Для чего нужен Конституционный акт?

1508 просмотров
Вторник, 17 июля 2018, 16:00
Роман БессмертныйРоман Безсмертний
политический деятель

Тема нової Конституції буде ключовою на наступних президентських перегонах. Уже пролунали перші заяви про необхідність зміни Основного закону.

Однак зверніть увагу: все це – розмови про майбутні повноваження тієї чи іншої посадової особи. І ні слова про те, що в центрі глибокої розмови про нову Конституцію мають бути потреби Людини.

Інституційна криза

2019 року Україна обирає іншого президента, далі – інший парламент. Це вихідний пункт для ґрунтовної дискусії про нову Конституцію.

Нинішня ситуація – це гостра інституційна криза. Держава перебуває на грані законодавчого розпаду.

Це складна і небезпечна проблема. Я глибоко переконаний, що легкі і прості відповіді на актуальне і складне питання відродження української Конституції, які сьогодні лунають з вуст окремих політиків, є всього лише популізмом і безвідповідальністю.

І я вважав за необхідне звернути увагу на це саме 16 липня – у 28-му річницю проголошення Декларації про державний суверенітет України. У Софії Київській перед журналістами з різних регіонів України, політичними експертами і представниками дипломатичного корпусу я мав публічний виступ про зміст і шлях майбутнього конституційного процесу.

Що ми маємо сьогодні? Політичне і правове невігластво політиків призвело до того, що сьогодні Конституція України перебуває в напівмертвому стані.

Постійне розширення і звуження владних повноважень відкинуло на другий план основне завдання Конституції. Вона має відповідати потребам суспільства, а не чергового президента України.

Так, українське суспільство давно вже переросло і державу, і Конституцію. Після 2014 року суспільство зробило великий крок вперед, а держава зупинилася у своєму розвитку.

Держава і людина існують відокремлено, не відчувають потреби один в одному. Саме тому ми повинні подолати розрив між ними, організувати владу під потреби людини.

Натомість сьогодні маємо вдосталь лише тих, хто прагне отримати владу. І зовсім мало тих, хто здатен її організувати в інтересах людей.

Постійні конфлікти між новими і старими органами влади виходять за межі здорового глузду.

В інтересах людини не працюють як передбачені Конституцією органи, такі як Національний банк України, Антимонопольний комітет, Фонд державного майна тощо, так і непередбачені – НАБУ, САП, ДБР, на які великі надії покладає і українське суспільство, і наші міжнародні партнери.

Роздвоєність виконавчої влади лише збільшує присутність держави там, де її взагалі не повинно бути. І всі розуміють, що водночас її не вистачає там, де вона необхідна. Доповнює цей діагноз занепаду і кризи також проблема центру і регіонів, які не чують і не розуміють один одного.

Конституційний акт і перезаснування держави

Латати конституційні дірки – справа марна. Уявіть собі: у вашому будинку рухнули стіни, а ви намагаєтеся поставити новий дах. Ми маємо звести нову будівлю.

І починати треба з Основного закону – іншого суспільного договору, де центральною фігурою буде Людина. Він має стати фундаментом держави, яка потребує перезаснування.

Усе це доведеться робити за об’єктивно надзвичайно складних умов. Рухатися вперед в умовах внутрішніх і зовнішніх викликів. Рухатися вперед в умовах війни.

Адміністративна рівновага, закладена в 1996 році, нині зруйнована. За цей час Конституцію розтягнули в такий шпагат, що перш ніж відповісти на питання змісту, маємо з’ясувати питання шляху до нього.

Сьогодні всі наявні пропозиції щодо можливих змін суперечать самій Конституції, є нелегітимними і юридично нікчемними.

Отже, перш за все, ми маємо чітко розуміти механізм ухвалення нового Основного Закону. Розробка нової Конституції потребує спільних зусиль у трикутнику: президент – парламент – громадськість.

Завдання парламенту і президента – створити і дотримуватися правової рамки процесу. Завдання громадянського суспільства – сформувати замовлення політикам на іншу Конституцію, вкинути в дискусію свіжі ідеї, підтягнути саму державу до значно вищого рівня розвитку, на якому перебуває суспільство.

За таких умов нас неминуче очікує перехідний період (до 3-х років). Новий парламент має ухвалити Конституційний акт, що буде відповіддю на питання, яким шляхом ми йдемо до нової Конституції.

Конституційний акт покладатиме зобов’язання на президента організувати і провести конституційний процес. Бо тільки глава держави як гарант дотримання Конституції може стати архітектором такого важливого будівництва.

А обов’язок парламенту полягатиме в ухваленні нової Конституції у визначені терміни.

Я готовий взяти на себе цю відповідальність. Разом з однодумцями ми створюємо робочу групу, яку очолить відомий юрист Володимир Шаповал. До кінця 2018 року проект Конституційного акту буде винесений на загальне обговорення в рамках передвиборчої кампанії.

Роман Безсмертний, спеціально для УП

Реклама:
Уважаемые читатели, просим соблюдать Правила комментирования
Реклама:
Информационная изоляция Донбасса или Еще один "грех" Facebook
Почему невозможно таргетировать рекламу в соцсетях по всей Украине (укр.).
̶Н̶е̶ для прессы. Почему Раде следует восстановить прозрачность
Как Банковая планирует дальше блокировать назначение Клименко руководителем САП
Руководство страны может попытаться использовать ручную комиссию сейчас, затянув назначение Клименко на несколько месяцев и переиграть уже даже утвержденные результаты (укр.).
Кредиты и ипотека во время войны
Как государство поддерживает тех, у кого есть кредиты в банках и что делать, чтобы не допустить массового банкротства после войны? (укр.)
Зеленое восстановление транспорта: удобно для людей
Какие принципы следует учесть при восстановлении городов, чтобы улучшить систему общественного транспорта? (укр.)
Запустите малую приватизацию в условиях войны. Что для этого нужно?
Зачем возобновлять процесс приватизации во время войны? (укр.)
Оккупанты воруют украинское зерно: поименный список мародеров
Кто помогает вывозить и какие компании покупают у россиян украденное украинское зерно? (укр.)