Еще один тест для кандидатов в президенты

Дивна дискусія про тести-аналізи (ну, і про місце та час дебатів), на жаль, не просто перетворила важливий виборчий процес на примітивне шоу.

Через фокус ЗМІ на смішній для аудиторії історії поза увагою кандидатів і виборців лишилося чимало справді важливих тем. Одна з них – проблема домашнього насильства.

За даними дослідження Фонду ООН у галузі народонаселення, в Україні понад один мільйон (!) жінок щороку потерпають від фізичного чи сексуального насильства. Але протидіяти кривдникам наважуються не всі.

2017-го року до Національної поліції надійшло 110 тисяч заяв про домашнє насильство, 2018-го – 115 тисяч. Є окрема статистка про кількість вбитих домашніми тиранами.

Так, наприклад, тільки у 2018 році мобільними бригадами соціально-психологічної допомоги, які виїжджають на виклики щодо випадків насильства і надають психологічну підтримку постраждалим, в 12 регіонах України було виявлено понад 22 тисячі випадків насильства. 88% постраждалих – це жінки і дівчата.

Тобто найбільше від домашнього насильства потерпають жінки. Серед жертв домашнього насильства чоловічої статі найчастіше йдеться про чоловіків, які постраждали від насильства з-боку інших, сильніших чоловіків. Це випадки, коли батько б'є маленького сина або дорослий син знущається із немічного старого тата.

Насильство як щоденна болюча реальність

А ось лише одна з історій про ледь не загублене життя, задокументована членами мобільної бригади соціально-психологічної допомоги, які працюють із постраждалими від домашнього насильства.

"02 жовтня 2018 року до мобільної бригади звернулася Любов М. Жінка роками потерпала від домашнього насильства, але останній випадок змусив Любов рятуватися втечею з дому.

Її чоловік після посиденьок із друзями повернувся додому п'яним. Почав вимагати сексу. Після відмови жінки почав бити її по обличчю, водити ножем по шиї, щоб не кричала й не розбудила доньку.

Він продовжував проти волі жінки проникати в неї. Саме на цьому моменті до кімнати увійшла донька. "Мені так стало боляче в цей момент, коли я побачила доньку, але я не могла встати з ліжка, дуже боліла голова та тіло".

Донька почала благати чоловіка зупинитись. Він продовжував бити жінку, викручувати їй руки, при цьому тримаючи ножа в руці.

Повернувшись та побачивши доньку за своєю спиною, яка била його кулаками по спині, чоловік махнув рукою та вдарив доньку, після чого вона впала з дивана та вдарилась головою.

"Звідки, я взяла ті сили, до сьогодні не розумію", - жінка вхопила чоловіка за обличчя рукою та вдарила підручним предметом по голові, та вирвалась. Забрала доньку і втекла до батьків.

Вранці, прокинувшись, чоловік почав телефонувати дружині та шукати її. Чоловік приїхав до батьків, вибивав двері, телефонував. Після невдалої спроби потрапити до квартири, чоловік вийшов на подвір'я та закидав вікна камінням. Потім підпалив двері.

Жінка не могла довго оговтатись, але саме цей випадок допоміг їй подивитись на свого чоловіка з іншого боку: "Спочатку я довго плакала, мені було боляче, що моя дитина це все бачила, але саме їй я пообіцяла, що з сьогоднішнього дня все зміниться. Я змусила себе повірити в себе, а саме головне у власні слова".

Жінці надали психологічну допомогу та допомогли зробити документи для розлучення. Вона переїхала в інше місто і намагається налагодити спокійне життя".

Ця історія не для рейтингу чи хайпу. Це ілюстрація масштабного лиха, яке вкорінене у нашому суспільстві як традиціями, так і вихованням.

Про серйозність і розмах проблеми судіть із даних про ставлення чоловіків до насильства.

Так, згідно з дослідженням Фонду ООН у галузі народонаселення, 18% українських чоловіків думають, що мають право бити дружину, наприклад, коли дізнаються про зраду. 10% чоловіків переконані: дружина має терпіти насильство заради збереження шлюбу.

Жінки вимагають безпеки

З одного боку на законодавчому рівні Україна визнала проблему протидії домашньому насильству як пріоритетну.

Зокрема, Верховна Рада ухвалила закон "Про запобігання та протидію домашньому насильству". Національна поліція порушує відповідно до цього закону провадження. І суди вже винесли 4 рішення і один вирок за новим законом.

Втім, з іншого боку, поки що найбільш відчутну допомогу постраждалим від домашнього насильства українським жінкам надають міжнародні організації.

Зокрема, на кошти Фонду ООН у галузі народонаселення та Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) в Україні діють 49 мобільних бригад соціально-психологічної допомоги.

Перші мобільні бригади були створені у 2015-му році МБФ "Українська фундація громадського здоров'я" спільно з Міністерством соціальної політики та Фондом ООН у галузі народонаселення. У складі кожної – соціальний працівник, два психологи і водій. Контакти мобільних бригад можна знайти на сайті rozirvykolo.org.

Бригада може приїхати додому до постраждалої і проконсультувати на місці, або надати допомогу за місцем свого розміщення, провести індивідуальну або групову роботу з психологічної підтримки, а у разі загрози життю відвезти жінку до притулку, правда, якщо він створений у даному місті.

В притулку, крім безпечного місця перебування, з жінками працюють психологи, юристи допомагають із документами, наприклад, оформленням соціальних виплат, позовними заявами на розлучення, чи оформлення аліментів.

Послуги в притулках для постраждалих безкоштовні, гроші дають, знову ж таки, переважно міжнародні фонди і благодійні організації. Але з часом фінансування і мобільних бригад і притулків мають взяти на себе місцеві органи влади.

А що президент?

Як відомо, глава держави має право законодавчої ініціативи та право вето. Також він є гарантом забезпечення прав людини.

Виходячи з цього, так важливо поставити сьогоднішнім кандидатам у президенти низку запитань.

Питання до кандидатів:

1. Що кандидат у разі обрання президентом України робитиме для виконання статті 24, 101, 102, 106 Конституції (в цих статтях йдеться про рівність прав жінок і чоловіків) як гарант дотримання прав, зазначених у Конституції?
2. Чи включить кандидат питання протидії домашньому насильству у щорічне послання президента?
3. Чи ініціюватиме майбутній президент нові законопроекти щодо захисту прав жінок і дітей, зокрема, від домашнього насильства?
4. Чи є у кандидата готовність створити Національну раду жінок при президентові як дорадчо-консультативний орган?
5. Чи кандидати у президенти вважають домашнє насильство суспільно значимою проблемою і чому?

Із цими запитаннями Українська фундація громадського здоров'я звертається до штабів Володимира Зеленського і Петра Порошенка із надією, що на дебатах, якими б вони не були, обидва кандидати гідно пройдуть тест на чутливість до проблеми домашнього насильства.

Галина Скіпальська, спеціально для УП

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.