Как обеспечить прозрачный отбор судей Антикоррупционного суда?

Вторник, 3 апреля 2018, 14:30
PR-специалист, политический аналитик

Відбирати кандидатів на посади суддів Вищого антикорупційного суду (ВАС) можна двома способами. Я би умовно назвав їх позитивним і негативним відбором.

У першому випадку здійснюється дослідження та атестація кандидатів з метою вибрати найкращих та сприяти їхньому призначенню. Тобто позитивний відбір передбачає, що з усіх кандидатур обираються найкращі.

Негативний відбір полягає в тому, що серед кандидатів визначають тих, які не відповідають критеріям, є небажаними, некваліфікованими, недоброчесними, а потім вживають дії щодо виключення цих кандидатур. З решти, які цей негативний відбір "пережили", уже й обирають переможців.

Президентський законопроект про антикорупційний суд №7440 передбачає саме негативний відбір. При цьому негативні висновки ради міжнародних експертів легко долаються.

Власне, такий же підхід сповідують і більшість профільних організацій та активістів. Відмінність полягає в тому, що вони намагаються добитися, аби рада міжнародних експертів мала не дорадчу роль, а змогла отримати вплив. Що дозволить безповоротно виключати негативні кандидатури з процесу.

Ми вже обговорили, як можна посилити позицію міжнародних організацій під час проведення конкурсу до ВАС, а також зберегти в грі Громадську раду доброчесності (ГРД).

Остання, на жаль, нещодавно заявила про припинення участі в процесі кваліфікаційного оцінювання суддів, посилаючись на дії Вищої кваліфікаційної комісії суддів (ВККСУ).

Власне, відповідно до запропонованих змін, ВККСУ отримає лише технічну роль. Натомість доля кандидатів буде в руках Конкурсної комісії.

А тому слід урегулювати процес проведення конкурсу комісією та його особливості. Ці зміни також можна внести до проекту №7440.

Стадії конкурсу можна вибудувати таким чином:

1. ВККСУ ухвалює рішення про початок конкурсу на зайняття вакантних посад суддів ВАС та розміщує на своєму веб-сайті відповідне оголошення.

2. Кандидати подають необхідні заяви та документи. ВККСУ перевіряє їх на відповідність передбаченій законом низці критеріїв для допуску до конкурсу, ухвалює рішення про допуск до участі в конкурсі та починає формувати їхні персональні досьє. Потім антикорупційна спецперевірка й допуск до кваліфікаційного оцінювання, після цього – саме оцінювання.

3. Далі в гру вступає Конкурсна комісія. Нагадаю, вона сформована міжнародними організаціями, українськими громадськими антикорупційними організаціями та Асоціацією адвокатів.

За результатами кваліфікаційного оцінювання Комісія ухвалює рішення щодо підтвердження здатності кандидата на посаді судді ВАС здійснювати правосуддя, а тоді формує рейтинг кандидатів.

Після цього – рішення про встановлення результатів конкурсу, яким затверджується список кандидатів на посаду судді Вищого антикорупційного суду.

4. ВККСУ затверджує список кандидатів на посаду суддів та результати конкурсу, встановлені Конкурсною комісією, і вносить рекомендації Вищій раді правосуддя про призначення кандидатів на посаду судді.

Хоч ВРП теж не славиться хорошою репутацією, проте це – пряма вимога Конституції. ВРП розглядає рекомендації ВККСУ та ухвалює рішення про внесення президентові подання про призначення на посаду судді.

5. Президент видає указ про призначення на посаду судді.

Маючи велике бажання, процес можна блокувати на стадії, де він залежить від президента, ВРП чи ВККСУ. Проте в такому варіанті набагато більше шансів отримати якісний склад суду, ніж у тому, який пропонується президентським проектом №7440.

При цьому варто також передбачити деякі особливості проведення конкурсу, які дозволять посилити повноваження Конкурсної комісії.

Наприклад, якщо немає сенсу втручатися в процес кваліфікаційного оцінювання, то надати Конкурсній комісії повноваження щодо затвердження порядку складення іспиту та методики оцінювання кандидатів видається можливим. Тут ніяких суперечностей не виникає.

Усі матеріали, які стосуються результатів іспиту та виконаних завдань кандидатів, повинні бути в розпорядженні Конкурсної комісії. При цьому ВККСУ відводиться технічна роль щодо забезпечення процесу.

Конкурсна комісія має встановлювати результати іспиту, які оприлюднюються на офіційному веб-сайті ВККСУ.

У тому числі, йдеться про результати проведення тестувань з метою перевірки особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей кандидатів на посаду судді антикорупційного суду.

Інформація про результати іспиту має обов’язково містити кількість балів за анонімне письмове практичне завдання, які виставив кандидатам кожен член Конкурсної комісії, що проводив його оцінювання.

Важливо й оприлюднити інформацію про кваліфікаційні вимоги практичного завдання, включаючи всі критерії оцінювання, елементи цих критеріїв, а також максимальну кількість балів, яку можна за них отримати.

Таким чином, усі охочі зможуть побачити, як члени Конкурсної комісії оцінюють роботи, наскільки відрізняються підходи в оцінюванні та кількість балів, які отримує кожен кандидат від кожного з 9 членів комісії.

Також у гру повертається Громадська рада доброчесності, якій надається право спрямувати Конкурсній комісії висновок про невідповідність кандидата на посаду судді критеріям професійної етики та доброчесності.

У тому числі, щодо законності джерел походження майна, відповідності рівня життя кандидата або членів його сім’ї задекларованим доходам, дотримання норм етичної поведінки. Такий висновок додається до досьє відповідного кандидата.

Конкурсна комісія має сформувати рейтинг кандидатів, які підтвердили здатність здійснювати правосуддя у ВАС.

Якщо учасники конкурсу набрали однакову кількість балів, перевага надається тому, хто має більший досвід роботи в міжнародних організаціях чи судових установах у сфері боротьби з корупцією.

Яка головна мета ухвалення закону про ВАС? Очевидно, це створення реально незалежного антикорупційного суду. Який, щоправда, буде боротися з наслідками, а не причинами проблем.

Правлячий клас має іншу мету. Відповідно до неї, цього суду просто не має бути, або він повинен мати такий вигляд і функціонал, котрий виключить загрозу для елітарної корупції та не стане гарантом покарання за злочин.

Паралельно йдуть інші процеси. Наприклад, війна між НАБУ, САП та ГПУ.

Якщо роботу НАБУ або САП буде заблоковано, то якісно розслідувані справи про корупційні злочини просто не потраплять до антикорупційного суду в тому вигляді, який дозволить притягнути злочинців до відповідальності.

Крім того, завжди потрібно пам’ятати про те, що ця ще не до кінця сформована вертикаль – це лише один інститут. А як щодо інших?

Наскільки ми можемо бути впевнені, що робота вертикалі НАБУ-САП-ВАС потягне за собою нормалізацію роботи інших державних інститутів завдяки зниженню рівня корупції – кадрове очищення, зміну вектора мотивацій?

Куди більш логічним виглядає, що верховенство права і зниження корупційних ризиків є наслідком саме нормальної роботи інших інститутів: парламенту, представницьких органів на місцях, президента, уряду, судової гілки в цілому.

Гадаю, що саме ефективна влада гарантує боротьбу з корупцією, а не навпаки. Хоча це не означає, що не варто боротися за створення антикорупційних інституцій та їхню ефективну роботу.

Слід пам’ятати, що розруху в головах ніякий суд не виправить, а обрання на виборах законодавців високого рівня компетентності й мотивації ніяка прокуратура не зробить можливим.

Тому без ефективних політичних інститутів, у бою за конкурс на посади суддів, ми точно цю війну не виграємо. Варто лише сподіватися, що перемога в другому випадку наблизить досягнення першого.

Олександр Солонько, спеціально для УП