Дешевле и ближе: как законопроект 9311 предлагает улучшить доступность нотариальных услуг?

1822 просмотра
Суббота, 24 ноября 2018, 11:00
Алексей Шевченко
начальник Главного территориального управления юстиции в Киевской области

Переважній більшості громадян час від часу доводиться звертатися до нотаріуса за широким спектром послуг – від засвідчення копій документів, оформлення спадщини і заповіту до укладення шлюбного договору чи купівлі-продажу майна.

Нині на території України діє 717 державних нотаріальних контор та працює 5578 приватних нотаріусів.

Попри це актуальною залишається проблема кадрового дефіциту в держнотконторах у віддалених регіонах держави.

Адже якщо, скажімо, у великих містах вивіску "Нотаріус" можна зустріти ледь не на кожному кроці, то жителі багатьох населених пунктів іноді змушені долати сотні кілометрів для отримання нотаріальних послуг.

Певна річ, високий попит породжує належну пропозицію, але це не аргумент, коли йдеться про рівність доступу громадян до гарантованих державою сервісів.

Сьогодні в 122 районах країни взагалі відсутні державні нотаріуси, вакансії в держнотконторах не заповнюються роками.

Така ситуація негативно впливає на спроможність громадян отримувати нотаріальні послуги, що підтверджує проведене Мін’юстом соціальне опитування, у якому взяли участь понад 35 тисяч мешканців сільської місцевості в усіх регіонах України, окрім тимчасово окупованих територій.

Зокрема, 43% респондентів поскаржилися на віддаленість нотаріальних контор та нотаріусів від свого місця проживання.

Щоб вирішити проблему, Міністерство юстиції в межах нового антирейдерського законопроекту №9311 пропонує працівникам (консультантам) держнотконтор, співробітникам відділів нотаріату територіальних управлінь юстиції та представникам органів місцевого самоврядування, які здійснюють нотаріальні дії, видавати свідоцтво на право займатися нотаріальною діяльністю за спрощеною процедурою.

Натомість це право передбачає обов’язок нотаріуса відпрацювати 3 роки в державній нотаріальній конторі за направленням Мін’юсту.

Слід зауважити, що вказані фахівці за родом діяльності є добре обізнаними в тонкощах нотаріальної справи, а тому питання їхньої кваліфікації не є предметом дискусії.

Водночас спрощена процедура отримання нотаріального свідоцтва навіть з урахуванням строку направлення дозволить набувати нову професію швидше, ніж за стандартних умов, що є гарним стимулом.

Нарешті, ціна такої преференції – 3 роки обов’язкової роботи в певній держнотконторі – надасть Мін’юсту важелі для ліквідації кадрового дефіциту нотаріусів у тих місцях, де є відповідна потреба.

Окремо варто наголосити, що йдеться не про якийсь особливий статус чи "квазінотаріусів". За спрощеною процедурою видаватимуться типові свідоцтва, а особи, котрі їх отримають, матимуть ті ж права і повноваження, що й інші нотаріуси.

Іншою суттєвою проблемою, яка ускладнює доступ громадян до нотаріальних послуг, є їхня вартість. Так, згідно з даними наведеного вище опитування, для понад 57% сільських мешканців в Україні розцінки нотаріусів є зависокими.

Звичайно, якісні юридичні послуги кваліфікованого фахівця, яким має бути нотаріус, не можуть надаватися за безцінь, однак у багатьох випадках плата за такі послуги є надмірною для пересічного громадянина, а понад те – для соціально незахищених верств населення.

Тому законопроект 9311 передбачає відразу кілька змін у цьому контексті.

Передусім, пропонується скасування норми про сплату не менше 1% від суми договору на користь приватних нотаріусів. По суті, ця норма безпідставно встановлює псевдоподаток для бізнесу і громадян, а тому більш обгрунтовано визначати вартість послуги виключно за домовленістю сторін.

Крім того, передбачається встановлення максимальної вартості нотаріальної дії в державних нотаріальних конторах на рівні 10 тисяч неоподатковуваних мінімумів, адже відсутність верхньої межі плати за нотаріальну дію є джерелом випадків, коли вартість послуги виходить за рамки існуючих цінових реалій.

Нарешті, для незахищених верств населення, зокрема осіб з інвалідністю, учасників АТО, внутрішньо переміщених осіб та дітей-сиріт, пропонується запровадження соціальних пільг у розмірі 50% державного мита за нотаріальні дії, що значно здешевить послуги нотаріусів для відповідних категорій осіб.

Відтак, уряд пропонує ефективні інституційні рішення для того, щоб кожен український громадянин, незалежно від того, де він мешкає і який дохід отримує, мав змогу безперешкодно оформити купівлю будинку, довіреність на авто чи просто засвідчити копії документів.

При цьому вирішення проблем з нотаріальними послугами – лише частина комплексу заходів, передбачених законопроектом #РейдерствоСтоп, який націлений також на підвищення якості роботи державних реєстраторів, захист права власності на частку в статутному капіталі юридичної особи, а також на додаткову протекцію прав на нерухоме майно.

Всі ці зміни загалом покликані сприяти захисту бізнесу та громадян від незаконних посягань, що є основою інвестиційної привабливості країни та додаткових можливостей для населення.

Олексій Шевченко, спеціально для УП

Реклама:
Уважаемые читатели, просим соблюдать Правила комментирования
Реклама:
Информационная изоляция Донбасса или Еще один "грех" Facebook
Почему невозможно таргетировать рекламу в соцсетях по всей Украине (укр.).
̶Н̶е̶ для прессы. Почему Раде следует восстановить прозрачность
Как Банковая планирует дальше блокировать назначение Клименко руководителем САП
Руководство страны может попытаться использовать ручную комиссию сейчас, затянув назначение Клименко на несколько месяцев и переиграть уже даже утвержденные результаты (укр.).
Кредиты и ипотека во время войны
Как государство поддерживает тех, у кого есть кредиты в банках и что делать, чтобы не допустить массового банкротства после войны? (укр.)
Зеленое восстановление транспорта: удобно для людей
Какие принципы следует учесть при восстановлении городов, чтобы улучшить систему общественного транспорта? (укр.)
Запустите малую приватизацию в условиях войны. Что для этого нужно?
Зачем возобновлять процесс приватизации во время войны? (укр.)
Оккупанты воруют украинское зерно: поименный список мародеров
Кто помогает вывозить и какие компании покупают у россиян украденное украинское зерно? (укр.)