Время титушкократии

Країна живе по-новому.

На сцену суспільного життя виходить амбал. Його обличчя закриває чорний капюшон. У руках – здоровенна бита.

Цей нехитрий інструмент підміняє і закон, і порядок.

На днях у столиці сталися одночасно дві події, які є предвісником смутних часів.

У стінах суду, де слухали справу мера Одеси Геннадія Труханова, кілька десятків молодиків самочинно взялися вирішувати, кого впускати до зали, а кого – ні.

А згодом кулаками провчили обурених відвідувачів процесу. Все це відбулося за мовчазної згоди поліції, сили якої значно переважали "тітушок".

Паралельно в розважальному центрі "Гуллівер" півсотні кремезних хлопців викинули на вулицю законних управителів арештованого майна у справі Олександра Клименка. Того самого екс-міністра, який свого часу поставив податкову на службу "сім'ї".

Обидві події мають спільні риси.

По-перше, групи молодиків жорстко організовані. По-друге, не бояться діяти в центрі столиці при камерах та численних органах. По-третє, на місці координуються "старшими".

Присутня поліція зазвичай вдає, що має справу зі стихійним протестом не знайомих між собою осіб. І в кращому випадку відмежовує останніх від інших громадян. У гіршому – мовчки спостерігає за побоїщами та безладом.

Про що це може свідчити на четвертий рік після Революції Гідності?

Держава не виконує своїх прямих каральних функцій. Бандити владу не бояться. А відтак реформи правоохоронної системи чи то Порошенка, чи то Авакова просто не працюють. Якщо такі дійсно були.

"Усі ті політичні сили середньовіччя, які ще збереглися, вражені тією самою недугою: всі вони виказують однакове виснаження й однакову немічність", –так описував французький історик Алексіс де Токвіль стан державних установ перед Великою французькою революцією.

Власне, тому і сталося народне повстання. Влада не працювала.

Схожа ситуація і в Україні. Символічно, що "тітушки" і в суді, і в "Гуллівері" взяли участь у двох найбільш амбітних реформах останніх років.

Геннадій Труханов опинився на лаві підсудних, бо в міста з'явилися зайві 200 мільйонів гривень через децентралізацію. За версією детективів, тоді міському голові та депутатам якраз і спало на думку сплатити ці гроші за приміщення закинутого заводу, які продавали в кільканадцять разів дешевше.

За іронією долі, на заводі хтиві чиновники міста хотіли облаштувати "Прозорий офіс", на яких свого часу попіарився не один уряд в Україні.

Чому одеські політики не побоялися піти на таку нахабну оборудку?

Відповідь проста. Кабмін спустив бюджетні гроші на місцевий рівень. Однак не спромігся забезпечити захист грошей, які стали ласою здобиччю для місцевих політичних банд.

На ці гроші і наймаються потім приватні армії. Активісти, Харкова, Дніпра, Запоріжжя та й інших менших міст зможуть багато розповісти про мільйонні скандали останніх років та абсолютну неміч правоохоронних органів у брудних справах.

У підсумку, мер Одеси зумів привести до столиці власну групу підтримки, яка і вирішила хід суду.

Офіси в "Гуллівері" – це не просто квадратні метри, які "тітушки" білого дня віджали в держави. Це активи, які проходять у справі екс-міністра Клименка з угруповання Януковича. Дохід від майна може легко використовуватися втікачами для підкупу судів.

Власне, щоб вибити економічну основу з-під ніг топ-корупціонерів, після революції і було запроваджено інститут управителів. Коли арештоване майно забирається на час розслідування у фігуранта справи до завершення розслідування. Причому, якщо всі справи проти Клименка буде закрито без вироків, то й офіси йому повернуть.

Але нинішня влада попри численні корди-альфа-гвардії не здатна захистити кілька поверхів торгового центру від бандитів. Мабуть, тут і криється пояснення, чому до революції всі знали про численний бізнес Олександра Януковича, а після революції нічого не конфісковано.

Британський соціолог Зигмунт Бауман для опису небезпек сучасного життя, використовував термін плинне зло.

"Плинне зло зволожує перешкоди, насичує, просочує і зазвичай роз’їдає та розчиняє, всмоктуючи в себе, щоб збільшитися в розмірах", – розмірковував вчений.

Подібним плинним злом є тиша в сучасній Україні… Ані на Банковій, ані на Грушевського воліють просто не коментувати, як найманці з битами наводять у державі новий лад.

Ніхто не дає вказівок ГПУ, СБУ, МВС та іншим терміново з'ясувати, хто спонсорує хороводи "тітушок" у столиці, та наскільки законним є походження таких грошей.

Проте немає жодних гарантій, що завтра хлопці з суду та "Гулліверу" не об'єднаються і не зайдуть до Верховної Ради вершити свій закон та порядок.

У молодого покоління, яке не збирається брати в руки биту для роботи, залишається лише один правильний шлях припинити таке "життя по-новому" – самим стати владою, у своїй державі.

Наполегливо шукати однодумців і наповнювати собою всі можливі органи влади. Численні комітети, комісії, департаменти та ради. Жодного вільного місця не має залишитися корумпованим чиновникам.

Інакше замість захищеною силами Небесної сотні демократії, настане інше правління – час тітушкократії.

Гліб Канєвський, StateWatch, спеціально для УП