Упадет ли стена между государством и гражданами?

Наприкінці 2018 року уряд схвалив та вніс у Верховну Раду законопроект "Про адміністративну процедуру" (№ 9456).

Його без перебільшення можна назвати конституцією взаємодії держави і громадянина. І хоча подія оминула увагу громадськості, її активно обговорюють в експертній спільноті.

Що ж таке адміністративна процедура, чому законопроект є унікальним та важливим і як полегшить життя українцям після ухвалення?

Якою є ситуація зараз?

Нині у взаєминах між українцями та чиновниками стоїть стіна – зі стосу документів, перевантажених гарячих ліній та відсутності загального путівника: куди звертатися, що робити для отримання послуги від держави, кому скаржитися.

Хочете оформити земельну ділянку, під'єднатися до електромережі чи з'ясувати, чому цього місяця отримали меншу пенсію? Доведеться пробігти виснажливий марафон кабінетами, витратити силу-силенну часу в чергах. А потім виявляється, що вам – в інший кабінет, де прийом громадян уже закінчився.

Зараз для отримання кожної державної послуги діє особливий порядок, визначений окремим законом, урядовим актом чи внутрішньою інструкцією міністерства.

Як-от постановою Кабінету міністрів "Про затвердження Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю", наказом Мінрегіону "Про затвердження Порядку проведення технічного обстеження і прийняття в експлуатацію індивідуальних (садибних) житлових будинків…" чи розпорядженням КМДА "Про організацію особистого прийому громадян…".

Довгі та нудні назви документів на практиці означають складний і тривалий процес отримання державної послуги. Крім того, нерівними є взаємини громадян та бізнесу з державою, коли перші мають ніби випрошувати послугу від останньої.

На противагу існуючій ситуації адміністративна процедура – це правила дії органів влади при розгляді справ і ухваленні рішень про права та обов'язки фізичних та юридичних осіб.

У перекладі – це чіткі й уніфіковані інструкції, що сприяють отриманню громадянами та бізнесом якісних державних послуг і захищають їх від свавілля чиновників.

Єдиного закону, який би регулював правила всіх адміністративних процесів, наразі немає.

Виправити це уряд намагається впродовж останніх 20 років, пропонуючи парламенту вже п'ятий проект відповідного закону.

До слова, на пострадянському просторі, така ситуація залишається тільки в Україні та Росії. Європейські держави вже давно впорядкували хаос та налагодили ефективну взаємодію громадян і держави.

Тож прийняття законопроекту "Про адміністративну процедуру" суттєво наблизить Україну до стандартів ЄС.

Що пропонує законопроект?

Головне завдання законопроекту – зведення сотні різних процедур до єдиного знаменника. Так, щоб вони були уніфікованими, зрозумілими та зручними.

Що важливо для українців? Подати запит на отримання послуги, надати мінімум необхідних документів та швидко отримати бажане. А те, як саме державні органи будуть це реалізовувати, – заявника як клієнта не має обходити.

Цей законопроект також про повернення гідності українцям. Чому? Тому що він ініціює відхід від старої моделі "держава керує громадянами, які її постійно про щось просять" до встановлення партнерських рівноправних взаємин.

Якщо стисло, у результаті ухвалення законопроекту ми маємо отримати:

• швидкі та передбачувані процедури;
• збільшення прав для громадян та зменшення свавілля чиновників;
• покращення бізнес-клімату та збільшення інвестицій в Україну;
• мінімізацію корупційних ризиків;
• підзвітність та прозорість влади через потребу обґрунтовувати всі свої рішення;
• зміну ролі держави, яка не керує, а надає послуги громадянам.

Якими є загальні принципи законопроекту?

По-перше, фундаментом нової архітектури взаємодії громадян та бізнесу з державою є права і свободи українців як найвищі цінності, що й визначають суть діяльності держави – тобто людяність та сервісність.

По-друге, законопроект забезпечує рівність усіх учасників адміністративного провадження: коли держава і громадяни стають партнерами.

Орган влади, що ухвалює рішення стосовно певної справи чи надання конкретної послуги, буде неупередженим – жодного конфлікту інтересів.

Як ця безсторонність забезпечуватиметься?

Уперше законодавчо закріплюється можливість відводу посадової особи адміністративного органу, якщо є ймовірність її зацікавленості у вирішенні справи.

Ще один принцип – відкритість процесу, коли учасники конкретної справи матимуть право на доступ до інформації та ознайомлення з її матеріалами.

Роками чекаєте на рішення у своїй справі, а отримуєте його, коли питання стає вже неактуальним? Майбутній закон гарантуватиме своєчасність і розумний строк як розгляду справи, так і прийняття рішення у ній.

Офіційність як один із принципів законопроекту, вимагає, щоб адміністративний орган збирав всю необхідну інформацію та встановлював обставини справи за власною ініціативою – не турбуючи заявників, якщо у цьому немає потреби.

Черги за довідками, що дублюють одна одну, та витягами, котрі й так можна отримати із державних реєстрів, – залишаться неприємним спогадом.

Важливо, що законопроект закладає обов'язкову участь громадянина чи бізнесу в адміністративному провадженні, що їх стосується, з метою захисту своїх інтересів: більше жодного рішення про вас без вас. Він забезпечує право особи бути вислуханою до прийняття негативного рішення.

Органи влади будуть зобов'язані інформувати та консультувати учасників справи щодо питань, які їх стосуються. Що це означає на практиці?

Українцям не доведеться здогадуватися, як заповнити якийсь формуляр чи з'ясовувати постфактум, чому вони отримали меншу пенсію чи субсидію. Адміністративна процедура зобов'язує владу інформувати громадян про будь-які дії щодо них та обґрунтовувати свої рішення.

Ще один суттєвий момент – державні органи використовуватимуть повноваження з належною метою. Їхні дії, насамперед, мають бути спрямовані на попередження можливих негативних наслідків. Покарання буде застосоване лише як виняток, коли всі інші інструменти не спрацювали. Держава перестане бути "поганим поліцейським".

Пропорційність та ефективність є принципами закону економії енергії в дії: справи мають розглядатися з мінімальними витратами ресурсів – грошей, людей і часу.

Це також історія про повернення українцям справедливості. Будь-які можливі негативні наслідки, що застосовуються до громадян (як-от, штрафи), будуть пропорційними тяжкості вчиненого проступку та міститимуть мінімальні обмеження.

Це стосується і суспільних інтересів. Думкою громади не нехтуватимуть на користь приватного забудовника. Натомість інтереси всіх сторін будуть взаємно узгоджені.

Ефективні засоби правового захисту: законопроект передбачає, що органи влади повідомлятимуть адресатів щодо строку та процедури оскарження своїх рішень – в позасудовому (адміністративному) порядку та до суду. Це зменшить навантаження на останніх та заощадить час і кошти заявників.

І це тільки деякі із головних принципів законопроекту. Вони є взаємопов'язаними та визначають загальний каркас майбутніх змін.

Внесення урядом законопроекту до Верховної Ради – перший рішучий крок до будівництва сервісної держави. Що необхідно на наступному етапі? Політична воля народних депутатів його ухвалити.

Законопроект "Про адміністративну процедуру" – не про створення ще одного кола бюрократії. Він про те, що стіна між державою та громадянами має зрештою впасти.

Кирило Клименко, спеціально для УП