майже всі антикорупційні та правозахисні громадські організації.

Кілька років поспіль уважно стежать за ситуацією, що склалася довкола мене, Human Rights First та члени Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ в Україні. Дієву підтримку надає мені міжнародна суддівська фундація Judges for Judges.

Неавторитетну в очах "шефа" та "колективу" суддю районного суду запрошують на брифінги до Верховної Ради України, зустріч YES, антикорупційні конференції, проведені за підтримки Solidarity Center (США), круглий стіл "Боротьба з корупцією через підвищення якості правосуддя", організований чеським CEELI Institute, та інші неординарні заходи.

Я була учасницею прийому, влаштованого послом США Марі Йованович на вшанування життя та праці Катерини Гандзюк та усіх Жінок Відваги. За "мужність та доброчесність у вимозі належного розслідування корупції в судовій сфері" мене нагороджено спеціальною відзнакою міжнародної організації Blueprint for Free Speech.

 "Злісна прогульниця"

Рефреном у пасквілі звучить: я порушую трудову дисципліну й суддівську етику, тому Струков змушений писати негативні характеристики та скарги на мене.

Розберемось, як кажуть, по пунктам.

Це – з повідомлення голови: "з 2015 року вказана суддя почала систематично порушувати Правила внутрішнього трудового розпорядку та Кодекс суддівської етики, на прохання та зауваження не реагувала".

З висновків робочої групи Ради суддів України від 29 травня 2017 року

Порушений Струковим закон має назву "Про запобігання корупції".

"Шеф" фабрикував "прогули" і "безпідставну" відсутність на роботі.

І це продовжується. Разом із багатьма колегами з судів різних рівнів та юрисдикцій я брала участь у Форумі "3 роки судової реформи: підсумки та перспективи" та семінарі "Стандарти прав людини в практиці адвокатів та суддів".

З якогось дива Струков визнав, що я взяла участь "у заходах, які не пов'язані з діяльністю судді" та позбавив частини зарплатні.

"Мовчання ягнят"

Голова суду невтомно повторює, що мене притягнуто до дисциплінарної відповідальності за порівняння колективу з вівцями.

Сором'язливо припоминаючи рішення Верховного Суду, яким догану, оголошену мені Вищою радою правосуддя, скасовано, Струков забуває відзначити власну роль у всьому тому.

З постанови від 17 січня 2019 року

Обурення з приводу бездіяльності суддівського самоврядування, як на рівні нашого колективу, так і Ради суддів України, я висловлювала неодноразово. Позаяк саме за мовчазної згоди "колег" стали можливими безчинства Струкова.

Ба більше, переконавшись у його безкарності декотрі судді, котрі раніше відмовчувалися, зараз відверто потурають примхам голови.

Навіть ВРП не взяла до уваги характеристики на мене, котрі, як заявляє Струков, "повно відображають усі аспекти діяльності судді та її особистісні якості".

"Провокативний характер"

Струков рече: "Гучно заявляючи усім про себе як викривача корупційних дій колишнього мера міста Полтави Мамая О.Ф., Гольник Л.В. замовчує той факт, що до цього часу жодного обвинувачення в результаті її дій колишньому меру Мамаю О.Ф. не було пред'явлено".

Насправді я тривалий час волаю про бездіяльність Спеціалізованої антикорупційної прокуратури на чолі з Назаром Холодницьким. Детективи НАБУ слідство завершили давно. Час висувати підозри.

Струков стверджує: "У ході судового розгляду […] встановлено, що суддя Гольник Л.В. спілкуючись із учасником справи про адміністративне правопорушення Мамаєм О.Ф. та з Трихною Д.В. порушила норми ЗУ "Про судоустрій і статус суддів" та Кодекс суддівської етики".

Свій висновок суд обґрунтував посиланням на норми закону, прийнятого через понад півтора роки після події злочину. Проте й ці норми не забороняють судді повідомляти про злочин та сприяти його розкриттю.

Сподіваюсь, виправдувальний вирок Трихні, посереднику Мамая, винесений суддею Юрієм Кулішем, скасує апеляційна інстанція. А самому носію мантії колись доведеться відповісти за поблажливість до корупціонерів.

"Нероба"

Струков "викрив" підступний задум: тривалий я час "відмовлялася йти у щорічні відпустки", а тепер постійно їх вимагаю, "маніпулятивно уникаючи своєю частою відсутністю на роботі від авторозподілу справ".

З ухвали Вищого адміністративного суду України від 17 травня 2017 року

Ціною недоспаних ночей та особистого часу, якого майже не маю, я підвищую фаховий рівень. І продовжую борню за утвердження в Україні чесного та справедливого суду, долаючи неймовірний спротив системи.

Хто ж насправді є неробою і марнує робочий час, свій та підлеглих, на діяльність, далеку від правосуддя, красномовно засвідчує статистика.

Дані з Єдиного державного реєстру судових рішень

"Толерантне відношення держави"?

12 липня 2017 року Уповноважений з прав людини писав Вищій раді правосуддя:

"…поведінка голови суду має ознаки тиску на суддю та підриває авторитет судової гілки влади, має охолоджувальний ефект для суддів, які, як заявниця, можуть мати підстави заявити про неправомірне втручання в їх діяльність як суддів".

"…залишення скарг заявниці щодо поведінки голови суду без своєчасного ретельного аналізу та обґрунтованих висновків буде свідчити про толерантне відношення держави до можливості впливу на суддю та підриву авторитету суду".

На жаль, ВРП підставила підніжку мені (оголошення догани завадило взяти участь у конкурсі до Вищого антикорупційного суду) та лише погрозила пальчиком Струкову, покаравши символічною суворою доганою.

Тому голова суду чинить усе, що й раніше.

Донос, надісланий Петрові Порошенку 26 червня 2017 року, опублікований тут. У результаті тривалого непризначення мене суддею безстроково я змушена була судитися з президентом і добилася визнання бездіяльності "гаранта" протиправною.

"Прошу взяти до уваги вказану інформацію при проведенні співбесіди", – ці слова Струков адресував комісії, створеній уже новим главою держави.

Безсоромний наклеп поставив мене у завідомо програшне становище порівняно з іншими претендентами. Ніхто з них подібного "рекомендаційного листа" з місця роботи не отримував.

Тож і результати конкурсу для мене є вочевидь несправедливими.

Наостанок – цитата зі свіжого аналітичного огляду стосовно подій в Україні Європейської ради з міжнародних відносин / European Council on Foreign Relations:

"Зеленський визначив як пріоритет новий початок судової реформи: у серпні він створив комісію для оцінки всіх аспектів "реформ" Порошенка у цій сфері. Вона складається з іноземних експертів, також до неї входить п'ять суддів, розкритикованих Громадською радою доброчесності, та інші посадовці часів Януковича.

Те, що державне керівництво виключило з цього процесу суддю-викривача Ларису Гольник є поганим знаком. Існує небезпека, що Богдан та Андрій Портнов – ключовий "куратор" судової системи за часів Януковича, який, як вважається, стоїть за ним, здійснюватимуть неофіційний контроль над правовою системою".

ECFR називають пан'європейською фабрикою думок № 1. Прикро, якщо прогноз справдиться.

Гарантовано увійде в історію України тільки той державний діяч, який усвідомить: країні потрібен не слухняний владі суд, не інструмент для вирішення поточних проблем, а суд незалежний, що керується виключно Законом.

Лариса Гольник, суддя Октябрського райсуду Полтави, лауреат міжнародної премії Blueprint for Free Speech, спеціально для УП

Ілюстрації надані автором

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.