Савченко как технология Банковой
Головним пунктом порядку денного політтехнологів Банкової сьогодні є перевибори Петра Порошенка на другий термін.
Задля досягнення такої важливої цілі вже розроблено низку стратегічних планів:
– похід Порошенка на вибори де-факто безпартійним, але в той же час від єдиної партії влади;
– застосування традиційного адмінресурсу за допомогою голів ОДА та РДА;
– VIP-агітатори нардепи-мажоритарники, котрі будуть кураторами цілих виборчих округів, за що мають їх отримати вже на парламентських виборах восени; ставка на лояльних мерів та голів ОТГ;
– намагання залучитися підтримкою так званих ЛОМів (лідерів суспільної думки).
Утім, навіть успішна реалізація всіх цих складових не гарантує Петру Порошенку переобрання.
У деяких областях вже почалися кадрові перестановки, котрі інакше як передвиборчими назвати важко, що показує серозні масштаби підготовки команди Порошенка до виборів 2019 року.
В АП чітко розуміють, що гарантоване переобрання Петра Олексійовича можливе тільки за умови тотального контролю перебігу всього виборчого процесу і всіх його учасників. Тому з самого початку продумувалась одна з виграшних технологій – технічний кандидат у другому турі виборів.
Суть сценарію така: максимально дискредитувати опозицію і провести майже вибори без вибору. Розпорошити електоральне поле учасників передвиборчих перегонів так, щоб до другого туру вийшли два потрібні учасники.
А вже на фініші більшість прогнозовано проголосує за чинного президента, фактично, не маючи альтернативи вибору. Бо вибір стоятиме між Порошенком та чимось маргінально-божевільним.
Схема є аналогічною до других президентських перегонів між центристом Леонідом Кучмою та комуністом Петром Симоненком далекого 1999 року.
З огляду на останню оприлюднену КМІСОм соціологію, така технологія для Банкової є свого роду рятівним кругом, за котрий можна ухопитися, реалізовуючи стратегічний план щодо другого терміну.
На перший погляд, кримінальна справа та арешт першого номера списку "Батьківщини" Надії Савченко напряму направлена проти Юлії Тимошенко – спочатку з метою її прямої дискредитації через оприлюднення інформації від тієї ж Савченко про тісну дружбу між Тимошенко та Путіним, зустрічі Тимошенко з очільниками терористичних угруповань "ДНР" та "ЛНР", а потім шляхом роздроблення її прямого електорату.
Максимально розганяючи кримінальний процес над Савченко в інформаційному просторі, з неї починають формувати головну політичну опозиціонерку Порошенка, що аж ніяк не на руку Тимошенко.
Багаточисленні заяви адвокатів самої Савченко та багатьох експертів-правозахисників свідчать про те, що невдовзі справа щодо Савченко "розвалиться".
Уже зараз стає очевидним, що колишня бранка Кремля навряд чи стане бранкою Києва. Тому після кількох місяців арешту Надя Савченко розгорне активну діяльність своєї партії, котра ближче до президентських виборів буде діяти аж ніяк не проти влади, а навпаки грати їй на руку.
Таким чином, Надія Савченко почне дробити електоральне поле Юлії Тимошенко і суттєво перетягувати його на себе.
Дві жінки, дві опозиціонерки, обидві намагаються викликати у виборця алюзії на образи Жанни Д’арк. Обидві закликають до зміни влади, мають власні політичні партії і вже заявили про свої наміри балотуватись у президенти України.
От тільки Надія Савченко має неабияку перевагу над Юлією Тимошенко. Це – відносно нова людина в політиці, котра не є партократом та матір’ю політичної корупції.
Тож цілком можливо, що, звинувачуючи Надію Савченко в підготовці до незаконного повалення влади, та ж влада навпаки використовує її для свого самозбереження у вигляді перемоги у виборчих перегонах.
Максим Білоусенко, політичний оглядач, спеціально для УП