Без национального достоинства не будет уважения: выводы из скандала вокруг "Слава Украине!"

Хоча надворі панує футбольна гарячка, давайте холоднокровно підсумуємо скандал на Чемпіонаті світу довкола ролика хорвата Домагоя Віди, де пролунав клич "Слава Україні!", і проаналізуємо, що ми отримали в сухому залишку.

Присвята хорватами футбольної перемоги своїм прихильникам в Україні здійняла хвилю обурення в Росії через "зраду слов'янського світу", "чіткий прояв націоналізму" й " образливе" "політичне, націоналістичне і расистське гасло". Та, мабуть, не на жарт розгнівила керівництво в Кремлі, адже хорватське "Слава Україні!" зіпсувало "футбольне свято", де місця для України не могло бути в принципі.

Внаслідок жорсткого тиску російського уряду, ФІФА застосувало під абсолютно вигаданим приводом "політизації" санкції до хорватів Огнєна Вукоєвича (штраф), та Домагоя Віди (попередження).

У свою чергу, Хорватська федерація футболу виключила Вукоєвича зі складу делегації на ЧС та в офіційній заяві вибачилася від імені футбольної делегації та Віди й Вукоєвича за "спірний ролик" перед "російською громадськістю".

Більше того, у своєму інтерв'ю Віда особисто вибачився за "помилку" перед "російськими людьми", а офіційне вибачення Вукоєвича за те, як його неправильно зрозуміли росіяни, було опубліковано на сторінці Хорватської федерації футболу.

Світові видання висвітлили ситуацію в достатньо типовий спосіб, коли оглядачі не вникаючи в справжнє значення кличу "Слава Україні!", свідомо чи несвідомо, у своїй більшості поширили проросійське трактування українського привітання як "ультраправе" "популістичне" гасло, "антиросійський" "націоналістичний" вигук тощо.

Українці ж, святкуючи перемогу хорватів та те, що ролик зі "Слава Україні!" облетів світ, у піднесеному фейсбучному флешмобі #GlorytoUkraine, до якого приєдналися понад 150 тисяч користувачів мережі, обвалили рейтинг сторінки ФІФА в соцмережі на знак протесту проти спортивних санкцій до хорватів.

Українські дипломати протестували проти спотворених тлумачень "Слава Україні!" в іноземній пресі, а Футбольна Федерація України зробила офіційну заяву, у якій підтримала хорватів та навіть запропонувала оплатити штраф за Вукоєвича, від чого він зрештою відмовився, попрохавши "не політизувати" ситуацію.

Отож, незважаючи на протести українських вболівальників, санкції ФІФА й Хорватської федерації залишаються в силі, а росіяни отримали моральну сатисфакцію не лише від прилюдних вибачень хорватів та публікацій у міжнародній пресі, які спотворили значення "Слава Україні!", але й від того, що український клич було потрактовано ФІФА як "політична дія".

Ця очевидна дискримінація українського привітання є кричущим подвійним стандартом, адже жодне інше національне привітання чи гасло, яке лунало з вуст футболістів чи їхніх прихильників під час чемпіонату, не підпадало під засудження.

Росіяни ж не вибачалися за "політизацію" свого "Слава Расії", проте до українського гасла аморальні функціонери ФІФА, які вирішили проводити чемпіонат у країні, що веде активну війну проти іншого члена ФІФА, застосовано інший стандарт.

Росія наповну використовує ЧС для відбілення свого міжнародного іміджу, а завдяки скандалу зі "Слава Україні!" – також для очорнення символів української ідентичності.

В офіційній історії чемпіонату не знайдеться місця успіхові українського флешмобу на Фейсбуку, проте буде місце для "теплого прийому росіян" та офіційних санкцій до хорватів за "Слава Україні!".

Саме тому надзвичайно розчаровує те, як переважна частина української громади вирішила просто проігнорувати очевидну зневагу з боку ФІФА й Хорватської федерації до гасла, яке є частиною української ідентичності.

Виглядає, що жодні вибачення перед росіянами не здатні затьмарити позитивний імідж новоспечених хорватських героїв, який плекають українські прихильники футболу.

Соцмережі переповнені всілякими виправданнями вибачень Віди й Вукоєвича.

Українці забули про бойкот московського чемпіонату та продовжують вболівати за команду, футбольна федерація якої вибачилася перед росіянами за "образу" українським "Слава Україні!".

У цей момент українці мали б згадати про національну гідність.

Рішення ФІФА, яке розтлумачило привітання "Слава Україні!" як "політичний чин", що порушує правила федерації, створило прецедент, який загрожує санкціями не тільки кожному українському футболістові, а й кожному українському спортсменові, який, виступаючи на міжнародних змаганнях, вигукне "Слава Україні!". Мені здається, українці до кінця не усвідомлюють  значення цього прецеденту й можливих наслідків.

Ця умовна "дискваліфікація України" – це символ подвійних стандартів, корупції й русофільства, які панують у ФІФА. Вона повинна отримати рішучу відсіч.

Якщо українці не хочуть невдовзі виправдовуватися на кожному кроці за свої символи чи за саме своє існування, бо росіян це дратує, то реакція на безчинство ФІФА й Хорватської федерації мала б бути жорсткою як від Федерації футболу (починаючи від набагато гострішої заяви та завершуючи зверненням до Спортивного арбітражного суду в Лозанні), так і від українського загалу.

Фейсбучний флешмоб-протест мав успіх і викликав повагу до українців у світі, бо його надихало почуття національної гідності.

Потрібно святкувати такі прояви національної єдності, а не гру іноземної команди в аморальному чемпіонаті, що проводиться корумпованою організацією в країні, керівництво, солдати і громадяни якої вчиняють військові злочини й злочини проти людства в Україні та Сирії.

Важливо відзначити, що поведінка росіян у цьому інциденті вчергове нагадала нам усім про закоренілий шовінізм й імперіалізм у російському суспільстві.

А про справжні демократичні зміни в пост-путінській Росії можна буде говорити тоді, коли "Слава Україні!" вільно звучатиме з вуст провідних російських політиків, посадовців та опозиції, а не цькуватиметься як "націоналістична" "расистська" "образа".

Я вірю, такий час настане. Слава Україні!

Аріяна Ґіць, незалежний політичний аналітик, у минулому – автор і керівник правових досліджень Carswell Legal Solutions/Thomson Reuters; юридичний представник Ради з етики досліджень Університету Макмастера; аналітик уряду провінції Онтаріо, Канада

Переклад з англійської мови – Роман Сон

Спеціально для УП