Декларации служителей Фемиды: что интересного нашло НАПК?

У попередніх матеріалах експерти організації StateWatch проаналізували електронні декларації митників-податківців та прокурорів.

Цього разу наш вибір зупинився на двох десятках суддів, що не змогли внести свої дані до реєстру е-декларацій без помилок, які згодом ідентифікували співробітники НАЗК.

Суддя з Дніпропетровщини Людмила Кондус не внесла всіх співвласників квартири в Томаківці, "об’єднала" два земельних наділи в один, незначно сплутала загальну площу квартири в Харкові.

Окрім цього, Кондус вказала дохід чоловіка розміром майже 160 тисяч грн, але він працює за кордоном, і перевірити цю інформацію не є можливим.

Також варто зауважити, що суддя задекларовала 3,6 млн російських рублів на банківських рахунках чоловіка в "Сбербанку Росії", проте не вказала місцеперебування цієї юрособи. У 2016 році – аналогічні невідповідності.

Суддя Київського апеляційного госпсуду Сергій Станік у заповненні декларації за 2015 рік не допустив жодної помилки, проте внаслідок перевірки декларації за 2016 рік встановлено недостовірність на суму 12 662 грн.

Цікавий факт: мати Сергія Станіка – суддя Сюзанна Станік – фігурувала в скандалі щодо наявності в неї великої кількості нерухомості.

Питання також викликало те, що Сергій Станік за останні 4 роки відвідав Німеччину 47 разів. За результатами аналізу судді Сергія Станіка, Громадська рада доброчесності затвердила висновок про невідповідність кандидата критеріям доброчесності та професійної етики.

Наступною під час аналізу стала заступниця голови Київського апеляційного адмінсуду Ірина Саприкіна, яка в заповненні декларації за 2015 рік не відобразила інформацію про право користування квартирою і сплутала розмір доходів чоловіка на декілька тисяч гривень.

У декларації за 2016 рік – аналогічні помилки. ГРД також затвердила висновок про невідповідність кандидата критеріям доброчесності та професійної етики.

Стосовно судді Апеляційного суду Хмельницької області Михайла Пастощука затверджено рішення про виявлення ознак правопорушення, пов’язаного з корупцією. До речі, Михайла Пастощука звільнили з займаної посади у відставку 7 грудня 2017 року за рішенням Вищої ради правосуддя.

Голова суду, суддя Окружного адмінсуду міста Києва Павло Вовк у декларації за 2015 рік зазначив дітей, хоча вони проживають з матір'ю. Суб'єкт також не вказав відомості про адресу нерухомості. До речі, у заповненні декларації за 2016 рік Вовк припустився ідентичних помилок.

Нагадаємо, що саме суддю Вовка зафіксували під час непублічних зустрічей з надвпливовим нардепом Олександром Грановським. Окрім цього, співробітники НАБУ, прийшовши до цього служителя Феміди на обшук в квартиру і будинок, зустріли Павла Вовка в незадекларованому будинку.

Суддя Миронівського райсуду Київської області Андрій Поліщук у декларації за 2016 рік не відобразив відомості щодо отриманого у вигляді кредиту доходу на суму 78 780 грн.

Суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Галина Мостова в заповненні е-декларації за 2015 рік недостовірно відобразила дату набуття земельної ділянки на підставі договору дарування, а також не вказала всіх співвласників житлового будинку площею майже 230 кв.м.

Колега Галини Мостової – також суддя Вищого спеціалізованого суду Євген Літвінов – у заповненні е-декларації за 2015 рік "забув" інформацію про дату народження дружини.

Окрім цього, Літвінов зазначив місце роботи та займану посаду як "не працюю" та "пенсіонер". Хоча станом на 1 вересня 2016 року він був суб'єктом декларування, працюючи суддею.

Не відобразив Літвінов інформацію і про нерухомость у Києві та Вишгороді, а також "забув" про квартиру в Краматорську. Задекларовані недостовірні відомості відрізняються від достовірних на 927 тисяч грн, також зазначено недостовірну інформацію щодо дати набуття Volkswagen Touareg.

Цікаво, що Євген Літвінов вказав відомості про спадщину дружини в розмірі 2,4 млн грн, а також дохід від відчуження нерухомого майна в Росії на суму 1,5 млн грн, хоча відомостями з державного реєстру вказані доходи не підтверджуються, а сам суддя ніяких пояснень та підтвердних документів не надав. Загалом недостовірність даних перевищує 250 прожиткових мінімумів.       

Суддя Вищого госпсуду України Ігор Плюшко також не зазначив усіх співвласників квартири в Києві, а також не відобразив інформацію про нерухомість, що перебуває в користуванні дочки і не повідомив про земельну ділянку дружини в Києві.

Цікаво, що в НАЗК відсутні відомості, які підтверджують достовірність задекларованих активів на суму майже 49 тисяч доларів, бо надані Плюшком довідки з банку не можуть бути використані.

За інформацією "Чесносуд", дружина Ігора Плюшка в 2014 році купила земельну ділянку площею 572 кв.м. за 910 гривень і автівку Toyota Avalon, за яку продавець отримав лише 30 тисяч грн.

Суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Таміла Писана під час подання декларації сплутала площу земельної ділянки, не зазначила номери автівки Honda CR-V та автомобілей Mitsubishi Pajero і Mercedes-Benz Vito, що належать чоловікові.

Окрім цього, вона не вказала відомості про дохід у негрошовій формі, а саме подарунок вартістю 104 897 грн, отриманий від чоловіка. Суддя Писана зазначила відомості про отриманий чоловіком кредит, проте не вказала розмір та валюту, аргументуючи це тим, що "член сім'ї не надав інформацію". Хоча чоловіку надали кредит розміром 300 тисяч доларів.

Суддя Приморського райсуду Одеси Олег Крикливий у заповненні декларації за 2015 рік не зазначив відомості про право користування будинком в Одесі, "забув" про земельну ділянку, а також третину квартири в Одесі. Окрім цього, Крикливий не зазначив інших співвласників квартири і не згадав про земельну ділянку площею 2 501 кв.м.

Суддя Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ Лідія Мазур у заповненні декларації за 2015 рік не відобразила відомості про автомобіль, зареєстрований на чоловіка, не згадала про корпоративні права чоловіка у вигляді 40% статутного капіталу ТОВ "Сент Крістофер" та 100% прав ТОВ "Рамзес МЮС". За результатами перевірки встановлено невідповідність на суму 35 тисяч грн.

Суддя Апеляційного суду Одеської області Олександр Таварткіладзе неналежно відобразив відомості щодо площі квартири. Загалом за результатами перевірки встановлено недостовірність відомостей на суму 51 тисяча грн.

Суддя Апеляційного суду Полтавської області Василь Маліченко у 2015 році неправильно визначив коло членів своєї сім’ї, неточно відобразив інформацію про нерухомість. Василь Маліченко не вказав ідентифікаційні номери автівок Chevrolet Aveo, Toyota Corolla та мотоцикла марки "Мінськ". За результатами перевірки встановлено недостовірність відомостей, які відрізняються від достовірних на суму 202 тисячі грн.

Суддя Харківського апеляційного адмінсуду Ольга Мінаєва в е-декларації за 2016 рік неналежним чином відобразила відомості про право користування квартирою в Харкові, будинком у Бугаївці, земельною ділянкою в Бугаївці, а також гаражем. Окрім цього, вона неправильно відобразила інформацію щодо права користування легковим авто Audi Q5, що належить чоловікові.

Голова Одеського окружного адмінсуду Олег Глуханчук не вказав інформацію щодо права користування майном, яке зазначене як зареєстроване місце проживання, а також не відобразив відомості про причіп UMS BOAT, що належав суб'єкту на праві власності.

Суддя окружного адмінсуду Києва Олексій Огурцов не відобразив право користування гуртожитком, помилився в розділі про цінні папери, а також забув про розмір доходу у вигляді зарплати.

Зауважимо, що 28 лютого 2018 року було відкрито дисциплінарну справу щодо згаданого судді. Скарга надійшла внаслідок неналежної поведінки судді під час розгляду справи.

Суддя Московського райсуду Харкова Олександр Майстренко недостовірно вказав загальну площу нерухомості – квартири в Харкові, будинку в селі Циркуни, земельної ділянки.

Окрім цього, він неналежно відобразив інформацію про ідентифікаційний номер автомобілів Volkswagen Pointer та УАЗ 452. У розділі про доходи Майстренко забув зазначити суму позики, яку отримала його дружина на суму 175 тисяч грн.

Суддя Солом'янського райсуду міста Києва Тарас Оксюта в заповненні е-декларації за 2015 рік не відобразив відомості про правочин щодо набуття права власності на автомобіль Toyota Camry. За результатами перевірки декларації за 2016 рік порушень не знайдено.

* * *

Як бачимо, за наявності бажання співробітники НАЗК можуть ідентифікувати навіть найменші порушення. І це при тому, що в них є доступ лише до двох третин потрібних реєстрів і державних баз даних.

А тепер уявімо, скільки топ-посадовців можуть бути повноцінно перевіреними, якщо члени НАЗК "скинуть із себе кайдани", що надягнуті "смотрящими" від Адміністрації президента.

Олександр Лємєнов, спеціально для УП