Владельцы арестованных активов и суды: три схемы взаимодействия

"Вертолітний майданчик Януковича", аеропорт "Одеса", майно з орбіти екс-міністра Клименка. Ці арештовані активи мали би працювати та приносити дохід державі. Принаймні для цього у 2016 році було створено Агентство з розшуку та менеджменту активів (АРМА).

Закон зобов'язує саме АРМА розшукувати майно фігурантів кримінальних проваджень. А після рішення суду про арешт та передачу в Агентство – управляти цими активами.

Утім власники вдаються до юридичних "маніпуляцій", аби заблокувати роботу АРМА та залишити майно під своїм контролем. Для цього використовують суди: господарські, адміністративні та місцеві загальні.

Чинне законодавство недосконале. Ані в питаннях передачі арештованих активів в управління, ані щодо самого процесу управління. Судова практика тільки формується. Власники активів і зацікавлені особи користуються цим.

Ми регулярно спостерігаємо за спробами фігурантів повернути активи через суд. До вашої уваги три найпопулярніші сценарії таких спроб.

Варіант 1. Оскаржити арешт або передачу в управління (не передбачено ККУ) в рамках кримінального провадження.

Ще в червні 2016 року НАБУ та САП розпочали розслідування можливих зловживань чиновників Одеської міської ради (ОМР) під час відчуження комунального міжнародного аеропорту "Одеса".

За інформацією НАБУ, ОМР та одна ТОВка створили ТОВ "Міжнародний аеропорт "Одеса", до статутного фонду якого і передали майно місцевої громади. Утім по факту 75% акцій відійшло у приватний сектор.

29 березня 2018 року слідчий суддя Солом'янського райсуду Києва Віктор Фомін передав 2 термінали, 65 тис. кв. м міжнародного аеропорту та 75% акцій компанії, яка ним володіє, до Агентства з розшуку та менеджменту активів. Усупереч чинному законодавству, 1 листопада інший слідчий суддя того ж суду Максим Вишняк скасував рішення колеги про передачу майна в управління АРМА.

При тому судді посилаються на главу 26 Кримінально-процесуального кодексу (КПК), яка визначає порядок оскарження ухвал слідчого судді. У ст. 309 КПК України визначено вичерпний перелік ухвал слідчого судді, що можуть бути оскаржені в апеляційному порядку.

Але згадок про ухвали про передачу в управління АРМА там немає. Тобто це рішення судді Вишняка скасувало ухвалу слідчого судді про передачу активів, що є порушенням вимог кримінального процесуального права.

Варіант 2. Заборонити АРМА управляти арештованими активами

Після втечі Януковича та його колег ГПУ порушила низку кримінальних проваджень, зокрема щодо екс-міністра доходів і зборів Клименка. В рамках розслідування діяльності екс-міністра слідчі судді Печерського районного суду ухвалили арештувати та передати в управління АРМА активи.

Це понад 40 елітних квартир у Києві та Одесі, більше 30 машиномісць, 20 земельних ділянок, низку корпоративних прав, а також офісні 5 000 квадратів у ТРЦ "Гулівер" та база мисливства площею понад 3000 кв. м на 1,5 га землі.

21 березня 2018 року суддя Окружного адміністративного суду Києва (ОАСК) Костянтин Пащенко ухвалив заборонити АРМА вчиняти будь-які дії з управління арештованим майном в рамках "справи Клименка". Нібито для забезпечення позову фізичних та юридичних осіб з оточення екс-міністра. Тобто суддя ОАСК заборонив виконувати ухвали слідчого судді Печерського райсуду.

Фактично, це втручання в діяльність слідчого судді, який наклав арешт і передав активи в АРМА. Очевидно й те, що це рішення Окружного суду є грубим порушенням правил судової юрисдикції.

На той момент Агентство з розшуку та менеджменту активів не мало права управляти "активами Клименка". Відтак майно фізичних і юридичних осіб, пов'язаних з "бізнес-імперією" екс-міністра, не могло працювати на державу.

Читайте також:

АРМА про обшуки НАБУ: нічого екстраординарного

НАБУ проводить обшуки в Агентстві з розшуку активів

Макарони, донецькі квартири і свинарники: АРМА показало, що йому передали суди

За 3 місяці "Межигір'ю" не змогли знайти управителя: умови конкурсу змінять

В АРМА заявляють про тиск від власників арештованого майна

Варіант 3. Заборонити управителю виконувати умови договору управління.

3 серпня 2017 року Апеляційний суд Києва наклав арешт на групу об'єктів, більш відому як "Вертолітний майданчик Януковича". Це понад 2 га землі, конгресно-виставковий центр з підземним паркінгом загальною площею понад 20 тис. кв.м, низка будівель і дизельна електростанція на Парковій дорозі.

Через рік, у серпні 2018 року, Голосіївський райсуд передав ці активи ТОВки "Амадеус КО" в управління АРМА. Агентство через тендер обрало управителя – комунальне підприємство "Центр організації дорожнього руху". За інформацією ЗМІ, тільки за грудень 2018 року КП поповнило держбюджет на понад 800 тис. грн.

А вже у лютому 2019-го слідчий суддя Голосіївського районного суду Києва Олександра Колдіна скасувала арешт майна та дозволила ТОВці розпоряджатися та користуватися цим активом. Так черговий прибутковий актив було втрачено...

Важливо згадати і про інший приклад. У 2018 році у рамках кримінального провадження щодо можливого привласнення кредитних коштів АТ "УкрСиббанк" слідчий суддя Голосіївського районного суду 17 ухвалами арештував та передав в АРМА активи, серед яких – майно групи компаній "АІС", яка надає послуги з продажу та сервісного обслуговування автомобілів.

6 вересня 2018 року суддя Господарського суду Києва Тетяна Ващенко заборонила своєю ухвалою АРМА вчиняти будь-які дії з виконання договорів, укладених між Агентством і тимчасовим управителем активів "АІС".

У цьому разі ми можемо говорити про втручання "господарського" судді в діяльність колеги. Тобто служитель Феміди надала оцінку діям і рішенням слідчого судді, заблокувавши виконання ухвал про передачу активів в управління АРМА.

Ці випадки свідчать про те, що власники активів-фігуранти кримінальних проваджень дуже винахідливі у справі збереження власних статків. І їм у цьому готові допомагати деякі судді, які творчо застосовують законодавство.

Як результат такої кооперації – зрив процесу управління й унеможливлення АРМА виконувати свої функції.

Аби мінімізувати зловживання, необхідно комплексно змінювати українське законодавство у сфері управління арештованими активами, зокрема спеціальний закон про АРМА, Кримінальний, Цивільний, Господарський процесуальні кодекси та ін.

У 2018 році Трансперенсі Інтернешнл Україна разом з міжнародними партнерами та представниками АРМА підготували проект таких змін. Станом на березень документ лежав десь у лабіринтах Кабінету міністрів і чекав на політичну волю.

Якщо все-таки цей законопроект буде ухвалено, АРМА стане повноцінним учасником кримінального процесу та зможе висловлювати свою позицію в судовому процесі. Окрім того, фігуранти не зможуть за допомогою судів інших юрисдикцій впливати на діяльність АРМА в питаннях управління активами.

Катерина Риженко, спеціально для УП