Кто блокирует децентрализацию?

Децентралізація сьогодні – це 705 об’єднаних територіальних громад (ОТГ) та 6,8 млн. людей, які там проживають. ОТГ сьогодні – це можливість створити комфортне для життя середовище. Громади показують швидкі темпи росту, розвивають інфраструктуру, ремонтують дороги, школи, дитячі садки, будуть центри надання  адміністративних послуг. Для України спроможні громади – це шанс на економічний розвиток, можливість зупинити міграцію, побудувати нову країну.

Впродовж чотирьох років впровадження реформи місцевого самоврядування Україна показувала дуже високі темпи. Проте, на жаль, наразі децентралізація починає зустрічати потужний опір в регіонах, який загрожує зупинкою реформи в цілому. І опір цей починають чинити обласні державні адміністрації.

Перші дзвіночки прозвучали із Закарпаття, коли голова ОДА просто відмовився вносити на розгляд обласної ради перспективний план формування спроможних громад. Згодом долучилася Київська ОДА, де заблоковано створення 16 спроможних ОТГ. Зараз негативні тенденції розпочалися у Сумській, Одеській, Полтавській, Харківській та Черкаській областях.

"Тому що я не хочу!", – відповів один з керівників обласної державної адміністрації на питання голови громади, чому ОДА не дає позитивний висновок. Більш яскравого прикладу ставлення деяких керівників ОДА до урядової та президентської реформи важко знайти. Таким чином майже 350 тисяч людей стали заручниками позиції ОДА, які заблокували створення ОТГ.

Загалом, ОДА в процесі створення ОТГ долучаються на двох етапах: надають висновок щодо відповідності проектів рішень про об’єднання Конституції та законам України, а також направляють остаточні рішення громад про об’єднання до ЦВК щодо призначення перших виборів в ОТГ.

Наразі шість облдержадміністрацій не надають висновків про відповідність проектів рішень громад Конституції та законам України, чим заблокували створення 28 ОТГ.

Сумська ОДА заблокувала створення Білопільської міської та Садівської сільської ОТГ. Одеська ОДА – Захарівської селищної, Великоплосківської сільської та Великобуялицької сільської ОТГ. Чернігівська область – Крутівської сільської, Киселівської сільської та Киїнської сільської ОТГ. Київська ОДА не надала висновок 12 ОТГ: Кагарлицькій міській, Миронівській міській, Глевахівській селищній, Терезинській селищній, Шкарівській сільській, Ташанській сільській, Калинівській селищній, Баришівській селищній, Зазимській сільській, Макарівській селищній, Бородянській селищній, Острівській сільській. Черкаська ОДА – Бужанської сільської ОТГ. Закарпатська ОДА заблокувала 6 ОТГ: Нижньоселищенську, Холмківську, Залужанську, Горондівську, Великоберезнянську, Виноградівську.

Чотири облдержадміністрації не звернулися до ЦВК щодо призначення виборів у громадах, чим заблокували створення семи ОТГ. Рівненська ОДА не подає документи до ЦВК щодо Корнинської сільської ОТГ. Полтавська ОДА – щодо Новоселівської сільської ОТГ. Львівська ОДА – щодо Лопатинської селищної ОТГ. Київська ОДА щодо Богуславської міської, Циблівської сільської, Боярської міської, Березівської сільської ОТГ. Звертаю увагу, що у держадміністрацій немає підстав не подавати документи до Центральної виборчої комісії, оскільки раніше ОДА самі визнали рішення громад про об’єднання законними.

Якщо спитати, чому ОДА не надають висновків громадам, то аргументи облдержадміністрацій у всіх випадках суперечать закону. Найчастіше звучить така теза: об’єднана громада не є фінансово спроможною. Особливо зловживає цим аргументом Київська та Закарпатська ОДА. Проте, відповідно до закону, визначати спроможність ОТГ – повноваження виключно Кабінету Міністрів. ОДА повинні лише визначити, чи відповідають рішення громад Конституції та законам України, а також звернутися до ЦВК щодо призначення перших виборів.

До речі, експертні розрахунки показують, що всі ОТГ, які очікують на висновок ОДА, забезпечені фінансовим ресурсом для виконання своїх видаткових повноважень.

Проте, суб’єктивною оцінкою "неспроможності" саботаж ОДА не обмежується.  Яскравий приклад – відповідь Сумської ОДА на звернення Садівської ОТГ щодо надання висновку. У листі ОДА про "відмову" йдеться, що пакет документів подала Садівська сільський голова, а повинні були звернутися всі учасники об’єднання.

У той же час, Сумська ОДА надала позитивний висновок іншій ОТГ, документи від якої подала також тільки центральна громада. Таким чином рішення Сумської ОДА суперечать один одному, що свідчить про відверте блокування ОТГ. Але, навіть відповідно до Закону не визначається суб’єкт подання документів на отримання висновку.

Одеська ОДА, в свою чергу, не надає висновок на підставі технічного виправлення проектів рішень, постійно запитує додаткові, не передбачені законом документи. І навіть після надання всіх запитуваних ОДА документів, внесення всіх уточнень, громади висновку не отримали.

Така позиція обласних державних адміністрацій не тільки шкодить реформі та завдає шкоди владі, а й підриває віру людей у справедливість як таку. І варто зазначити, що 350 тис. активних людей, які пройшли десятки обговорень та всі етапи прийняття рішень, взяли на себе відповідальність і були обмежені у своїх правах органами державної влади, будуть згадувати цей "досвід", тримаючи в руках передвиборчий бюлетень.

Але все ще можна виправити. Наприклад, кінцевий термін для подання документів до ЦВК щодо призначення перших виборів – 15 серпня 2018 року. Часу не так багато, але його достатньо, щоб завершити всі процедури. Потрібно також розблокувати і створення нових ОТГ. На четвертому році реформи Україна не може собі дозволити зійти з цього шляху та отримати чергову "недореформу", перекресливши усіх попередні досягнення.

Іван Лукеря, експерт Реанімаційного Пакету Реформ, для УП