Деньги на выборы: почему "спонсоры" партий должны сперва погасить налоговые долги?
Передвиборча кампанія щодо виборів президента України добігла кінця, тож політики по суті вже переключилися на наступні вибори – парламентські, які також мають відбутися у цьому році.
Оскільки боротьба за владні повноваження потребує значних матеріальних ресурсів, то напередодні старту нових перегонів партіям і відповідальним особам доводиться шукати шляхи залучення таких "інвестицій" в політику.
Одним із найпоширеніших та природних способів наповнення виборчого фонду як кандидатів на пост президента України, так і окремої політичної сили, є отримання внесків від громадян.
У свою чергу, законодавством встановлені певні обмеження щодо здійснення та прийняття таких коштів, зокрема, такі внески заборонено робити особам, які мають непогашений податковий борг.
Кримінальна відповідальність
Відповідальність за порушення наведених приписів законодавства передбачена положеннями статті 212-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення та статті 159-1 Кримінального кодексу України.
І хоча особисто мені невідомі випадки притягнення осіб до кримінальної відповідальності, проте вже маємо в Україні судову практику щодо адміністративних правопорушень. Відповідальність за них встановлена Кодексом України про адміністративні правопорушення у вигляді штрафу у розмірі до 2210 гривень з конфіскацією внеску, здійсненого з порушенням приписів законодавства.
Нерідко суди, констатуючи вину особи у вчиненому правопорушенні схильні звільняти осіб від адміністративної відповідальності через малозначність вчиненого правопорушення.
Так, Старовижівський районний суд на Волині спершу встановив, що особа здійснила внесок на підтримку політичної партії "Блок Петра Порошенка "Солідарність" у розмірі 240,00 гривень за наявності податкового боргу у розмірі 3307,25 гривень. Далі постановою від 06 березня 2019 у справі № 168/76/19 визнав особу винною. Однак врешті суд звільнив її від відповідальності через малозначність правопорушення.
Ковпаківський райсуд Сум у постанові від 12.03.2019 у справі № 592/2059/19 встановив, що здійснено внесок на підтримку політичної партії "Блок Петра Порошенка "Солідарність" у розмірі 5500,00 гривень за наявності податкового боргу у сумі 299,69 гривень. Однак суд звільнив людину від адміністративної відповідальності через малозначність правопорушення.
Окремою підставою для уникнення відповідальності є неналежним чином оформлені матеріали з боку Національного агентства з питань запобігання корупції або ж ситуації, коли строк притягнення до відповідальності вже сплинув.
Наприклад, постановами від 06.03.2019 у справі № 607/5386/19, від 11.03.2019 у справі № 522/2642/19 судді Тернополя та Одеси повернули адміністративні матеріали на доопрацювання через відсутність підпису та пояснень особи, яка притягається до відповідальності.
Зазвичай подібні справи або ж не повертають до суду повторно, або розглядають вже після закінчення строків.
Так, Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області у постанові від 06.03.2019 по справі № 303/7346/18 констатував, що датою виявлення правопорушення є 13.09.2018, датою надходження вперше справи до суду – 27.11.2018, а повторного надходження після доопрацювання – 27.02.2019.
У зв'язку із цим судом було зроблено висновок – строки для притягнення особи до адміністративної відповідальності спливли, тож провадження у справі закрили.
Практика покарання
Звісно, суди приймають й інші рішення, притягаючи осіб до адміністративної відповідальності.
Так, постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 28.02.2019 у справі № 127/3565/19 особу зобов'язано сплатити штраф у розмірі 1190 гривень за здійснення благодійного внеску на розвиток політичної партії "Наш край" у розмірі 14000 гривень за наявності податкового боргу у розмірі 54,62 гривні.
А Миколаївський райсуд Миколаївської області 28.02.2019 у справі № 480/257/19 наклав штраф у розмірі 1190 гривень за внесок на розвиток партії Всеукраїнське об'єднання "Батьківщина" в сумі 94 950 гривень при наявності податкового боргу у розмірі 22,27 гривень.
Очевидно, що всі наведені судові рішення є досить неоднозначними, оскільки частина з них стосується неналежного оформлення адміністративних матеріалів щодо вчинених правопорушень, а інша частина – це фактично протилежні судові рішення, прийняті судами за подібних обставин.
Така ситуація не сприяє правовій визначеності та прозорості вітчизняного судочинства, на досягнення яких спрямовано низку реформ та нововведень.
Досвід "Батьківщини"
У цьому контексті вигідно відрізняється постанова Святошинського районного суду міста Києва від 27.02.2019 у справі № 759/2039/19, якою закрито провадження по адмінсправі у зв'язку з відсутністю складу правопорушення, передбаченого статтею 212-15 Кодексу України про адмінправопорушення.
Так, в межах розгляду вказаної справи судом встановлено, що 13.09.2018 особою здійснено внесок на підтримку політичної партії Всеукраїнське об'єднання "Батьківщина" у сумі 148 830 гривень.
Також, відповідно до даних інтегрованих карток платників податків органів Державної фіскальної служби України, за вказаною особою станом на 13.09.2018 обліковувався податковий борг у сумі 2978,40 гривень.
Однак суд вказав, що згідно з пунктом 14.1.175 статті 14 ПКУ податковий борг – сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим кодексом.
Подані до суду матеріали справи про адмінправопорушення не містять даних на підтвердження того, що:
а) мала місце процедура узгодження грошового зобов'язання;
б) платнику було встановлено строк для погашення такого зобов'язання, відтак він знав і повинен був знати про його існування.
Тож суд дійшов висновку, що особа, надаючи внесок на підтримку політичної партії, по суті не усвідомлювала наявність податкового боргу.
А оскільки з письмових пояснень особи, що підтверджені відповідними виписками та квитанціями, вбачається, що 27-го листопада та 18-го грудня 2018-го року чоловік погасив борг, тобто станом на час складання протоколу про адмінправопорушення 24-го січня 2019, податковий борг таки був відсутній.
Ключовим моментом у вказаному висновку суду є те, що особа, надаючи внесок, не була поінформована про наявність податкового боргу, а тому в принципі не могла вчинити правопорушення, передбачене статтею 212-15 Кодексу України про адмінправопорушення.
Більше того, відповідно до правової позиції, сформованої Верховним Судом у своїй постанові від 29-го березня 2019-го року у справі № 808/3412/16, інформація з аналітично-інформаційних баз, а також податкова інформація, надана іншими контролюючими органами, взагалі не є належним доказом в розумінні процесуального закону.
Тобто судове рішення Святошинського районного суду міста Києва виглядає найбільш послідовним та обґрунтованим і, на мою думку, може слугувати дороговказом як для осіб, що захищають свої інтереси у подібних правовідносинах, так і для нашого законодавчого органу, який повинен звернути увагу на фактичну непрацездатність такої норми та необхідність удосконалення відповідного механізму.
Відповідальність партій
Окремо слід звернути увагу на той факт, що згідно з положеннями статті 212-15 Кодексу України про адмінправопорушення, до адмінвідповідальності може бути притягнуто не тільки особу, що надає внесок, а й особу, яка приймає внесок від особи, яка відповідно до законодавства не має права його надавати.
Однак чинними положеннями законодавства не надано можливості будь-якій третій особі отримувати податкову інформацію від уповноважених органів щодо наявності податкового боргу у тих чи інших громадян України.
Натомість, передбачена лише формальна процедура надання особою, що робить внесок, заяви, де вона вказує про відсутність щодо неї обставин, які обмежують її право на здійснення внеску.
Таким чином, для забезпечення працездатності та уникнення правової невизначеності у відповідних правовідносинах вказана норма Кодексу України про адмінправопорушення та суміжні норми чинного законодавства щодо доступу до податкової інформації явно потребують удосконалення вже найближчим часом.
Ігор Пугайко, спеціально для УП
Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.