Несостоявшиеся катастрофы-2018: рейтинг ложных прогнозов-2017

Наприкінці 2017 року нинішній, 2018, рік виглядав загрозливо. Особливо для закордонних експертів. Через те українські медіа переповнилися неправдивими прогнозами. Віщування, які не справдилися, контактували з вітчизняною аудиторією удвічі частіше за правдиві.

Це шалене падіння якості: минулого року неправдивих передбачень було лише 26%. Проте винуваті в цьому, передусім, не українські аналітики, а закордонні: саме їхнім помилковим уявленням про майбутнє рік тому найбільше довіряли наші ЗМІ.

Мало хто з читачів пам'ятає про передбачення, які виголошувалися рік тому. Щоб виправити цю ситуацію, вже другий рік Центр контент-аналізу продовжує соціальний проект контролю якості прогнозів в українських медіа.

І ми підбиваємо підсумки 2018 року для того, щоб підказати українським експертам та ЗМІ, в чому вони торік помилялися, і як цих помилок не повторити знову.

Ми знайшли 334 медіа-повідомлення у вибірці ТОП-100 українських інтернет-медіа, в ефірах центральних телеканалів, радіо та у пресі.

Детальний аналіз за кожним пунктом ви можете прочитати у нашій презентації. А тут – його короткі підсумки.

Отож, що нафантазували торік аналітики?

• Зростання кількості та масштабів масових простестів в Україні.

• Зростання суперечностей в Європі аж до остаточного розвалу ЄС.

• Ядерні удари між США та КНДР.

• Зупинка Facebook через навалу фейків.

• "Посадка" Міхеїла Саакашвілі до української в'язниці.

Іще немало помилок було у таких сферах:

• Рівень зростання економіки (НБУ мав найточніші прогнози)

• Залучення миротворців на Донбас (були оптимісти, які вважали, що Курт Волкер "продавить" це рішення)

• Курс гривні (виявився в межах бюджетного)

• Ціна біткоїна (дехто обіцяв, що вартість "крипти" складе до $1млн)

Ключові висновки такі:

• Найбільша увага медіа була до міжнародних тем, у яких майже всі прогнози виявилися помилковими. Особливо відзначився "Bloomberg", похмурі віщування якого підхопила величезна кількість медіа.

• Прогнози уряду та Нацбанку виявилися несподівано близькими до правди, на цьому тлі негарно виглядає лише бравада Степана Кубіва, який наприкінці 2017 припускав 6-8% зростання ВВП.

• У більшості тем прогнози різних експертів були одностайними.

• Майже всі помилкові прогнози були негативними, і в результаті 2018 рік виявився набагато спокійнішим, аніж ми могли очікувати наприкінці року минулого.

Чому аналітики помиляються?

Минулого разу, коли аналізувалися прогнози 2016 року, природа помилок була цілком зрозумілою: перемога Дональда Трампа, несподіваний Brexit, урядова криза в Україні.

Але у 2017 році всі уже навчилися жити в умовах нестабільності. І нібито не мали би впадати в такий песимізм.

Скоріш за все, в інформаційному просторі було багато як позитивних, так і негативних прогнозів. Але українські медіа обрали якнайпохмуріші – напевно, сподівалися, що такі віщування будуть поширюватися краще.

Що робити, щоб через рік ми не написали про ваше медіа, як про найбільшого поширювача помилок?

• Перш за все, не повторювати за іншими виданнями перекладені західні прогнози. А самостійно читати англомовні медіа і обирати найбільш вірогідні та оригінальні передбачення.

• По-друге, намагатися робити хоч якийсь аналіз. Порівнювати прогнози кількох експертів на одну тему, добиватися аргументації замість необґрунтованого пророкування.

• По-третє, звертати увагу на ознаки критичного мислення у своїх експертів. Якщо аналітик, даючи прогноз, припускає його неоднозначність і описує ситуацію, в якій результат буде протилежним, він більше вартий довіри, аніж впевнений у своїх словах коментатор. "Чорних лебедів" ніхто не скасовував.

І наостанок. Дехто може спитати, навіщо стежити за якістю прогнозів, якщо за рік ніхто все одно про них не згадає? А справа не в прогнозах. Річ у відповідальності – політиків, медіа та експертів, у їхній повазі до аудиторії.

Артем Захарченко, Олексій Півторак, Альона Воронова: Центр контент-аналізу, спеціально для УП