Спасти 630 жизней ежегодно – миссия выполнима

Ремені безпеки рятують життя – факт відомий. З поїздок за кордон ми знаємо, що в розвинутих країнах водії та пасажири пристібаються і на передніх, і на задніх сидіннях.

За статистикою, близько половини людей, які потрапляють у потенційну смертельну ДТП, залишаються живими в разі, якщо вони пристебнуті.

Саме тому Всесвітня організація охорони здоров’я та Всесвітній банк рекомендують урядам контролювати використання ременів безпеки.

"Використання ременів безпеки і дитячих утримуючих пристроїв – один із найважливіших заходів, який можна вжити для запобігання травм в автомобільній аварії", – йдеться в Керівництві з безпеки дорожнього руху для керівників та фахівців.

А чи пристібаються українці?

Щодня на дорогах у нас гине 9-10 людей. Це так, наче гине футбольна команда кожного дня… Або розбивається боїнг щомісяця.

Так, у 2015 році в Україні на дорогах загинуло 3970 людей, у 2016- му – 3410, у 2017 році – 3432 людини.

Показник смертності від ДТП в Україні – найгірший у Європі. Це наочно демонструє статистика, яка фіксує кількість смертей на рік у різних країнах на 1 мільйон автомобілів.

Так, наприклад, український показник смертності у 8,7 разу вищий за британський. Отже, якби українці мали такий рівень безпеки, як у Великій Британії, то замість 3432 смертей у нас би було лише 394.

Штраф за непристебнутий ремінь в Україні складає лише 51 гривню і не збільшувався вже 20 років. З огляду на інфляцію, ці гроші 20 років тому і зараз мають дуже різне значення і, по суті, вартість.

Сьогодні це – символічна сума, яка не сприймається як покарання та спонукає не звертати увагу на непристебнуті ремені ані поліцію, ані водіїв.

Міжнародний досвід показує, що одним із найефективніших способів спонукати водіїв та пасажирів користуватися ременями безпеки є запровадження відповідальності за це порушення.

Наприклад, у Нідерландах до ухвалення закону про відповідальність щодо непристебнутого ременя та інформаційної кампанії щодо цього рівень користування ременями був такий самий, як і в Україні сьогодні, – 15%. Натомість після впровадження відповідальності став 86%.

Великий стрибок зробили й інші країни.

Отже, скільки життів урятує користування ременями безпеки в Україні?

Відповідь можна отримати простим математичним розрахунком. У 2017 році в автомобільних аваріях загинуло 3432 особи. Майже половина з них – пішоходи та велосипедисти (46%), решта – водії та пасажири автомобілів-учасників ДТП. Половина з останніх залишилася б живою, якби водії були пристебнуті.

Якби Україна досягнула цілком реального рівня у 80% користування ременями безпеки, можна було б урятувати близько 630 людських життів.

Саме для цього експерти Центру демократії та верховенства права (CEDEM) в рамках адвокаційної Кампанії "За безпечні дороги" розробили законопроект №8492, покликаний посилити відповідальність за ігнорування ременів безпеки водієм та пасажирами на всіх місцях в авто (включаючи пасажирів позаду) та підвищити штраф до 850 гривень.

Ініціативу підтримали 25 народних депутатів з усіх фракцій та зареєстрували документ у парламенті.

Наявність суттєвого штрафу є одним із необхідних інструментів, який допомагає змінити суспільну поведінку. У своїй книзі "Емоційна сила закону" дослідник Річард МакАдамс стверджує, що високі штрафи потрібні не так для того, щоб карати людей, а насамперед щоб надіслати людям чіткий імпульс – це питання важливе та принципове.

Мета законопроекту, в першу чергу, – змінити поведінку, а саме: сформувати у людей стійку звичку пристібатись на будь-якому місці в автомобілі.

За нашими спостереженнями, українці готові виконувати цю норму. Нові навички пристібатися стануть загальною нормою, як, наприклад, норма про некуріння в закладах громадського харчування.

Змінювати або формувати нову звичку завжди складно, але результат цих змін стосується не лише самої людини.

Іноді запитують, чому держава взагалі має втручатися в питання чиєїсь особистої безпеки?

Відповідь проста. Піклування про людину за Конституцією є обов’язком держави. Вона має дбати про лікування, у тому числі і тих, хто постраждав в аваріях, а також забезпечувати фінансовою допомогою тих, хто отримав у результаті ДТП інвалідність.

Тому держава контролює виконання заходів, що спрямовані на безпеку її громадян, зокрема, використання ременів.

При цьому важливою буде роль патрульних у процесі формування звички пристібатися в українців. Інформування – важлива частина змін.

Закон набуде чинності через три місяці після ухвалення та підпису президента. А за цей час мають бути здійснені інформаційні кампанії. Люди спочатку мають дізнатися про правила, а зокрема про потребу пристібатися і водієві, й усім пасажирам авто, враховуючи тих, хто позаду.

У США для зміни поведінки учасників дорожнього руху застосовують підхід High Visibility Enforcement, який є поєднанням активних дій поліції, спрямованих на виявлення порушників, та рекламної стратегії, покликаної здійснювати просвіту громадськості.

Наприклад, оголошується тиждень контролю за користуванням ременями безпеки; протягом цього часу відбуваються інтенсивні рейди із залученням додаткових патрулів; водночас інформація про рейди активно висвітлюється у ЗМІ та соцмережах.

Зі свого боку, у нас як у представників громадського сектору є можливість допомогти поліції у проведенні інформаційних кампаній через організацію прес-конференцій, залучення лідерів думок, соціальну рекламу.

Наостанок хочу подякувати народним депутатам, які розділили нашу ідею та поставили власні підписи під законопроектом. Підтримка 25 депутатів з усіх фракцій парламенту свідчить про суспільну важливість такої ініціативи.

Тарас Шевченко, директор Центру демократії та верховенства права, ініціатор кампанії "За безпечні дороги"

Спеціально для УП