7 вопросов о компенсации за жилье переселенцам. Почему постановление Кабмина – лишь начало процесса

Упродовж п'яти років війни на сході власники зруйнованих обстрілами квартир і будинків оббивали пороги місцевих судів з проханням компенсувати їхню вартість. 

Позивалися як до України, так і до Росії. У відповідь здебільшого отримували рішення про відсутність причинно-наслідкового зв'язку між діями держорганів і шкодою від війни. 

Масовості такі рішення не набули через відсутність прямої законодавчої норми, простіше кажучи – покрокової інструкції, за якою можуть відшкодувати кошти. 

10 липня уряд за ініціативою Міністерства з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб встановив механізм компенсації грошей за втрачені стіни. 

Тож хто тепер платитиме і скільки?

Як це працювало протягом 5 років

Перші заяви про необхідність ухвалення постанови щодо компенсації вартості житла, лунали ще у вересні 2014 року. Тоді чиновники стверджували, що вона от-от з'явиться, бо перебуває "на погодженні у відомствах". 

У грудні цього ж року заступник міністра соціальної політики Віктор Іванкевич казав, що погодження постанови "вже закінчується", і розглянути її мають у січні чи лютому 2015. В результаті документ ухвалили у 2019-му.

Упродовж 5 років компенсацію можна було отримати лише через суд. Поки війна на сході мала статус "Антитерористичної операції", громадяни могли послуговуватися статтею 19-ю закону "Про боротьбу з тероризмом", яка фіксує відшкодування збитків внаслідок теракту саме з держбюджету. 

Крім того, подавати позови можна було в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом. 

Відповідно до цього порядку, відповідачем за таким позовом мали бути Держава Україна в особі Кабінету Міністрів України та Державна казначейська служба України. В якості третіх осіб також можуть зазначатися місцева державна адміністрація за місцем знаходження майна, Служба безпеки України, Міністерство оборони України, Національна гвардія України. Позивач сам мав розраховувати обсяг збитків і доводити його обґрунтованість. 

У липні 2018 Верховний Суд в одній із постанов за результатами розгляду касаційної скарги з питань отримання компенсації за зруйноване житло уточнив особливості таких позовів. Зокрема, що саме на позивачеві лежить обов'язок по доведенню розміру заподіяної шкоди, а також що, пред'являючи вимогу до держави про виплату компенсації, власник майна має спочатку – тобто до ухвалення рішення суду – добровільно передати будинок чи майно місцевим державним адміністраціям або органам місцевого самоврядування.

Скільки коштів відшкодовано і скільки рішень винесених не на користь переселенців – невідомо, адже офіційної статистики немає. 

Правова аналітикиня БФ "Право на захист" Еліна Шишкіна зазначає, що з 2016 року кількість позитивних для переселенців рішень збільшилася. 

Утім з'явилася і нова проблема: держава Україна, проти якої подають позови, просить суд залучити до справи Росію як третю сторону; суд клопотання задовольняє, і в такий спосіб розгляд зупиняється на невизначений термін, адже Росія не визнає себе третьою стороною у позові щодо компенсації вартості житла на українському Донбасі.

Новий механізм компенсації

Як виявилось, як такого нового механізму компенсації уряд не затверджував – а лише вніс зміни до вже наявного порядку відшкодування за житло, зруйноване внаслідок надзвичайної ситуації. 

Основні положення такі: 

• Місцева влада проведе обстеження пошкоджених/зруйнованих будинків/квартир;
• Постраждалим видають довідку про встановлення відповідного статусу;
• Також видається акт обстеження;
• Рішення комісія, створена при ОДА, має ухвалювати протягом 5 днів після подачі документів;
• Грошова компенсація є одноразовою, її будуть виплачувати через "Укрпошту" чи на рахунок у банку;
• Максимальна сума – 300 тис. грн, при цьому розрахунок компенсації буде проводитися за показниками опосередкованої вартості спорудження житла у регіонах місцезнаходження будинку/квартири. Кілька власників отримають компенсацію пропорційно площі, якою вони володіли;
• Компенсацію мають виплатити протягом 1 місяця після ухвалення позитивного рішення;
• В разі подання недостовірної інформації про свій статус чи розмір заподіяної шкоди у наданні компенсації можуть відмовити.

Попри те, що порядок виглядає зрозумілим і прозорим, до нього є низка питань і застережень. 

1. По-перше, не до кінця зрозуміло, як комісія буде обстежувати будинки/квартири на непідконтрольній Україні території? Цей механізм взагалі не прописано.

2. По-друге, не ясно, чому в якості максимальної суми обрано саме 300 тис. грн (трохи більше еквівалента $10 тис.). Адже очевидно, що цієї суми недостатньо, щоб відшкодувати шкоду, завдану руйнуваннями, наприклад, в обласних центрах чи крупних промислових містах. А оскільки компенсація є одноразовою, то розраховувати на доплату коли-небудь в майбутньому не доводиться. 

3. По-третє, чи можна після отримання компенсації продовжувати судитися із Росією або ж це будуть взаємовиключні процеси? 

У МінТОТ відзначають, що усі витрачені на компенсації кошти Україна спробує повернути, включаючи їх до консолідованої претензії до РФ щодо реалізації її міжнародно-правової відповідальності за збройну агресію проти України. 

Проте чи зможуть продовжувати судитися в цивільному процесі (наприклад, за завдану моральну шкоду) окремі громадяни – питання відкрите.

4. По-четверте, питанням є джерела фінансування компенсацій. 

У постанові вказано, що це мають бути державний, місцевий бюджети або інші джерела, не заборонені законодавством. 

Отже, якщо державний і місцевий – то в якій пропорції? За яким принципом і хто буде це визначати? А якщо не з бюджету – то за які кошти? Спонсорів? Хто ними стане? 

5. По-п'яте, зазначається, що "під час визначення розміру компенсації будуть враховувати розмір заподіяної матеріальної шкоди, страхових виплат, інших видів допомог". 

Чи буде це означати, що отримувачі (будь-якої) допомоги від держави чи отримувачі страхової виплати, якщо будинок було застраховано, можуть забути про цю компенсацію або вона буде чисто символічною? 

6. По-шосте, чи буде у переселенців/колишніх власників житла зобов'язання використати кошти на відбудову нового житла? Чи буде це хтось контролювати? 

Адже за логікою, оскільки отримувач компенсації втрачає право на забезпечення житлом від держави, то вона має бути цільовою – на вирішення житлового питання. 

Крім того, незрозуміло, як бути із передачею прав на зруйноване житло місцевій адміністрації – чи слід взагалі їх передавати, і чи робити це до/внаслідок рішення комісії?

7. По-сьоме, недостовірна інформація може стати приводом для відмови у наданні відшкодування.

Але формулювання "може" – це люфт для маніпуляцій. Якщо в одному випадку заявнику із недостовірними даними все ж дадуть компенсацію, а іншому – не дадуть, бо це буде на розсуд комісії – це завідомо дискримінація і підґрунтя для корупції. 

Звісно, компенсації не почнуться вже завтра. Форм документів і порядку розгляду заяв поки що немає, їх має розробити міністерство. 

Також поки невідомо, хто має входити до спецкомісій з розгляду заяв.

Відтак, поки обіцянка виплат – лише початок великого процесу, задля підвищення ефективності якого потрібна максимальна прозорість з боку органів влади і максимальний контроль як з боку громадських об'єднань переселенців, так і з боку антикорупційної спільноти. 

Катерина Коба, спеціально для УП

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.