Можно ли принудить кандидатов в президенты к дебатам?
Із коштів платників податків вже виділено 5,7 мільйона гривень на проведення дебатів.
Проте відсутність консенсусу щодо часу і місця їхнього проведення створює ризик, що дебати можуть не відбутися взагалі. Кому з кандидатів це вигідно, вирішуйте самі.
Чинний закон України "Про вибори президента України" (стаття 62) передбачає лише процедуру проведення дебатів (день, час, умови трансляції), проте не зобов'язує кандидатів приходити.
Керівник Національної суспільної телерадіокомпанії України, Зураб Аласанія, вже готовий до того, що кандидати не прийдуть і має ідею транслювати протягом години щось на кшталт "маленького звірятка" і напис "кандидат не з'явився".
Щоб такого не відбулося, члени партії БПП, Ірина Геращенко та Марія Іонова, зареєстрували законопроект, який пропонує зобов'язати кандидатів на пост президента України, які пройшли у 2-гий тур виборів, взяти участь у теледебатах:
"У разі відмови одного з кандидатів на пост президента України, включеного до виборчого бюлетеня для повторного голосування, взяти участь в теледебатах або неможливості його участі у них, Центральна виборча комісія невідкладно приймає рішення про скасування реєстрації цього кандидата на пост президента України"
Принцип простий: "Не прийшов – не пройшов!"
Читайте також:
Батл між кандидатами. Всі деталі
У Зеленського про дебати з Порошенком: Може, краще Коломойський з Медведчуком?
Вибір за язиком, або Чи обов'язково дебатувати кандидатам у президенти?
Чи є шанси, що теледебати стануть обов'язковими?
Зараз триває останній пленарний тиждень перед 2-им туром виборів президента. Фактично, депутати мають 3 дні для прийняття законопроекту, якщо звичайно не вирішать скликати позачергове пленарне засідання (що навряд).
Більше того, перед тим, як потрапити до залу Верховної Ради для голосування, відповідне рішення повинен прийняти парламентський Комітет з питань правосуддя та правової політики.
З одного боку, зважаючи на те, що очолює комітет також член партії БПП, шанси на успіх були.
Проте аналіз порядку денного засідання Комітету, яке відбудеться 10 квітня, свідчить, що законопроект на розгляд попередньо не винесений.
Але, як показує практика, порядок денний може бути змінено вже під час самого засідання. Тому відповідь на це питання буде відома невдовзі.
Теледебати і примус: досвід закордоння
Хоча обов'язкові телевізійні дебати не є поширеною практикою у світі, це питання піднімається все частіше. Попри те, що теледебати зародились у США ще у 1960-му році, законодавчо обов'язок їх відвідувати досі не закріплений. Проте їх вважають неписаним правилом і не прийти на дебати означає виглядати полохливою "куркою".
На противагу США, в Росії було прийнято закон про обов'язковість теледебатів для усіх видів виборів. Але на вибори президента ці вимоги вирішили не поширювати. Чинний російський президент цим вдало користується і не приходить.
Великобританія також не має обов'язкових теледебатів. Можливо, тому у 2017 Тереза Мей не брала участі у теледебатах. Втім, зараз парламент Великобританії розглядає законодавче закріплення такої вимоги після того, як відповідну петицію підписали 135 000 англійців.
Африканські держави також намагалися запровадити обов'язкову участь у президентських дебатах. Приміром, Нігерія ледь не прийняла положення майже в такій самій редакції, як пропонується в Україні.
А от вже законодавчо обов'язковою є участь у теледебатах в Аргентині.
На що здатні дебати, і які можуть бути наслідки?
У цілому, американські дослідження вказують, що теледебати мають вирішальний вплив за двох умов:
- Якщо виборці недостатньо проінформовані про діяльність або бачення кандидатів на важливі для суспільства питання;
- Або якщо левова частка виборців ще не прийняла рішення,за кого голосувати.
На хід дебатів може вплинути будь-що – від стану здоров'я до виявленої професійної некомпетентності.
Згадаймо історичні дебати чинного на той час президента Ніксона проти молодого Кеннеді. Слабкий хворобливий вигляд першого (окрім нещодавньої хвороби, він відмовився від легкого візажу) та здоровий вигляд й активність другого кардинально змінили хід американських виборів на користь ще недосвідченого тоді Кеннеді.
Подібне трапилося і в результаті теледебатів Форда проти Картера, адже перший, як вважають, показав свою некомпетентність в окремих геополітичних питаннях, зокрема щодо відсутності радянського впливу у Східній Європі.
Читайте також:
Аласанія: Якщо кандидати не прийдуть на "Суспільне", їм знайдуть заміну
Шоу проти бізнесу. Як Зеленський і Порошенко готуються до другого туру
Одним з найбільш показових прикладів стали дебати Буша старшого проти Клінтона, завдяки яким молодий Клінтон переміг. Буш показав свою необізнаність та віддаленість від реальності пересічного американця.
Приводом стала відповідь на питання темношкірої глядачки – "Я маю друзів, які банкрутують через зростаючий державний борг… Я відчуваю наслідки на собі... Як ви можете нам допомогти, якщо особисто на Вас збільшення державного боргу не впливає?".
Буш розгубився і зробив фатальну помилку – він визнав, що на нього особисто це не впливає, але йому достатньо спостерігати за цим зі сторони. У свою чергу Клінтон скористався ситуацією і запевнив: "Я був керівником невеличкого штату… Я особисто знаю людей, це мої друзі, які збанкрутували, втратили роботу, дім… Я знаю таких людей, як ви, по усій Америці.".
Раджу подивитися на вираз обличчя Буша в цей момент. Його можна зрозуміти, адже ці дебати стали для нього фатальними.
І хоч дебати, як показує практика, грають на руку молодим політикам, в умовах українського сьогодення, гарантувати той самий результат неможливо.
Тетяна Хутор, спеціально для УП