ТОП-10 фактов об Избирательном кодексе Украины

11 липня 2019 року Верховна Рада України на своєму позачерговому засіданні прийняла проект Виборчого кодексу в другому читанні та в цілому. 

Центр демократії та верховенства права проаналізував та підготував 10 фактів про Виборчий кодекс України.

1. Так, Виборчий кодекс скасовує мажоритарну виборчу систему та запроваджує пропорційну виборчу систему з відкритими регіональними списками. 

2. Незмінним, при цьому, залишається виборчий бар'єр для політичних партій – 5%. 

Також Виборчий кодекс закріплює гендерну квоту – принаймні двоє із п'яти кандидатів у виборчому списку партії мають бути жінками. 

3. Окрім запроваджуючи пропорційну виборчу систему, кодекс змінює положення, що стосуються інших типів виборів, зокрема, змінено розмір грошової застави на президентських виборах. 

Незважаючи на те, що нині в Україні найвищий у світі розмір грошових застав на виборах (для кандидатів у президенти – 2 500 000 млн грн; для партій на парламентських виборах – 4 173 000 грн (1000 мінімальних заробітних плат), стверджується, що грошова застава не виконує свою функцію та потребує інших варіантів вирішення.

Виборчий кодекс ще більше підвищує розмір грошової застави на президентських виборах на 650 мінімальних заробітних плат (МЗП). Нині ця сума складає 2 712 450 грн.

Яким буде розмір грошової застави на наступних виборах, залежатиме від розміру мінімальної заробітної плати на день початку відповідного виборчого процесу. 

Що ж до парламентських виборів – тут розмір грошової застави залишено без змін. 

4. Новелою є положення кодексу, що передбачає повернення грошової застави тим кандидатам, які отримають певну підтримку виборців. Так, для кандидатів в президенти необхідним є отримання 7% підтримки виборців, для партій необхідним є отримання 2% голосів виборців.

5. Іншим важливим питанням, що зазнало змін у кодексі, є ліміти виборчих фондів. 

Незважаючи на необхідність встановлення ліміту виборчих фондів на президентських виборах та його зменшення на парламентських, Виборчий кодекс скасовує ліміти для виборчих фондів усіх видів виборів. 

Якщо нині такі ліміти встановлені для парламентських і місцевих виборів, то за новим кодексом, не існуватиме жодних обмежень щодо розміру виборчого фонду ані на президентських, ані на парламентських та місцевих виборах. 

Такі зміни, безумовно, відобразяться на доступі до політики та збільшенні вартості виборів в Україні в цілому. 

6. Водночас Виборчий кодекс встановлює ліміти на передвиборну агітацію у ЗМІ. 

Якщо зараз відсутні будь-які ліміти, то з набуттям чинності кодексу суб'єкти виборчого процесу зможуть витратити на свою передвиборну агітацію не більше 3000 мінімальних заробітних плат на початок виборчого процесу (на сьогодні ця сума складає 12,5 млн грн) із свого виборчого фонду. 

Таке положення міститься в загальній книзі кодексу, а отже, поширює свою дію як на загальнонаціональні, так і на місцеві вибори. 

7. Кодекс також деталізує умови та порядок передвиборної агітації.

Так, протягом доби одному суб'єкту виборчого процесу може бути надано не більше 21 хв ефірного часу, обмежуючи також і кількість таких виходів до семи разів. 

8. Окрім того, встановлено мінімальну тривалість передвиборної агітації у 1,5 хв.

9. Механізм відшкодування витрат на передвиборну агітацію також зазнав змін. 

Наразі на парламентських виборах кожна із політичних партій, що подолає 5% виборчий бар'єр, зможе повернути із державного бюджету витрати на передвиборчу агітацію у розмірі до 375 570 000 грн. 

Але тепер положення Виборчого кодексу, з однієї сторони, збільшують кількість партій-претендентів на зазначене відшкодування, зменшивши бар'єр з 5% до 2%, з іншої сторони – зменшують максимальний розмір витрат, який зможе відшкодувати кожна з партій – у 10 разів. 

1. По-перше, такі партії отримають державне фінансування своєї діяльності на період до наступних виборів, яке передбачене і чинним законодавством. 
2. По-друге, таким партіям грошова застава, сплачена для участі у виборах, буде повернена. 
3. По-третє, такі партії зможуть отримати відшкодування своїх витрат на передвиборну агітацію. 

Вказані зміни матимуть позитивний вплив на доступ до політики молодих партії без значного фінансового забезпечення.

10. І наостанок, коли ж запрацює Виборчий кодекс? 

Попереду підготовка фінального тексту прийнятого кодексу (якого досі ніхто не бачив!), на що регламентом передбачено 10 днів, та його підписання головою Верховної Ради. Далі 15 днів для підписання президентом, у якого є як право підписати кодекс, так і накласти вето та повернути для повторного розгляду. 

Якщо кодекс набуде чинності, то відкритим залишається питання про те, чи буде він застосовуватись на наступних парламентських виборах, зважаючи на той факт, що кодекс набирає чинності з 1 грудня 2023 року, а чергові парламентські вибори очікуються у жовтні 2023 року.

Підсумовуючи, варто зазначити, що Виборчий кодекс містить як позитивні, так і негативні зміни, над якими потрібно працювати і надалі. 

При цьому, надзвичайно важливо, щоб такі доопрацювання здійснювались виважено, а не в розпал політичного виборчого процесу, коли рівень популізму зашкалює. 

Надія Шувар, спеціально для УП

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.