Штайнмайер – не доктор. Как Зеленский продолжает дипломатию имени Порошенко

За останній місяць ім'я Франка-Вальтера Штайнмаєра, який добуває тривалу політичну кар'єру в статусі федеративного президента ФРН, запам'ятала кожна домогосподарка. Його проклинають з піною на вустах на кожному теле-шоу і записали ледве не в кати неньки України, але є одне "але".

Не існує такої формули, яка б розрулила з волі України історію з Донбасом.

Скоріше Росія згадала про "формулу Штайнмаєра", щоб замаскувати трутизну плану із втюхування розграбованого Донбасу із турботливо промитими мізками місцевого населення.

Команда Зеленського, тверезо розуміючи, що не все на світі можна взяти "бліцкригом", затіяла гру на випередження. Користуючись банальними істинами.

Кремль і через чотири місяці не знає, як правильно розмовляти з президентом, який деякий час тому смішив бомонд у Юрмалі чи грав гротескного персонажа в низькопробній комедії "Ржевський проти Наполеона".

Поки в російських ЗМІ щедро закидають тезу: чи не хоче пан Зеленський приїхати до Путіна на день народження із підписаною угодою про хтозна-що з лейблом "від Штайнмаєра", риторика Володимира Олександровича на останньому форумі YES ледве не один-в-один повторює тактику... його попередника Петра Порошенка. Про наш Крим і план щодо нього, який поки не можна показувати, бо вкрадуть. Про миротворців на кордоні. І про добрі наміри зробити всі-всі кроки заради миру.

Поки Росія закидає Заходу тези про ось-ось і українська влада стане більш договороздатною, українська влада вустами Вадима Пристайка щедро імітує всі зусилля щодо компромісу і умов його виконання.

За великим рахунком Росії набрид Донбас – все, що можна там було попсувати чи вкрасти, уже зроблено.

Не так давно ватажок терористів так званої ДНР Денис Пушилін їздив до Москви, де розповідав тамтешній інтелігенції на кшталт нашого втікача Олександра Чаленка про те, як нарід возрадувався російським паспортам і перспективі приєднання до Росії.

Читайте також:

Посол Німеччини: "Формула Штайнмаєра" передбачає спецстатус Донбасу

Путін розповів Макрону, чого чекає від Києва

Голова МЗС Пристайко пояснив "формулу Штайнмайєра"

За лаштунками "формули Штайнмаєра": що вона означає та як зробити її безпечною

Українізація Штайнмаєра: як зробити ідею Кремля безпечною для України

Якщо переглянути відео офіційних блогерів так званих ЛНР чи ДНР, вони аж кишать порівняннями "а що там в Таганроге", "а чим там Краснодар". В краю, де зарплатня в 5000-6000 тисяч гривень – уже фантастичний успіх, приймати таке до складу Росії – це загроза бунтів і невдоволення. А от повісити це на український бюджет – ідеально.

Війна України та Росії за Донбас це не про володіння шматком териконів. Це історія про контроль, інтриги і в перспективі – хто ж кому всучить на фінансування ці понівечені землі і скалічені душі.

Зеленський отримав днями похвалу від Штайнмаєра за прагнення до миру, але мова тут не йде ні по яку капітуляцію. Це треба, щоби в очах Франції і Німеччини ми виглядали більшими миротворцями і щирими шукачами завершення війни на Донбасі.

Тепер щодо Путіна. Росія на початку вересня вимагала від України офіційного письмового підтвердження "формули Штайнмаєра" як умови для нормандської зустрічі на найвищому рівні. Цікаво, що Росія взагалі ніколи не збиралась на "нормандський формат" і шукала відмазки.

Так, у липні Путін на пропозицію Зеленського доєднати до "нормандського формату" США та Великобританію сказав, що не на часі і варто чекати результатів парламентських виборів. Бо тоді ще ніхто не прогнозував монобільшості "зелених" в Раді і вважали, що той же ОПЗЖ візьме мандатів на тридцять більше за рахунок Сходу та Півдня.

Тобто Путін нікуди не хотів, а заяви про "підпишіть щось там із "формулою Штайнмаєра" були способом зіскочити з розмови про "нормандський формат". Чи не тому в офісах Гризлова та Суркова зараз уже радісно в унісон заволали: ми не приїдемо, бо Київ усе зірвав…

"Формула Штайнмаєра" ще і не страшна тому, що поки нема жодних ані військових, ані дипломатичних сил змінити ситуацію на Донбасі. Хіба що заморозити.

У кінці грудня команда Зе і нова Рада стоятиме перед іншим викликом. Що робити із законами про особливий статус та амністію, проголосованими ще 16 вересня 2014 року? Продовжувати те, що озвучив Раді сьомого скликання Петро Порошенко, чи писати щось нове. І під час ухвалення цих законів у 2014, і під час продовження їхньої дії в 2017-му було чимало обурень щодо так званої здачі і капітуляції. Це серйозне випробування, бо після будь-якого рішення любов до Зеленського у соцопитуваннях уже може бути не 79%, як зараз.

Марина Данилюк-Ярмолаєва, спеціально для УП

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.