Недопущение наблюдателей из РФ – "стена" для украинцев России

Верховна Рада ухвалила закон про недопущення спостерігачів з Російської Федерації на вибори в Україні.

Причому у формулюванні закону йдеться про громадян з Росії, а не від Росії.

Відомо, що втручання Росії в український виборчий процес з метою досягти прийнятних для себе результатів є невід'ємним елементом російської політики.

У 2004 році Росія на президентських виборах всіляко підтримувала Віктора Януковича. З цією метою Україну перед виборами відвідав президент РФ Володимир Путін.

В Росії проводились помпезні зібрання "українців Росії" у найпрестижніших місцях, таких як Будинок Спілок (Дом Союзов). Тоді була спроба тотальної фальсифікації виборів шляхом створення на території Росії понад 600 (!!!) нових виборчих дільниць.

Звичайно, були і є в Росії вихідці з України, які підтримували Януковича. Чого варта сумнозвісна Рада українських земляцтв, в якій першу скрипку грало "Землячество донбассовцев".

Але в Росії були і є українці, які виступали за чесні вибори в Україні.

У 2004-му українські громадські організації створили Комітет "За чесні, справедливі вибори в Україні". Тоді ще була можливість влаштовувати пікети, мітинги на підтримку справедливих виборів, проти втручання Росії у виборчий процес.

Комітет організовував групи спостерігачів за виборами в Україні, які входили до спостережних Місій Світового Конгресу Українців (СКУ).

Відтоді посилився тиск російської влади на демократичні українські організації Росії.

Спочатку були спроби влади підпорядкувати українські організації. На посаду керівника був відряджений член Ради Федерації Василь Дума, який відразу ж почав виступати з підтримкою ініціатив "Єдиної Росії". Громадська робота Думи закінчилась винесенням йому подяки від Ради загальноросійського Об'єднання українців Росії (ОУР) і звільненням від обов'язків голови Ради.

Відповідь не забарилася, почалася перевірка Мін'юстом діяльності Об'єднання, яка трансформувалася у позов до Верховного Суду про його ліквідацію. У 2012 році Верховним Судом федеральні українські громадські організації були ліквідовані.

Продовжували діяти регіональні українські організації і сам Комітет "За чесні, справедливі вибори в Україні".

Їхня робота вирізнялась ефективністю у порівнянні з представниками західних країн, оскільки спостерігачі з Росії були вихідцями з України, мали тісні зв'язки з Україною і разом з громадянами України були представниками однієї спільноти з однаковим менталітетом – менталітетом "пострадянського суспільства".

Тобто вони не були "весільними генералами" з перекладачами, а бачили порушення, контролювали процес, по можливості не допускали спотворення волевиявлення громадян.

Ініціатива української влади повністю заблокувати допуск спостерігачів з Росії була не зовсім очікуваною.

На перший погляд ініціатива зрозуміла – країна-агресор не повинна бути присутня в українському виборчому процесі. Це якщо обмежитись двома кольорами: білим і чорним.

Насправді ситуація має більш широкий спектр, як і російсько-українські відносини в широкому сприйнятті.

Повернемося до того факту, що спостерігачі з Росії працювали у складі Місії Світового Конгресу Українців, себто спостерігачі були з Росії від СКУ, а не від Росії.

Щойно ухвалений закон забороняє їм брати участь у спостереженні. Таким чином представників демократичних організацій закон ставить на один щабель з представниками російської влади.

Як тоді розуміти слова президента України Петра Порошенка на ХІ з'їзді СКУ у листопаді 2018 року про необхідність допомоги українцям Росії?

У своєму виступі він наголосив на особливому підході до проблем українців Росії, зважаючи на умови, в яких знаходяться українські громадські організації.

Звісно, наявність офіційних спостерігачів з Росії з відмінною від російського офіціозу думкою щодо виборчого процесу в Україні, м'яко кажучи, не подобається російській владі.

Але, як кажуть, то таке, інакше не може бути. Російській владі не треба вдаватися до якихось заходів для блокування альтернативної ініціативи – це робить сама українська влада.

Не треба забувати про іміджеві втрати для України. Ставлення до закону з боку міжнародних організацій, інших країн неоднозначне. Не дивно, що ОБСЄ негативно поставилась до подібного закону.

На питання, яку таку велику шкоду завдадуть Україні спостерігачі, які будуть весь час на виду, навряд чи знайдеться змістовна відповідь.

Те, що Росія направить спостерігачів, які литимуть бруд – тут заборона нічого не змінює. Чи пустять, чи не пустять – бруд литимуть однаково.

Надійшла звістка, що Росія все ж пошле спостерігачів у складі місії ОБСЄ. Можна не сумніватися, що у найбільш належний момент з кущів з телекамерою вилізе Скабєєва, а далі вже випробувано.

Закон має явно більше показушний, емоційний характер, як і, наприклад, побудова стіни на кордоні. Наразі виходить стіна для українців Росії.

Українці Росії можуть висловити хіба що свій жаль з приводу неможливості взяти участь у виборчому процесі. І в той же час вони сподіваються, що вибори відповідатимуть критеріям чесного, справедливого волевиявлення громадян України.

Валерій Семененко, спеціально для УП