Стоит посадить трех друзей...
Воскресенье, 31 марта 2019, 23:50
Отже, що ми маємо?
- Реальна демократія – це коли підсумки голосування є сюрпризом. Привітаймо себе: Україна таки не Росія, Україна – це Європа.
- У зрілих демократіях зазвичай на виборах є панівний дискурс: наприклад, міграція, або економіка, або екологія. У нас зіткнулися три різні дискурси. Ті, для кого головним явищем у житті країни є війна, обирали верховного головнокомандувача, усвідомлюючи його недоліки в інших сферах.
Ті, для кого головною потребою є заміна політичних еліт, обирали нове обличчя, усвідомлюючи його недоліки чи не усвідомлюючи. Ті, для кого головне явище – зубожіння, обирали головного борця із зубожінням. - Результати виборів ще не визначені. Поки що можна сказати лише одне – Тимошенко програла. На мій власний погляд, це добре. Коротко скажу: її економічної програми країна не витримає.
- Передбачити результати другого туру неможливо. Буде жорстка битва, буде ще багато цікавих подій та поворотів долі. Що поробиш, демократія.
- Дива не сталося – Гриценко не зміг не лише потрапити у трійку, але й обійти Бойка. На щастя, Тимошенко набрала так мало. Необачність прихильників Гриценка могла нас завести в халепу з другим туром Зеленський – Тимошенко.
Зараз важливо, що будуть робити штаби переможців та переможених. Про це детальніше. - Порошенку треба зрозуміти нарешті, що народ сильно невдоволений. Дуже сильно невдоволений, навіть ті, хто за нього голосував.
Армія, мова, віра – це добре, але цей ядерний консервативний електорат обмежений. Країна перехідна, соціум перехідний – не можна виграти на одній групі.
Як щодо розчарованих лібералів?
Як щодо розчарованих майданівців (у широкому розумінні)?
Цінності цих великих груп на нинішніх виборах пролетіли повз увагу політиків.
Є 21 день, щоб щось довести. Варто посадити трьох друзів, чи принаймні відсторонити. Варто подати невідкладні законопроекти. Варто почути ключові вимоги. Якщо ні, то вже нікому доводити нічого не буде можливості. - Зеленському треба утримати свій строкатий електорат, що складається із різних несумісних груп. Можна продовжувати мовчати, уникати зустрічей та інтерв'ю, щоб кожен продовжував плекати свій власний образ кандидата.
Можна зануритися в теплу ванну перемоги і розслабитися. На жаль, виборець Зеленського дозволяє йому мовчати. Час вже говорити, час показати команду. Певен, зараз біля дверей стоїть черга. - Тимошенко, думаю, буде оскаржувати підсумки, а паралельно намагатися домовитися із Зеленським. Тільки вона йому не дуже потрібна, якщо він дійсно хоче стати президентом.
Якщо для нього це була просто гра, в якій важливі овації, а не приз, тоді він міг би передати їй всю повноту влади через прем'єрство та парламентську республіку. Але, на мій погляд, він відчув смак перемоги, тож навіщо нею ділитися із тими, хто програв. - Гриценко має гарні шанси на парламентські вибори, якщо не зробить помилки. Помилка, яку він може зробити, полягає в тому, щоб закликати своїх прихильників голосувати за Зеленського. А вони розцінюють Зеленського як проросійського чи принаймні недостатньо патріотичного, тож заклик буде марним, а репутація підірвана.
- Бойко і Вілкул, скоріше за все, закличуть підтримати Зеленського.
Буде цікаво, як в голові у виборця поєднаються швидкі реформи та підтримка Бойка, боротьба з корупцією та підтримка Тимошенко. Втім, значна частина українських виборців проблеми тут не бачить. - Українська державність, українські інституції, українська економіка ще є досить крихкими. Хочеться вірити, що вони переживуть це свято демократії.
- Не забувайте: з півночі холодним поглядом дивиться ворог, якому не потрібні дві, чотири чи десять областей. Йому потрібен хаос на всій території. Хто кого, ще невідомо.
Тримаймося.
Валерій Пекар
Оригінальний текст взято з Facebook-сторінки Валерія Пекаря