От Холодницкого с любовью. Как САП "сливает" громкие коррупционные дела руками Нацполиции Авакова

Ще у листопаді 2018 року Центр протидії корупції почав збирати справи, які Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) буквально "зливала", знищуючи шанси на реальні покарання для схемщиків. Наразі у реєстрі налічується уже понад 20 таких справ.

Розслідування у цих справах прокурори САП ховали різними способами спершу власноруч. Частину зі способів допомогти фігурантам гучних розслідувань країна почула на "акваріумних плівках" керівника САП Назара Холодницького, на яких вдалося зафіксувати низку дисциплінарних порушень.

Згодом в САП вималювався новий спосіб "зливу" справ – передача їх до Національної поліції. 

Прокурори усвідомили, що самим безпідставно закривати гучні справи дуже болісно для репутації та вирішили просто позбуватися їх. 

По-перше, таким чином у САП знімають з себе відповідальність за блокування конкретних слідчих дій та одночасно "прибирають" зі справи неконтрольованих детективів НАБУ. 

По-друге, не секрет, що Нацполіція не славиться високою результативністю розслідувань. 

За останніми даними, у поліції на одного слідчого припадає близько 300 справ. За таких умов топ-фігурантам набагато простіше "вирішити" свої проблеми із слідчими поліції та звичайними прокурорами. 

Наприклад, відомий контрабандист Вадим Альперін був готовий заплатити 800 тисяч доларів детективам НАБУ лише за те, щоб ті перекваліфікували справу так, аби її передали в поліцію.

Низька результативність і відверте саботування справ Нацполіцією, підконтрольною міністру Арсену Авакову, прослідковуються не лише у справах, які перейшли від НАБУ. Згадаймо лише справу щодо вбивства Катерини Гандзюк, досі не покарані нападники на півсотні активістів та досі не розкрите вбивство журналіста Павла Шеремета.

По-третє, поліція банально за законом не має права розслідувати підслідні НАБУ справи. Лише цей факт є чудовим подарунком для захисту корупціонерів в суді.

Усе це може призвести до того, що на рівні Нацполіції гучні корупційні справи просто будуть поховані. Одна з них, зокрема, уже успішно закрита слідчим Національної поліції. 

Наведемо кілька прикладів справ САП, які були "злиті" поліцейським.

"Зелений тариф" для депутатів "Опоблоку"

У квітні 2019 року ми писали про резонансну справу, де схемщикам подарували індульгенцію за допомогою передачі в поліцію. Йдеться про справу так званого "зеленого тарифу". Тоді ми попереджали про наслідки, до яких призведе передача справи. 

Результат не змусив себе чекати, адже нещодавно стало відомо, що Нацполіція уже закрила цю справу. 

Детективи НАБУ встановили, що депутат від "Опозиційного блоку" Олександр Рєпкін, який контролює підприємство "Токмак Солар Енерджі" у Запорізькій області, причетний до схеми розкрадання на "зеленому тарифі". 

Автори схеми організували підроблення документів щодо введення в експлуатацію ще не побудованих площ сонячних станцій. Це допомогло продавати держпідприємству "Енергоринок" електроенергію за завищеними цінами, користуючись захмарним "зеленим тарифом". Збитки державі вже склали 300 млн грн і продовжують зростати щомісяця.

Оскільки до цієї схеми могли бути причетні депутати Запорізької обласної ради, а також зважаючи на суму збитків, справа підслідна НАБУ і САП. Це підтвердили Центру протидії корупції науковці Інституту держави і права імені Володимира Корецького, які на замовлення провели науково-правову експертизу. 

Однак прокурори порушили вимоги підслідності, викладені у статті 216 Кримінального процесуального кодексу, і передали справу до поліції. Детективи оскаржили рішення керівнику САП Назару Холодницькому. Утім, воно залишилося незмінним.

Поки прокурори передавали справу до поліції, депутат, який організував схему, увійшов у десятку бенефіціарів "зеленого тарифу" за обсягом отриманих виплат.  

У ГПУ повідомили, що справу щодо розкрадання 300 млн грн закрили ще 17 травня 2019 року.

Підприємство й надалі використовує "зелений тариф", а, за підрахунками ЦПК, це може коштувати державі 1 млрд гривень до 2030 року. 

Справа "ВіЕйБі банку" Бахматюка

У цьому випадку до зухвалого "зливання" справи спершу долучився особисто генеральний прокурор України – Юрій Луценко.

Ще 2014 року Національний банк видав "ВіЕйБі банку" Олега Бахматюка кредит на 1,2 млрд грн у якості державної підтримки. 

Гроші мали піти на фінансове оздоровлення банку, аби він не збанкрутував і не втратив кошти вкладників. Утім, різними схемами гроші були виведені з банку. 

Гарантією повернення кредиту мала стати комерційна нерухомість банку в Харкові та Києві, а також майно власників. По факту, висновки щодо вартості цього майна були підроблені, а реальна його ціна була значно нижча.

Крім того, "ВіЕйБі" не надав Нацбанку план фінансового оздоровлення банку, тобто чітку програму використання кредиту за призначенням. А значить, і гарантій повернення грошей державі фактично не було.

Ці факти разом з іншими стали предметом розслідування НАБУ. Підозрюваними в цій справі мали бути в тому числі  сам Бахматюк і тодішній перший заступник голови НБУ Олександр Писарук. Детективи підготували проекти відповідних підозр. 

Однак Луценко передав справу до Нацполіції, незважаючи на порушення процесуальних вимог. Якщо справа стосується вищих посадових осіб, таких як перший заступник глави НБУ, то нею мають займатися НАБУ і САП. 

Слідчі поліції вилучили низку важливих доказів під час розслідування, але вони дивним чином опинилися у підвалах відділків, де їх у прямому сенсі затопило водою. Поліція, ймовірно, провела розслідування тільки для того, щоб зібрати докази і знищити. 

Але навіть після незаконної передачі справи "ВіЕйБі банку" Луценком до поліції, НАБУ розпочало окремо розслідувати факти саме махінації з кредитом НАБУ, але цього разу її "злив" Назар Холодницький. 

Як повідомили Центру протидії корупції детективи НАБУ у відповідь на запит, 27 березня 2019 року глава САП передав справу до Нацполіції, де її закрили 9-го серпня.

Справа агрохолдингу "Авангард" Бахматюка

Ще 2017 року САП віддала поліцейським й іншу резонансну справу бізнесмена Бахматюка. 

Йдеться про схему заволодіння 1,1 млрд грн державного бюджету за участі підприємств холдингової компанії "Авангард", бенефіціарним власником яких є Олег Бахматюк.  

"Авангард" – найбільший в Україні виробник яєць і яєчних продуктів. Активи холдину, серед іншого, налічують комбікормові заводи, інкубатори, фабрики для утримання курей тощо. 

За даними НАБУ, кілька підприємств, які входять до холдингу, протягом 2015-2016 вирішили незаконно отримати відшкодування з бюджету податку на додану вартість (ПДВ). 

Законодавство передбачає, що ПДВ відшкодовується з держбюджету, якщо підприємство, здійснюючи виробництво товарів та їхній продаж, сплатило забагато податку – тобто купило більше сировини, ніж продало готової продукції.

Утім, як встановили детективи, підприємства холдингу провели операції, які спричинили штучні підстави для відшкодування цього податку. 

До того ж, детективи НАБУ виявили, що відшкодувати ПДВ холдингу "Авангард" "допомогли" податківці, які начебто "не побачили" порушення закону та склали позитивні висновки. 

Махінації агрохолдингу призвели до того, що держава відшкодувала "Авангарду" в рази більше податку на додану вартість. Це призвело до втрати 1,1 млрд грн бюджетних коштів. 

Проте ще 2017 року заступник керівника САП Володимир Кривенко вирішив  передати справу до Нацполіції. Детективи НАБУ оскаржували таке рішення особисто Холодницькому та Луценку, але результату це не принесло. 

Рішення сумнівне й з огляду на те, що у НАБУ, на відміну від поліції, є аналітичні підрозділи і доступ до всіх реєстрів податківців, що дає можливість проводити складну аналітичну роботу в подібних справах. 

У відовідь на запит Генеральної прокуратури України, ЦПК дізнався про те, що ще в 2017-му році поліція провела експертизу, яка начебто не підтвердила схему, а прокурор ГПУ закрив справу.

Справа агрохолдингу "Мрія"

Керівники українського агрохолдингу "Мрія", колишнім керівником якого був Микола Гута, фактично надурили міжнародних інвесторів на 1,3 млрд доларів. 

Вони протягом чотирьох років складали підроблені документи щодо фінансового стану численних підприємств холдингу. 

Таким чином, "Мрія" отримувала кредити, чим завдала великі збитки інвесторам, а 1,3 млрд доларів заволоділи керівники холдингу, зокрема Гута.

Міністерство внутрішніх справ 2014 року оголосило Гуті підозру в шахрайстві. Його оголосили у міжнародний розшук. Після двох років розслідування у МВС Назар Холодницький передав цю справу НАБУ.  

Але вже 2018 року почалися "скачки" з боку САП. Антикорупційні прокурори вирішили передати справу назад до поліції, а пізніше знову повернули до НАБУ. У листопаді САП взагалі закрила справу в частині підозри Миколі Гуті.

Уже в березні 2019 року прокурор САП Василь Кричун вирішив вкотре повернути справу до Національної поліції. 

Справа нафтопродуктів Курченка

У кінці 2017 року ГПУ відзвітувалася про конфіскацію нафтопродуктів Одеського нафтопереробного заводу в рамках справи олігарха-втікача Сергія Курченка. Його підозрювали у несплаті податків в особливо великих розмірах.

Проте конфіскація відбулася виключно на папері. ГПУ начебто підписала угоду про конфіскацію нафтопродуктів, але не з самим Курченком, а з підставними особами. Ці нафтопродукти продали, а гроші пішли оточенню депутата Сергія Пашинського, зокрема бізнесмену Сергію Тищенку.

Справа Курченка перебувала на відповідальності поліції Одеси, але НАБУ витребувало матеріали, адже побачило перспективу у провадженні. 

Детективи попросили САП визнати підслідність за Антикорупційним бюро, адже сума збитків могла сягати 880 млн грн, але прокурорка Ольга Ярова двічі відмовила їм. 

САП не дала Антикорупційному бюро розслідувати підслідну йому гучну справу, внаслідок чого Генпрокуратурі вдалося безперешкодно провести псевдоконфіскацію, від якої держава отримала лише дірку від бублика. 

Справа Одеського міжнародного аеропорту 

Заступник керівника САП Володимир Кривенко незаконно змінив кваліфікацію та передав до поліції справу щодо Одеського міжнародного аеропорту, яку детективи НАБУ почали розслідувати у червні 2016 року.

Приватна компанія "Одеса аеропорт девелопмент" отримала 75% корпоративних прав на летовище, у той час у міста залишилося лише 25%. 

За інформацією журналістів, ця приватна фірма належить одеським бізнесменам Борису Кауфману та Олександру Грановському.

Чиновники Одеської міської ради, змовившись з представниками "Одеса аеропорт девелопмент", створили ТОВ "Міжнародний аеропорт "Одеса".

Перетворення летовища на комерційну фірму здійснювалося під виглядом начебто залучення коштів приватного інвестора в сумі 120 млн доларів США для реконструкції злітної смуги. 

Зрештою "інвестиційні" кошти "валялися" у банківській заставі за кредитом фірми "Одеса аеропорт девелопмент". У той час зловмисники передали все комунальне майно аеропорту в приватні руки Кауфмана-Грановського. Таким чином, шкода Одесі становить 118 млн грн.  

У квітні 2019 року детективи підготували проекти підозр, направивши їх для погодження в САП, але САП їх не погодила. 

Натомість старший прокурор у цій справі заступник керівника САП Володимир Кривенко 10 червня 2019 року змінив кваліфікацію справи зі зловживання службовим становищем (стаття 364 Кримінального кодексу України), на службову недбалість (стаття 367). 

Того ж дня Кривенко передав справу для подальшого розслідування до поліції Одеської області. 

Справа короля контрабанди Альперіна 

Детективи НАБУ розслідували корупційну схему, у якій фігурував одеський бізнесмен Вадим Альперін. Упродовж 2016-2017 високопосадовці митних та фіскальних органів, зловживаючи своїм службовим становищем, сприяли заниженню митної вартості імпортованих в Україну товарів. Завдяки цій схемі, держава зазнала збитків у сумі більш ніж півмільярда гривень. 

Вадим Альперін відомий у ЗМІ як "король Одеської контрабанди". Його статки оцінюють у мільярд доларів. 

У межах цього розслідування детективи ініціювали накладення арешту на понад 450 млн гривень компаній-учасниць схеми. Наприкінці 2017 року слідчі Генпрокуратури задокументували факти пропозиції хабара у 800 тисяч доларів Альперіним керівнику детективів НАБУ за зміну кваліфікації у його справі. 

Альперін хотів, аби справу зі зловживання владою (частина 2 статті 364) перекваліфікували на підроблення документів (стаття 358), що означало б зміну підслідності і передачу справи у поліцію. 

Згідно з кримінальним процесуальним кодексом, справа Альперіна підслідна виключно НАБУ. 

У травні 2019 року керівник САП Назар Холодницький змінив підслідність у так званій "справі Альперіна", передавши її в Державне бюро розслідувань. Тобто детективи НАБУ відмовилися перекваліфікувати цю справу за хабар 800 тисяч доларів, а Холодницький – ні. 

Разом зі "справою Альперіна" в ДБР передали й іншу справу, яка стосувалася цієї ж корупційної схеми. Це розслідування розпочинала ще Генпрокуратура. Влітку 2018 року керівник САП визначив підслідність цієї справи за НАБУ, а вже минулого тижня "передумав". 

***

Це лише кілька найгучніших справ, переданих до поліції. Загалом ми нарахували близько 20 таких випадків. Усі вони мають цілком реальні шанси бути "похованими" назавжди через закриття, адже фігуранти справи "зеленого тарифу" уже сплять спокійно і продовжують набивати свої кишені.

Усі ці випадки та інші резонансні справи, які "злила" або "зливає" антикорупційна прокуратура, створюють не просто підстави, а реальну необхідність перезапустити САП. Єдиним варіантом є повна зміна керівництва та відмежування від Генпрокуратури.

Очевидно, що наразі чинний генпрокурор Юрій Луценко банально покриває свого підлеглого Назара Холодницького. Саме Луценко не підписав підозру Холодницькому за мотивами "акваріумних плівок", а Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів  обмежилась доганою.

Після цього Холодницький за законом може залишатися на посаді майже до кінця  2020 року, якщо до прокурорської комісії не надійдуть нові скарги з фактами порушень. 

Звільнити Луценка зможе вже новообрана Верховна Рада.  Як і Холодницького, за допомогою закону, яким перезапустять антикорупційну прокуратуру вже цього року після виборів. Тоді українцям не доведеться чекати на результати до кінця 2020 року і нова інфраструктура зможе повноцінно запрацювати вже в тандемі з антикорупційним судом. 

Більше того, три з шести партій, які підтримали порядок денний встановлення справедливості, проходять до Верховної Ради наступного скликання. Одна з його вимог передбачає перезавантаження САП.

Олена Щербан, спеціально для УП

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.