Диалог и четкие правила игры: как эффективно управлять большими ОТО

Поряд із додатковими повноваженнями та надходженнями до бюджетів, в об’єднаних територіальних громадах (ОТГ) мають з’являтися якісно нові моделі взаємодії місцевої влади і громадян, побудовані на демократичних та правових засадах.

Для цього органам місцевого самоврядування необхідно створити сприятливі умови для участі населення у вирішенні питань місцевого значення.

Насамперед ідеться про встановлення чітких і зрозумілих "правил гри" як для органів влади, так і для жителів.

Установити ці правила можна за допомогою демократичних процедур участі населення в процесі ухвалення рішень, використання яких покликане перетворити безсистемну та неефективну взаємодію мешканців і органів влади на конструктивний та сталий діалог.

Аналіз практик залучення мешканців до процесу вироблення та ухвалення рішень в ОТГ показав, що чимало громад намагаються розвивати демократію участі за допомогою різних інструментів. При цьому процес взаємодії розпочинається та проходить по-різному.

В одних громадах ініціатива щодо співробітництва надходить від місцевої ради; в інших, навпаки, активні мешканці самі ініціюють діалог. Є також приклади, коли співпраця влади та мешканців розвивається із взаємної ініціативи обох сторін.

Громади обирають, як правило, один основний інструмент взаємодії, на якому роблять акцент: розвиток ОСН, бюджет участі, конкурс громадських ініціатив, електронні консультації, публічні консультації через ЦНАП.

Відповідно, місцеві органи влади докладають максимум зусиль для впровадження цього інструменту – ухвалюють положення, цільові програми, проводять навчання, консультації, інформаційні кампанії.

Надалі громади починають доповнювати цю взаємодію іншими формами. Таким чином, співпраця наповнюється новим змістом та охоплює ширше коло суб’єктів.

Акцент лише на одній формі залучення громадян не призводить до налагодження системної взаємодії та участі мешканців. Оптимальною є модель, за якої громадяни залучаються як до розробки проектів рішень, так і до їх ухвалення та впровадження.

Однак активність мешканців у громадах є низькою, а місцеві ради недостатньо обізнані щодо всіх механізмів демократії участі.

Тому практика налагодження діалогу, розпочинаючи з однієї з форм участі, може стати цілком успішною та виправданою. Але в подальшому доцільно шукати нові інструменти та формати взаємодії.

Так, Балтська ОТГ Одеської області вирішила питання управління громадою через створення сільських комітетів. Громада об’єднує 17 колишніх рад і 27 населених пунктів, населення ОТГ – близько 33 тисячі осіб.

Розуміючи складність процесу управління такою великою громадою та значну кількість накопичених проблем, балтське керівництво вирішило залучати місцевих активістів до їх вирішення.

Наприклад, для кращої взаємодії з периферійними населеними пунктами та більш ефективного представництва їхніх інтересів, окрім посади старости в селах об’єднаної громади були створені органи самоорганізації населення (ОСН) – сільські та квартальні комітети (всього 17 ОСН). І місцева рада активно сприяла цьому процесу.

Балтська громада намагається вибудувати нову модель соціальної взаємодії, за якої мешканці, органи самоорганізації населення та місцева рада намагаються почути один одного та прийти до спільного рішення.

Ця взаємодія вибудовується через системний і тривалий діалог. Керівництво громади регулярно проводить зустрічі й наради зі старостами та керівниками сільських і квартальних комітетів; обов’язково бере участь у громадських обговореннях і зборах у селах, що входять до складу ОТГ.

Об’єднання зусиль старост та ОСН дозволяє забезпечити більш ефективне представництво інтересів мешканців внутрішніх громад у місцевій раді та її виконавчих органах.

При цьому Балтська міська рада зобов’язала старост сприяти діяльності органів самоорганізації населення, надавати їм практичну допомогу у виконанні завдань.

Сільські та квартальні комітети, своєю чергою, беруть активну участь у розробці стратегії та програми соціально-економічного розвитку, місцевого бюджету, проведенні робіт з благоустрою, публічних обговореннях, тренінгах і навчаннях тощо.

Однак без сприяння ініціативам мешканців громадська активність може піти на спад. Тому в Балтській ОТГ упродовж 2016-2017 років було проведено конкурси на кращий благоустрій приватного сектору та на отримання міні-грантів від міської ради. Також започатковано конкурс на кращого голову мікрорайону.

Об’єднані територіальні громади проходять складний шлях свого становлення як процвітаючі та сталі. Бути економічно, фінансово, кадрово спроможними, відновити інфраструктуру, реформувати освітню та медичну галузі – це далеко не весь перелік викликів, які стоять сьогодні перед об’єднаними громадами.

Однак вирішити ці важливі питання дуже складно без діалогу з населенням, без пояснення людям того, куди прямує громада та які перспективи вона отримає в результаті реформи.

А залучення населення до процесу розвитку громади дозволить зняти конфліктність та перетворити атомізоване населення на спільноту, об’єднану спільними інтересами та цілями.

Олександра Калашнікова, аналітик ВГО "Асоціація сприяння самоорганізації населення"

Матеріал підготовлено в рамках проекту "Відкрита громада – сильна громада", який реалізує Всеукраїнська громадська організація "Асоціація сприяння самоорганізації населення" спільно з Луганською обласною громадською організацією "Громадська ініціатива Луганщини" за підтримки Реанімаційного пакету реформ