Телекратия Зеленского. Нам немедленно необходимы критики и спойлеры этого шоу
Що насправді сказав президент Зеленський на своїй інаугурації? Що він розжене Раду, яка змінить йому правила виборів, що нас 65 мільйонів, і що фронтовикам дадуть соціальні пільги?
Що б Зеленський там не сказав – про членство в НАТО і ЄС чи про томос і про термос – це все неважливо.
Важливо – як. Ви бачили їхні пики, коли він їм це говорив в очі?
Так Верховну Раду вже один раз показували. Люди впізнали "картинку". Самотній "наш" серед чужих "них": бракувало лише пістолетів-кулеметів.
"Старі політики", готуйтеся на вихід. Вас переможе монтаж. Перехід планів. Ось тут кожен глядач буде посміхатися. А зараз він будете гніватися. І добро обов'язково переможе зло.
Нічого особливого – це магія сценарію і кадру, відточена десятиліттями американських, а потім і російських телешоу. І "новий" телепрезидент, який так поводиться уже третій рік поспіль.
Реаліті-шоу "Слуга народу-4" триває. Наступна серія: прості люди з народу йдуть в парламент, щоб очистити його від корупції. То нічого, що їх ще не існує – рейтинги вже є.
То нічого, що президента Порошенка п'ять років цькували за його бізнес – тепер новообраному досить передати справи в управління друзям.
То дурниці, що законно оформлений розпад коаліції був кілька днів тому – Конституцію можна проігнорувати, бо так хоче громадська думка, сформована тим самим серіалом.
То байдуже, що референдум про Асоціацію з Україною в Нідерландах завів ЄС в глухий кут, а референдум по Брекзіту (Brexit) паралізував Великобританію – давайте тепер пореферендуємо українців про переговори з Росією...
Як з цим конкурувати? Найняти не гіршого сценариста і режисера прямого ефіру, з виплеканою аудиторією в прайм-тайм?
А ви пробували боротися з "Санта-Барбарою", з якою маси зріднилися за роки, чи "Месниками", які раптом вийшли в реальність і просто тут розстріляли вас своїми лазерами?
Картинка нас веде і зачаровує, наче сопілка щуролова, що веде в озеро дітей з міста Гамельн. Нам бракує критичного мислення, щоб не сміятися і не гніватися разом з монтажем.
Телевізор – головний член сім'ї мільйонів українців. Це – те найцікавіше, найяскравіше, що сталося за день у досить депресивній реальності війни і відносної бідності. І чим сіріша реальність, тим яскравіша картинка.
А фіксує цей стан "ютюбчик" (YouTube) – мільйони переглядів і перемога у смартфоні. Соціологія зашкалює.
Путін починав так само: віртуальний персонаж, якого для росіян з нуля за кілька місяців створив олігархічний телевізор. А головний телеантикорупціонер Доренко помножив на ноль "старих".
Чи думав олігарх Березовський, що потім ховатиметься від свого Франкенштейна в Лондоні? Чи думав олігарх Ходорковський, що спроба поконкурувати з телепрезидентом заведе його в тюрму?
А народний запит на "розкуркулення" олігархів ой який сильний. І не на американську демонополізацію, дроблення всемогутніх картелів відповідно до закону – на показове вигнання і націоналізацію майна.
Коли у прямому ефірі віджиматимуть "Рошен" і ахметівський "ДТЕК" – чи зможе "Прямий" і ТРК "Україна" зупинити "президента Голобородька"?
Чи зробить Святослав Вакарчук конкурентне шоу, щоб дати таку ж драму, впізнаваність, частку і долю перегляду, а головне – звичку аудиторії до "слуг народу"? Ви ж бачили, як народний президент в майці виходить з туалету зранку? Чи здатні з цим конкурувати Порошенко, Тимошенко, Ляшко, Гриценко, Садовий?
Нам критично потрібні популярні та якісні телекритики. Нам негайно потрібні спойлери цього шоу.
Люди, вимкніть телевізор і увімкніть мозок! Матриця вас має! Далі цю телереальність треба буде годувати новими драматичними ходами, конфліктами й антигероями. Щоразу ще інтенсивнішими.
У сценариста є в запасі кільканадцять стопроцентних сюжетів.
Ми ж обов'язково посміхнемося, чи не так?
Остап Кривдик, спеціально для УП
Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.