О личном интересе и командной работе
У четвер 27-го червня партія "Голос" повідомила громадськість, що знімає мене з виборів, бо за результатами розслідування, знайдено "підстави вважати", що я "схильний" віддавати перевагу особистим інтересам перед результатами командної роботи.
Щоб уберегти мене від остаточного репутаційного колапсу, партія не стала розшифровувати це клеймо.
Але оскільки велика кількість виборців 121-го округу чекає пояснень: чому в них забрали можливість відправити до Києва представника їхніх інтересів, – це доведеться зробити мені самому.
Почалося з того, що я пройшов перевірку в партії, повідомивши про усі ризики, включно з родинними зв'язками; спілкувався з керівництвом партії, обговорив цінності та плани, які цілком співпадали; врешті був затверджений офіційним кандидатом від партії та почав роботу в окрузі.
Судячи з останніх соціологічних даних, робота дала непогані результати: мій рейтинг в місті Дрогобич становив 29%, рейтинг наступного за успішністю кандидата – близько 12%.
Паралельно з цим всередині штабу розгорнулась боротьба проти мене представників фармацевтичного лобі.
Судячи з листування, яке мені люб'язно передавали, заступник міністра охорони здоров'я Ольга Стефанишина вимагала мене позбутись, бо я нібито захищатиму бізнес фармкомпанії "Дарниця", якою керує брат моєї дружини. Її група підтримки навіть розгорнула невеличку інформаційну кампанію.
Але це мене не надто цікавило, бо я мав аргументовані відповіді на всі кризові питання. І зрадів, коли мене запросили в штаб, відповісти на них у присутності більше десяти партійних діячів "Голосу". Як виявилось, зарано зрадів.
Читайте також:
"Голос" відкликав ще одного кандидата в нардепи
Список партії "Голос": люди Вакарчука і Фіали та активісти із західною освітою
Ми дійсно позбулись непорозумінь з приводу моєї зацікавленості у фармбізнесі (якої нема). Проте неочікуваний протест викликала моя заява про те, що я не буду "кнопкодавити", тобто наосліп виконувати вказівки штабу в своїй роботі.
Інший підхід здавався і здається мені абсурдним, і саме позиція рішучості і самостійності у прийнятті рішень зробила мене сильним в регіоні. А як може бути інакше?
В партії немає жодного експерта з АПК, жодного фермера, немає людини, яка знає специфіку чотирьох міст і 47-ми сіл та селищ округу, а я несу відповідальність саме перед ними!
Отак з'ясувалось, що я неслухняний хлопчик.
Моє особисте непотрапляння у Верховну Раду хвилює найменше. Проблема у тому, що я (тепер як виборець) не бачу людину, яка ефективно лобіюватиме інтереси жителів округу в Києві. Оце проблема.
З іншого боку, політична криза 121-го округу може стати початком зародження сильного громадського активізму. От цим з командою і будемо займатись.
Дмитро Огньов, спеціально для УП
Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.